Ухвала суду № 76090153, 27.08.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5215/18

Номер провадження 2-з/404/51/18

У Х В А Л А

27 серпня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

за участі секретаря- Малюцької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №404/5215/18 (провадження №2/404/2961/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного товариства «Правекс Банк» про визнання недійсним договору, зобов»язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Акціонерного товариства «Правекс Банк», по якому просить визнати недійсним договір укладений між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством «Правекс-Банк» у формі Анкети-заяви №311 майнового найму індивідуального сейфу від 27.03.2017 року; зобов»язати Акціонерне товариство «Правекс банк» продовжити строк майнового найму індивідуального сейфу №814, розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченка, 18а, з 29.03.2017 року шляхом внесення змін до Анкети-заяви №236 майнового найму індивідуального сейфу від 29.03.2016 року, укладеною ОСОБА_1 з Акціонерним товариством «Правекс банк».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про визнання недійсним договору, зобов»язання вчинити дії.

Ухвалою судді Кіровського районного суду від 27 серпня 2018 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року.

Разом з поданням позовної заяви, 06 серпня 2018 року позивачка звернулась до суду також із заявою про забезпечення позову, якою просила заборонити Акціонерному товариству «Правекс Банк», ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо доступу до сейфу №814 та заборонити відчиняти сейф №814, розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченка, 18а.

Зазначає, що відповідачі протиправно вчиняють правочини з приводу користування індивідуальним сейфом, в якому зберігається її майно, а тому з метою недопущення подальшого вчинення будь-яких правочинів щодо сейфу та недопущення сторонніх осіб до майна , просила забезпечити її позов зазначеними вище заходами .

З поданої позовної заяви вбачається немайновий спір між заявленими сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому, передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за його позовом.

Суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки стороною позивача не доведено, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову та невжиття таких заходів судом може істотно ускладнити його виконання, адже забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що строк дії майнового найму індивідуального сейфу від 27.03.2017 року, закінчився 26.03.2018 року. Тобто, у суду відсутні докази використання відповідачем сейфу № 814 станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, тому задоволенням заяви позивача про забезпечення позову можуть бути порушені права інших осіб .

Окрім того, заява позивача про забезпечення позову не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Тому, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.149-154, 157, 353 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №404/5215/18 (провадження №2/404/2961/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Акціонерного товариства «Правекс Банк» про визнання недійсним договору, зобов»язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повне судове рішення складено 27.08.2018 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська