Ухвала суду № 76091864, 22.08.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4558/17

Провадження №1-кп/524/75/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючого судді - Обревко Л.О.

при секретарі - Лобко А.О.

за участю прокурора - Мельника В.О.

захисника - Гончаренка О.В.

потерпілого - ОСОБА_2

законного представника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Кременчука Полтавської області, українки, громадянки України, освіта вища, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2017 року за № 12017170090001059 за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 297 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В ніч з 16.03.2017 року на 17.03.2017 року ОСОБА_4 знаходячись по місцю проживання в будинку АДРЕСА_1 в ході сварки із своєю матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, нанесла не менше трьох ударів по обличчю останньої. Далі маючи умисел на вбивство ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопила ніж та нанесла ним по одному ударові в правий та лівий бік шиї. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 померла на місці події.

Згідно висновком судово-медичної експертизи № 194 від 24.04.2017 року, згідно якого на трупі ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани веретеноподібної форми правої бічної поверхні шиї в верхній третині, з ушкодженням м'яких тканин шиї і повним пересіченням загальної сонної артерії і яремної вени по ходу раневого каналу, з розшаровуючого характеру крововиливом в оточуючі м'які тканини шиї і гострою крововтратою назовні із рани, рана веретеноподібної форми, середньої третини лівої бічної поверхні шиї, з ушкодженням тільки м'яких тканин шиї по ходу раневого каналу без ушкоджень магістральних судин, два паралельно розташованих видовженої форми садна лобної ділянки обличчя зліва, синець лобної ділянки обличчя справа з крововиливом в м'які тканини зі сторони його внутрішньої поверхні, синець перенісся, синець лівої вушної раковини та завушної ділянки зліва, синець тилу першого, другого пальців і кисті справа. Дані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворилися в один проміжок часу, безпосередньо перед настанням смерті, яка згідно трупних явищ і причин смерті, встановлених при досліджені трупа настала в проміжок часу з другої половини доби (близько 15 години) 16.03.2017 року до початку доби (близько 03 години) 17.03.2017 року. Смерть настала внаслідок умисного нанесення їй удару гострим предметом в праву бічну поверхню шиї, наслідком якого стало проникаюче поранення шиї з ушкодженням магістральних судин, що викликало гостру зовнішню крововтрату, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

29.03.2017 року в період часу з 09 години до 18-55 години ОСОБА_4 маючи умисел на наругу над могилою матері ОСОБА_5 взяла лопату, куртку та ніж в будинку АДРЕСА_1 після чого прийшла на Великокахнівське кладовище в м.Кременчуці, де розкапала могилу матері ОСОБА_5 та пошкодила ножем труну в якій знаходилось її тіло.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_5 та умисній нарузі над могилою ОСОБА_5, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115 КК України та ч.1 ст. 297 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку з 02.2017 року в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з діагнозом: шизофренії, шизотипових станів та маячних розладів. У зв'язку з цим, 04.04.2017 року призначено амбулаторну комплексну психолого-психіатричну експертизу.

У відповідності до акту судово-психіатричних експертів № 164 від 14.04.2017 року, ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдного синдрому, що позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, підпадає під дію ст. 19 ч.2 КК України перед слідством та судом постати не може. Потребує застосування заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, а саме:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, який пояснив, що померла ОСОБА_5 була його матір'ю. Деякий час він не міг зв'язатися з матір'ю і тому він та його сестра ОСОБА_2 почали хвилюватись. Вони зателефонували родичу ОСОБА_6 та попрохали його під'їхати до дому матері, можливо вона потребує допомоги. Він повідомив, що вдома все закрито. Сестра наполягала, щоб він зайшов до будинку. Після цього він сказав, що йому необхідно приїхати. Коли він приїхав до м.Кременчука з м.Полтави, до будинку матері, там разом з поліцією він зайшов до будинку та побачив на дивані тіло матері. Щодо молодшої сестри ОСОБА_4, то вони не часто спілкувались. У неї були психічні порушення, діагноз йому не відомий. На сьогоднішній день, ОСОБА_4 перебуває на лікуванні в м.Полтава. Стан її покращився, вона почала спілкуватись, проте обставини скоєння злочину не пам'ятає.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, яка пояснила, що померла ОСОБА_5 була її матір'ю. Вона декілька днів не могла додзвонитись до матері. Попросила родичів навідатись до матері. І вже від рідних, а саме від ОСОБА_6 вона дізналась, що мати померла. Щодо молодшої сестри ОСОБА_4, то розлади зі здоров'ям в неї почалися після закінчення університету. Також від захисника їй стало відомо, що ОСОБА_4 була на кладовищі, та намагалась врятувати матір. ОСОБА_4 була на диспансерному обліку в психоневрологічному диспансері, також лікувалась в м.Києві. Діагноз в неї шизофренія. На сьогоднішній день, ОСОБА_4 перебуває на лікування в м.Полтава, стан її покращився, вона може спокійно спілкуватись.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою покійної ОСОБА_5 Повідомила, що в той день, коли ОСОБА_5 вбили, вона з нею спілкувалась. Це було в березні місяці, близько 12-30 години. Вони розмовляли хвилин 20, а потім вона пішла далі поратись по двору. Близько 15-00 години вона бачила ОСОБА_4, яка бігла в куртці коричневого кольору з сумкою в сторону траси, там зупинила автомобіль «Жигулі» і поїхала в сторону міста. Про те, що ОСОБА_5 загинула, вона дізналась від знайомої на прізвище Мотренко, а потім зрозуміла, що це сталося в той день, коли вони спілкувались і вона бачила ОСОБА_4. З самою ОСОБА_4 вона не спілкувалась, про її стан нічого сказати не може.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є двоюрідним братом померлої ОСОБА_5 ОСОБА_4 його племінниця. В березні місяці минулого року, числа точно сказати не може, йому подзвонила племінниця ОСОБА_6 та попросила заїхати до матері, оскільки не може зв'язатись з нею. Він так і зробив, коли приїхав до Кохновку, то дім був зачинений, він «позаглядав», ніхто не відчинив і він поїхав. По дорозі йому почали телефонувати племінники ОСОБА_6 та ОСОБА_2, казали, що необхідно все ж таки подивитись, бо мати не вийшла на роботу. Він повернувся, через хвірточку потрапив до хати. Серед кімнати він побачив на підлозі ключі та стаціонарний телефон, на дивані в положенні сидячи знаходилась ОСОБА_5, а перед нею була калюжа крові. Він не проходив далі в кімнату, вийшов на двір, викликав поліцію та повідомив про те, що сталось племінників. Його особиста думка, що ОСОБА_4 страждала на якесь психічне захворювання, оскільки померла ОСОБА_5 часто йому скаржилась на її поведінку, що вона не може знайти контакту з нею, а він сам інколи помічав, що вона казали речі, які були недоцільні, а також неохайно одягалась. Рідні займались лікуванням ОСОБА_4, проте результати йому не відомі. Також може пояснити, що ОСОБА_5 хотіла продавати свій дім, щоб поліпшити умови проживання ОСОБА_4.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який пояснив, що він знав ОСОБА_5, оскільки часто допомагав їй по господарству, а також на її прохання викладав повідомлення про продаж дров. ОСОБА_4 бачив декілька раз, не спілкувався з нею. В березні минулого року він телефонував ОСОБА_5 з приводу оголошень, проте ніхто н відповідав. Про те, що ОСОБА_5 померла він дізнався від сторонніх людей.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 пояснив, що акт судово-психіатричних експертів № 164 від 14.04.2017 року підтримує в повному обсязі. На час проведення ОСОБА_4 виявляла ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдного синдрому, що позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи, вона виявляла особливо високий рівень суспільної небезпеки. Враховуючи те, що в неї наявне хронічне психічне захворювання, виявляла особливо високий рівень суспільної небезпеки, а також характер інкримінованого правопорушення, було зроблено висновок про те, що ОСОБА_4 потребує застосування заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Також пояснив, що за час лікування стан хворих може як погіршуватись, так і покращуватись, для оцінки вказаного стану необхідне проведення додаткової експертизи.

Допитана в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_11, яка пояснила, що є завідувачем відділенням в якому на даний час перебуває ОСОБА_4, а також її лікуючим лікарем. На момент 17.05.2017 року, коли ОСОБА_4 поступила до них в відділення, її стан був нестабільний, була замкнена та не хотіла спілкуватись. Може сказати, що ОСОБА_4 потрапила до них у відділення в стані психозу. За період лікування її стан значно покращився. На даний час вона стала більш адекватною, почала спілкуватись, на поставлені питання відповідає в силу своєї хвороби, агресивний тенденцій не виявляє, режим не порушує, в неї не має галюцинацій. Зараз в неї спостерігається опато-овулічний дефект - вона малоактивна, більшість часу проводить у ліжку. Вона розуміє, що хвора, та те, що потребує лікування. Щодо інкримінованого їй кримінального правопорушення, то провину не визнає, критики до скоєного не має.

-відомостями отриманими під час огляду будинку АДРЕСА_1, де було виявлено труп ОСОБА_4;

-пред»явленням фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_12 серед яких він впізнав ОСОБА_4 як особу, яка разом з ним їхала в автобусі 17.03.2017 року та брала у нього телефон з якого скидала повідомлення;

-оглядом мобільного телефону потерпілої ОСОБА_2 в ході якого виявлено повідомлення за 17.03.2017 року з мобільного телефону свідка ОСОБА_12, які були надіслані потерпілій ОСОБА_2;

-пред»явленням светру зеленого кольору виявленого під час огляду місця події зі слідами речовини бурого кольору свідку ОСОБА_13, яка впізнала серед пред»явлених речей вищевказаний светр та повідомила, що бачила ОСОБА_4 в даному светрі 16.03.2017 року;

-пред»явленням светру зеленого кольору виявленого під час огляду місця події зі слідами речовини бурого кольору свідку ОСОБА_14, яка впізнала серед пред»явлених речей вищевказаний светр та повідомила, що бачила ОСОБА_4 в даному светрі 16.03.2017 року;

-висновком судово-медичної експертизи № 194 від 24.04.2017 року, згідно якого на трупі ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани веретеноподібної форми правої бічної поверхні шиї в верхній третині, з ушкодженням м»яких тканин шиї і повним пересіченням загальної сонної артерії і яремної вени по ходу раневого каналу, з розшаровуючого характеру крововиливом в оточуючі м»які тканини шиї і гострою крововтратою назовні із рани, рана веретеноподібної форми, середньої третини лівої бічної поверхні шиї, з ушкодженням тільки м»яких тканин шиї по ходу раневого каналу без ушкоджень магістральних судин, два паралельно розташованих видовженої форми садна лобної ділянки обличчя зліва, синець лобної ділянки обличчя справа з крововиливом в м»які тканини зі сторони його внутрішньої поверхні, синець перенісся, синець лівої вушної раковини та завушної ділянки зліва, синець тилу першого, другого пальців і кисті справа. Дані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворилися в один проміжок часу, безпосередньо перед настанням смерті, яка згідно трупних явищ і причин смерті, встановлених при досліджені трупа настала в проміжок часу з другої половини доби (близько 15 години) 16.03.2017 року до початку доби (близько 03 години) 17.03.2017 року. Смерть настала внаслідок умисного нанесення їй удару гострим предметом в праву бічну поверхню шиї, наслідком якого стало проникаюче поранення шиї з ушкодженням магістральних судин, що викликало гостру зовнішню крововтрату, яка і стала безпосередньою причиною смерті;

-висновком судово-імунологічної експертизи № 363 від 14.04.2017 року, згідно якої на спортивних штанях синього кольору ОСОБА_4 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_5;

-висновком судово-імунологічної експертизи № 366 від 19.04.2017 року, згідно з якою на спортивних штанях ОСОБА_4 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_5;

-висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи № 292 від 24.05.2017 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на змиві з металевої баночки з надписом «Шейк» вилученої під час огляду місця події збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка буквального епітелію ОСОБА_4;

-висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи № 293 від 29.05.2017 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на руків»ї ножа вилученого під час огляду місця події є змішаними містять генетичні ознаки більш ніж однієї особи, серед яких містяться генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа гр. ОСОБА_5 та зразка буквального епітелію ОСОБА_4. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові та клітин з ядрами, виявлених на клинку ножа, збігається з генетичними зразка крові потерпілої ОСОБА_5;

-висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи № 299 від 25.05.2017 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на светрі вилученого під час огляду місця події збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові потерпілої ОСОБА_5;

-висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи № 296 від 24.05.2017 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на вказаних змивах вилучених під час огляду місця події, збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові потерпілої ОСОБА_5;

-актом судово-психіатричних експертів № 164 від 14.04.2017 року, ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдного синдрому, що позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, підпадає під дію ст. 19 ч.2 КК України перед слідством та судом постати не може. Потребує застосування заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

На підставі ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22.12.2017 року року було призначено додаткову судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_4

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 58 від 05.02.2018 року, згідно з яким ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, а саме: шизофренії, параноїчної форми, стан становлення ремісії. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом відносно ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом відносно ОСОБА_4

Законний представник ОСОБА_3 - підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом відносно ОСОБА_4

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом, що забезпечить її належне лікування, належний нагляд за нею та контроль за її поведінкою.

