Постанова № 76091870, 28.08.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7038/18

Провадження 3/524/3711/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2018 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який поступив із Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

за ст. 172-6 ч.2 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ :

27.08.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-6 ч.2 КпАП України.

Вищевказаний адміністративний матеріал 27.08.2018 року згідно автоматизованої системи документообігу був розподілений судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусачу О.М.

Вивчивши матеріали вказаної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено відносно судді у відставці ОСОБА_1, з яким були колегами та спілкувались у зв»язку із службовою діяльністю. Крім того до призначення на посаду судді разом працювали в органах податкової міліції Кременчуцької ОДПІ, підтримуємо добрі відносини. Наведені обставини, ускладнюють досягнення повної об'єктивності і неупередженості судді й можуть викликати обґрунтовані сумніви в цьому незалежно від суті постановленого суддею рішення.

Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04 листопада 1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_2 ООН 27.07.2006 р. № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п.1 ч.5ст. 55 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя повинен своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

У КУпАП відсутні положення щодо відводу судді, проте суддя може взяти самовідвід, керуючись загальними принципами, які випливають з Конституції України та вимог щодо об»єктивності і неупередженості судді, зазначених у міжнародно-правових актах, тим паче, що діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, тому при розгляді питання про самовідвід слід застосувати аналогію права.

Радою суддів України у п.4 Рішення № 34 від 08.06.2017 роз»яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Для вирішення самовідводу застосовую аналогію закону шляхом дотримання вимог, передбачени Цивільно процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, з урахування особливостей, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення щодо форми судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1,9 ст. 40 ЦПК України , ч.1,2 ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді можебути вирішено як до, так і після відкриття провадження усправі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи викладене, з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, уникнення будь-яких сумнівів у об'єктивності суду та забезпечення права на справедливий суд, заява про відвід з наведених підстав підлягає задоволенню.

Керуючись ст.245, 278, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти самовідвід у справі про адміністративне правопорушення №524/7038/18 стосовно ОСОБА_1, який притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Передати справу про адміністративне правопорушення №524/7038/18 стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-6 КУпАП до канцелярії суду на повторний автоматичний розподіл.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: