Рішення № 7609102, 13.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 січня 2010 р.           Справа 12/178-09

за позовом: Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (пр-т Віозз'єднання,15, м.Київ, 02160)

до: Відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (вул .Чкалова, 1 А, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

про стягнення 6607,54 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Подух Л.В. - за довіреністю

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" 3 756,80 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором поставки № Х2-02-0421 від 01.07.2008р., 1 051,08 грн. пені, 563,52 грн. штрафу, 682,40 грн. річних, 589,82 грн. втрат від інфляції, витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки № Х2-02-0421 та додаткової угоди до нього № Х2-02-0421ДС1 від 22.07.08 р. позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на суму 9 194,05 грн.. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу 5 437,25 грн.. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 756,80 грн..

У відзиві на позовну заяву відповідач просить справу в частині стягнення коштів на суму 3 738,81 грн. припинити, в решті позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 3 738,81 грн., а не 3 756,80 грн. Розбіжність в сумі основного боргу становить 18 грн., яка була зарахована в погашення заборгованості позивача перед відповідачем за поставку цукру згідно накладної № 260 від 30.03.07 р., що підтверджується актом звірки від 05.10.09 р. та видатковою накладною № Х2-02-0671 від 01.07.08 р.. Основний борг в сумі 3 738,81 грн. погашено повністю згідно платіжного доручення № 5 від 11.01.2010 р.

Ухвалою суду від 16.11.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 10.12.2009р.

В судове засідання 10.12.2009р. представники сторін не з'явились, витребуваних судом документів не надали.

Натомість від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з відрядженням керівника та представника товариства, а також для подання витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 10.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 11.01.2010 р..

В судовому засіданні 11.01.2010 р. оголошено перерву до 13.01.2010 р. для надання сторонами документів по справі.

В судове засідання 13.01.2010 р. з'явився представник позивача.

Поданою 13.01.2010 р. заявою представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 3 738,80 грн. основного боргу, 560,82 грн. штрафу, 1048,49 грн. пені, 672,43 грн. річних, 586,99 грн. інфляційних втрат.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений під розписку в судовому засіданні 11.01.2010 р..

Відсутність представника відповідача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на це, розгляд справи відбувається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.07.2008 р. між ПП "Хімагромаркетинг 2000"(позивач) та ВАТ "Калинівський Агрохім" (відповідач) укладено договір поставки № Х2-02-0421 на поставку засобів захисту рослин.

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин-фумифос (надалі іменовані «Товар») на суму 3437,25 грн. Строк поставки до 04.07.08 р..

Загальна вартість Товару (ціна договору) складає 3437,25 грн. у т.ч. ПДВ 20% (п.1.2. Договору).

Згідно п.1.3. Договору Продавець у випадку зміни (у бік збільшення) курсу долара США (USD), встановленого НБУ відносно національної валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару, або відвантажувальної (видаткової) накладної змінити ціну Товару, зазначену у п.1.2. цього договору. Розрахунки ціни договору в такому випадку здійснюються по формулі: ціна договору = загальна вартість товару помножена на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення курсу долара США (USD), встановленого НБУ на момент оформлення рахунку на оплату товару, або відвантажувальної (видаткової) накладної на курс долара США (USD), встановленого НБУ на момент укладення договору.

Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в пункті 1.2. даного договору з урахуванням положень п.1.3. Договору не пізніше 01 серпня 2008 р. (п.2.1. Договору).

У випадку несвоєчасної оплати попередньої партії Товару Продавець має право відмовити у поставці наступної партії Товару (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України – гривня.

Оплата вартості Товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п.2.1. даного Договору (п.2.4. Договору).

Датою виконання зобов’язання по оплаті Товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.2.5. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору поставка Товару здійснюється в строки, які передбачені п.1.1. Договору, або раніше за заявкою Покупця.

Право власності на Товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 4 Договору (п.3.2. Договору).

Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця). За згодою сторін поставка Товару може бути здійснена на умовах ЕХW(склад Продавця).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, за цим договором і чинним законодавством України.

Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1. Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але Продавець має право застосовувати штрафну санкцію лиш у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов’язання повинне було бути виконане.

У випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених п.2.1. даного Договору, більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків від ціни договору (п.5.4. Договору).

Пунктом 5.5. Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України і встановлюють її в розмірі п’ятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01 січня 2010 р., а в частині розрахунків – до повного виконання Покупцем своїх зобов’язань за цим договором (п.7.1. Договору).

Відповідно до п.7.5. Договору всі зміни й доповнення до даного договору дійсні, якщо вони зроблені в письмовій формі, підписані уповноваженими на це особами й завірені відбитками мастичних печаток сторін.

22.07.2008 р. сторони підписали Додаткову угоду № Х2-02-0421ДС1 до Договору поставки № Х2-02-0421 від 01.07.2008 р..

Даною Додатковою угодою сторони домовились доповнити Договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин: норвел, далі іменований Товар, на загальну суму 5756,80 грн. Строк поставки 25.07.2008 р. (п.1.1. Додаткової угоди).

Відповідно до п.2 Додаткової угоди Покупець зобов’язаний здійснити оплату в наступні строки: 1151,36 грн. - не пізніше 01 серпня 2008 р., 4605,44 грн. - не пізніше 20 серпня 2008 р..

На виконання умов Договору поставки та Додаткової угоди до нього, позивач на підставі видаткових накладних № Х2-02-0671 від 01.07.2008 р. та № Х2-02-0729 від 22.07.2008 р., через представників, які діяли за довіреностями серії НБІ № 113100 від 01.07.2008 р. та серії ЯПЖ № 795339 від 22.07.2008 р., передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9194,05 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 3738,81 грн.

Наведене стверджується:

-          Договором поставки № Х2-02-0421 від 01.07.2008 р.;

-          Додатковою угодою № Х2-02-0421ДС1 від 22.07.2008 р.;

-          видатковими накладними № Х2-02-0671 від 01.07.2008 р. та № Х2-02-0729 від 22.07.2008 р.;

-          довіреностями серії НБІ № 113100 від 01.07.2008 р. та серії ЯПЖ № 795339 від 22.07.2008 р.;

-          банківськими виписками;

- видатковою накладною № 260 від 30.03.2007 р.;

- актом ревізії взаємних розрахунків від 06.10.2009 р.

-          відзивом відповідача на позов;

-          іншими матеріалами справи.

Дослідивши і оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначено вище, відповідач на умовах договору поставки від 01.07.2008 р. отримав по накладним від позивача товар, розрахунки за який на підставі п. 2 Додаткової угоди № Х2-02-0421ДС1 до Договору повинен був здійснити не пізніше 20.08.2008 р.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивичем становив 3 738,80 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач здійснив розрахунки по сумі основного боргу в повному об'ємі, сплативши позивачу 3 738,80 грн.

З урахуванням наведеного, провадження у справі про стягнення 3 738,80 грн. необхідно припинити по п.1.1. ст.80 ГПК України, оскільки відповідач після звернення позивача з позовом до суду здійснив розрахунки в цій частині суми боргу та спір між сторонами відсутній.

Крім суми основного боргу позивачем за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 586,99 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2008 р. по 30.09.2009 р., 1 048,49 грн. пені за період з 21.08.08 р. по 01.11.09 р. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості), 672,43 грн. - 15% річних та 560,82 грн. штрафу на підставі п.5.4. Договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.3. Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов’язання повинне було бути виконане.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У розрахунку пені позивач припустився арифметичних помилок. З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 1 034,59 грн.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 586,99 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2008 року по вересень 2009 року підлягають задоволенню в сумі 585,12 грн. (у розрахунку позивача інфляційних втрат містяться арифметичні помилки).

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення на підставі п. 5.4 договору 560,82 грн. штрафу та на підставі ст. 625 ЦК України 672,43 грн. - 15% річних за період з 21.08.2008 р. по 01.112009 р., суд дійшов висновку , що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам договору.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову з урахуванням суми боргу 3738,8 грн., що сплачена після подання позову.

Керуючись ст. ст. 4-3,33,43,49, 80 (ч. 1 п. 1-1), 82,84,115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (вул .Чкалова, 1 А, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 05487478, п/р 26005055300292 у ВФ КБ "Приватбанк" м.Вінниця, МФО 302689) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (пр-т Віозз'єднання, 15, м.Київ, 02160, код ЄДРПОУ 30369454, п/р 26008233 у філії ЗАТ "ПУМБ" м.Севастополь, МФО 308092) 1 034,59 грн. пені, 585,12 грн. інфляційних втрат, 560,82 грн. штрафу, 672,43 грн. - 15% річних, 101,2 грн. витрат на сплату державного мита та 243,16 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3738,8 грн. боргу.

4. В позові щодо решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 січня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т Возз'єднання,15, м.Київ, 02160)

3 - відповідачу (вул .Чкалова, 1 А, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)