ОСОБА_4 не доставлялась в суд, оскільки на теперішній час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом. Стан здоров»я, характер розладу психічної діяльності перешкоджає її участі у судовому засіданні, тому на підставі ч.2 ст. 506, ч.1 ст. 512 КПК України, суд ухвалив проводити судове засідання без її участі.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Згідно ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Криміналтним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Обставини вчинення ОСОБА_15 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 297 КК України, підтверджуються сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв»язаними між собою та приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, що містить ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 297 КК України, доведено повністю.

Частиною 1 ст. 503 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 Постанови № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» роз'яснив, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 58 від 05.02.2018 року, ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, а саме: шизофренії, параноїчної форми, стан становлення ремісії. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом.

Отже, ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом.

Таким чином, у судовому засіданні встановлена неосудність ОСОБА_4 на момент вчинення нею суспільно небезпечних діянь, оскільки вона не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому відповідно до ч.2 ст. 19 КК України ОСОБА_4 не підлягає кримінальній відповідальності.

Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів із звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога.

Госпіталізація до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 297 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 297 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_4 в стані неосудності, яка за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки залишається небезпечною для себе та оточуючих осіб, в зв'язку з чим з метою обов»язкового лікування та запобігання вчинення останньою суспільно небезпечних діянь слід застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, тобто, вилучені під час огляду місця події светр, ніж, рушник, змив РБК з підлоги біля трупу, змив РБК в кімнаті біля телевізора, баночку з надписом "Шейк" - необхідно знищити; циліндровий механізм замка від вхідних дверей та зв'язку ключів в кількості 3 шт., що вилучені в будинку АДРЕСА_1, светр, штани та футболку потерпілої ОСОБА_5, спортивні штани синього кольору обвимнуваченої ОСОБА_4 вилучені під час огляду місця події, спортивні штани вилучені у обвинуваченої ОСОБА_4 після її затримання, мобільний телефон Nomi 105 чорного кольору з переднього боку та сірого кольору із заднього боку, ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-карткою "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_2, ІМЕІ: НОМЕР_3, що належить потерпілій ОСОБА_5 та мобільний телефон Nomi І 184 білого кольору з переднього боку та синього кольору з заднього боку, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-карткою "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_5, ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім-карткою "МТС" з абонентським номером НОМЕР_7 - повернути власникам за належністю.

Керуючись ст. ст. 93,94 КК України, ст.ст. 503, 512, 513 КПК України,суд -

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного стаціонару з посиленим наглядом.

До набрання ухвалою законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити попередній у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме: до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім.. О.Ф. Мальцева.

Речові докази - вилучені під час огляду місця події светр, ніж, рушник, змив РБК з підлоги біля трупу, змив РБК в кімнаті біля телевізора, баночку з надписом "Шейк" - необхідно знищити; циліндровий механізм замка від вхідних дверей та зв'язку ключів в кількості 3 шт., що вилучені в будинку АДРЕСА_1, светр, штани та футболку потерпілої ОСОБА_5, спортивні штани синього кольору обвимнуваченої ОСОБА_4 вилучені під час огляду місця події, спортивні штани вилучені у обвинуваченої ОСОБА_4 після її затримання, мобільний телефон Nomi 105 чорного кольору з переднього боку та сірого кольору із заднього боку, ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-карткою "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_2, ІМЕІ: НОМЕР_3, що належить потерпілій ОСОБА_5 та мобільний телефон Nomi І 184 білого кольору з переднього боку та синього кольору з заднього боку, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-карткою "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_5, ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім-карткою "МТС" з абонентським номером НОМЕР_7 - повернути власникам за належністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Суддя Л.О.Обревко