Рішення № 76085551, 27.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4175/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гунька О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі по тексту – ФОП ОСОБА_2В.) згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.08.2018 року.

В обґрунтування вимог заяви Головне управління ДФС в Одеській області посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 відмовив посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області від допуску до перевірки, про що складено акт № 964/15-32-40-05 від 15.08.2018 року та відмовлено від отримання наказу на проведення перевірки та від підпису у направленнях на перевірку, що підтверджується актом № 966/15-32-40-05 від 15.08.2018 року, також відмовлено від підпису акту не допуску до перевірки, що підтверджується актом № 965/15-32-40-05 від 15.08.2018 року.

16 серпня 2018 року о 15 годині 45 хвилин начальником ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_2

Ухвалою судді від 17 серпня 2018 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 20 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача заяву підтримала, просила суд підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16 серпня 2018 року, яке прийнято о 15 год. 45 хв.

Відповідач стосовно задоволення заяви заперечував, загалом зазначивши, що у посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області були відсутні правові підстави проведення фактичної перевірки.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви з огляду на таке.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстровано Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції 03.07.2000 року за № 25300010001002189 та на даний час знаходиться на обліку як платник податків у Чорноморській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровське відділення).

З метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 191.1.4 п. 191 ст. 191, п.п. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказом Головного управління ДФС в Одеській області № 6021 від 14 серпня 2018 року (а.с. 7) призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), податкова адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 50, адреса господарської одиниці: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Шабівська с/р, комплекс будівель та споруд № 3, б/в «Кооператив Буковини», кафе «Бриз», перевіряємий період з 15 серпня 2018 року по дату закінчення фактичної перевірки.

15 серпня 2018 року на підставі наказу ГУДФС в Одеській області № 6021 від 14.08.2018 року про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку від 14 серпня 2018 року № 2795, № 2796, № 2797, № 2798 (а.с. 8-11), відповідно до пп.191.1.4. п.191. ст. 191, пп.191.1.14 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, п.п. 80.2.5, п. 80.2, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв посадовими особами контролюючого органу було здійснено вихід за адресою господарської одиниці ФОП ОСОБА_2: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Шабівська с/р, комплекс будівель та споруд № 3, б/в «Кооператив Буковини», кафе «Бриз».

Однак, 15 серпня 2018 року о 15 год. 50 хв. ФОП ОСОБА_2 відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області від допуску до перевірки.

Про що відповідно посадовими особами контролюючого органу були складені наступні акти: № 964/15-32-40-05 від 15.08.2018 року - про відмову від допуску до перевірки (а.с. 12); № 965/15-32-40-05 від 15.08.2018 року – про відмову від підпису акту не допуску до перевірки (а.с. 14); № 966/15-32-40-05 від 15.08.2018 року – про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та відмови від підпису у направленнях (а.с. 15).

У зв’язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки на підставі звернення та доданих до нього матеріалів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів про застування адміністративного арешту майна платника ФОП ОСОБА_2 код РНОКПП НОМЕР_1, о 15 год. 45 хв. 16 серпня 2018 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків – ФОП ОСОБА_2, код РНОКПП НОМЕР_1, що здійснює діяльність за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Шабівська с/р, комплекс будівель та споруд № 3, б/в «Кооператив Буковини», кафе «Бриз» (а.с. 5).

17 серпня 2018 року о 11 год. 23 хв. відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду із вказаною заявою.

Відповідно до вимог п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, заявник звернувся до суду із даним поданням.

Згідно зі ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) у т.ч. після проведення процедур митного контролю та/ або митного оформлення; - запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; - вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; - доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/ або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно із п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п.94.5 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи вбачається, що до початку проведення перевірки перевіряючими за місцем діяльності ФОП ОСОБА_2 в кафе «Бриз» було пред'явлено наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2018 року № 6021 “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2В.” та направлення для проведення перевірки від 14.08.2018 року № 2795, № 2796, № 2627, № 2798, проте перевіряючих до проведення перевірки допущено не було, про що складено відповідний акт, від підпису якого представник ФОП ОСОБА_2 відмовився, про що також складено відповідний акт.

Враховуючи твердження Відповідача, щодо його відсутності на час проведення перевірки в кафе «Бриз» суд критично ставиться до відсутності необхідних документів, щодо правомірності здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за місцем проведення розрахункових операцій, які було зафіксовано перевіряючими, шляхом отримання рахунку № 281 від 15 серпня 2018 року та фіскального чеку за № НОМЕР_2 від 15.08.2018 року (а.с. 13) та недопущення перевіряючих до перевірки.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку як доказу відеозапису подій, які мали місце 15 серпня 2018 року в кафе «Бриз», на які посилався ФОП ОСОБА_2, враховуючи ненадання суду належних доказів на підтвердження зазначеного факту.

Крім того, суд критично ставиться до того, що ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні не зміг надати відповідь на запитання суду, щодо підстав його відсутності під-час спроби здійснення перевірки та не вчинення відповідних дій, щодо попередження звернення Позивача до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд вважає, що законних підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, у відповідача не було, а тому Головним управлінням ДФС в Одеській області обґрунтовано та за наявності передбачених ст.94 Податкового кодексу України підстав прийнято рішення від 16 серпня 2018 року про застосування повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2

Пунктом 94.10 ст.94 Податкового кодексу України визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, з врахуванням наявних у справі доказів, суд вважає заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області обґрунтованою, а тому повний адміністративний арешт майна ФОП ОСОБА_2 є таким, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246, 283 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків – задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Ізмаїльська, буд. 20, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) згідно з рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 16 серпня 2018 року.

Рішення суду підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 8 ст. 283, ст. 371 КАС України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 27 серпня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.