Рішення № 76085263, 23.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1091/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Бабуха А.Б.

представника відповідача - Книша Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Свєнціцького-16" до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Свєнціцького-16" звернулося з позовом до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос "Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виданні оскаржуваного наказу не було взято до уваги наявність, починаючи з травня 2016 року та погодженого як Львівською обласною державною адміністрацією, так і Міністерством культури України історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові. Вказає, що облікова документація (в т.ч. облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини) на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 складена без залучення та без урахування інтересів позивача, а також така (документація) не відповідає вимогам керівних нормативно-правових актів галузі. Стверджує, що відповідачем не забезпечено дотримання Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158. Додатково зазначає, що в належний спосіб не визначено та не обґрунтовано предмета охорони; не надано належної правової оцінки та у встановлений спосіб не зафіксовано дійсного стану (зокрема, технічного) спірного будинку; повністю усунуто Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» від процесу та розгляду по суті питання надання житловому будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. Наголошує, що відповідачем не враховано (з огляду, зокрема, на технічний стан) факту невідповідності житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (п.п. 7 та 8).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оспорюваний наказ видано відповідно до норм права, що регулюють питання виявлення, обліку та охорони об'єктів культурної спадщини, а саме Закону України «Про охорону культурної спадщини» і наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини». Зазначив, що наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос «Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток» прийнято на підставі протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області (протокол від 03.05.2017 № 4). Звернув увагу, що рішення рекомендувати об'єкт на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові до внесення у перелік щойно виявлених пам'яток архітектури та у Державний реєстр нерухомих пам'яток України з наступним скеруванням облікової документації на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України було одноголосно прийнято членами консультативної ради. Зазначає, що під час розгляду відповідного питання обставина погодження історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові відома не була. Стверджує, що облікову документацію та акт технічного стану об'єкта культурної спадщини на будинок № 16 на вул. І. Свєнціцького у м. Львові було скеровано для розгляду Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з мотивів, викладених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, подала до суду пояснення, в яких зазначено, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до норм права, що регулюють питання виявлення, обліку та охорони об'єктів культурної спадщини. Вважає, що всі правові підстави та необхідна облікова документація для занесення будинку № 16 по вул. І. Свєнціцького у м. Львові до Переліку об'єктів культурної спадщини були дотримані. Вказує, що позиція позивача стосовно невзяття до уваги історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 є безпідставною, адже таке обґрунтування не може рахуватись обліковою документацією, не встановлює факти виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини та виконане до проведення відповідних заходів. Звертає увагу, що звіт про технічне обстеження та висновки «Визначення технічного стану житлового будинку на вул. Свенціцького, 16 у м. Львові» виконаний ще у 2015 році і на даний час не є актуальним. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради просило у задоволенні адміністративної позовної заяви відмовити повністю.

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради явки свого представника в судове засідання не забезпечило, хоч було належним чином повідомлене про дату та час судового розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство культури України, подала суду пояснення, в яких зазначено, що відповідач листом від 04.12.2017 № 16-2812 надіслав до Міністерства культури України подання на занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України будинку по вул. І. Свєнціцького, 16 в м. Львові. Пояснює, що до вказаного подання було додано облікову картку на зазначений об'єкт культурної спадщини, коротку історичну довідку, акт технічного стану пам'ятки, фотофіксацію пам'ятки, а також витяг з протоколу засідання консультативної ради від 03.05.2017. Враховуючи рекомендації Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150 занесено пам'ятку культурної спадщини «будинок» по вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку архітектури місцевого значення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Міністерство культури України явки свого представника в судове засідання не забезпечило, хоч було належним чином повідомлене про дату та час судового розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 адміністративну позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» залишено без руху для усунення встановлених недоліків позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 прийнято позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради; 2) Міністерство культури України; витребувано: від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос «Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток», а також документи (у т.ч. відповідні облікову картку об'єкта культурної спадщини; коротку історичну довідку; акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини), на підставі та з урахуванням, яких було згаданий наказ було видано; витребувано від Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» інвентаризаційну (реєстраційну) справу на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 зобов'язано Міністерство культури України надати: 1) протокол засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України від 14.12.2017 № 8/17; 2) наказ від 20.02.2018 № 150 та документи, які слугували підставою для прийняття даного наказу.

У судовому засіданні 16.08.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши письмові пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.1982 складено Акт загального огляду житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. 30 років Перемоги (на даний час - вул. І. Свєнціцького), 16, згідно з яким знос частин та конструкцій житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 16 (в подальшому - житловий будинок) становить 30 - 50%, а сам житловий будинок потребує комплексного капітального ремонту.

06.07.2007 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видано наказ за № 317 відповідно до якого житловий будинок знято з балансу Львівської міської ради.

28.11.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи, у власності та управлінні якої перебуває житловий будинок - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16».

09.09.2014 видано свідоцтво (індексний номер: 26566949) та проведено державну реєстрацію права власності позивача на земельну ділянку (загальна площа 0,0977 га, кадастровий номер: 4610136600:07:004:0040, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16.

Як вбачається зі звіту Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІ Проектреконструкція» про технічне обстеження та висновки «Визначення технічного стану житлового будинку на вулиці Свенціцького, 16 у місті Львові» (замовлення 7.1.098-ТВ-2015; 2015 рік): а) обстеженням житлового будинку встановлено, що основні несучі конструкції і елементи знаходяться в загальному в незадовільному, частково ветхому технічному стані; б) середньозважений фізичний знос житлового будинку складає 69,00%; в) існує загроза створення аварійної ситуації з місцевим обвалом окремих ділянок конструктивних елементів житлового будинку внаслідок значних руйнувань та деформацій; г) питома вага ремонту житлового будинку при виявлених пошкодженнях становить 79,60% відносно відновної вартості об'єкта (при такій значній питомій вартості ремонту виконання ремонтно-відновлювальних робіт житлового будинку недоцільне).

19.01.2016 Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації направлено листа позивачу за № 4/35, яким погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові, виконане Приватним підприємством «Ярко і К».

Відповідно до листа відповідача від 17.05.2016 за №16-655 вказаний житловий будинок не є об'єктом культурної спадщини (пам'яткою архітектури) м. Львова.

18.05.2016 Міністерством культури України направлено листа позивачу за № 406/10/61-16, яким також погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові, розроблене Приватним підприємством «Ярко і К».

Виходячи з погодженого історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові вказаний житловий будинок належить до категорії фонової забудови та відноситься до числа запущених і перебуває в аварійному стані.

18.05.2016 Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради направлено листа позивачу за № 04-997 з якого вбачається, що житловий будинок до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини не внесено.

Згідно з листом Міністерства культури України від 26.05.2016 за № 1775/10/13-16 житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України ні як пам'ятка місцевого значення, ні як пам'ятка національного значення та не включений до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури»; подання про занесення житлового будинку до Державного реєстру нерухомих пам'яток України від місцевого органу охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації до Міністерства культури України не надходило.

30.11.2017 набрала законної сили постанова Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2017 у справі № 461/2948/17 (за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, третя особа - Львівська міська рада, про визнання протиправними бездіяльності та рішення, а також про зобов'язання вчинити дії), котрою встановлені наступні преюдиціальні факти (ч. 4 ст. 78 КАС України):

- 12.02.2015 позивач звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 2-2234/АП) із заявою від 11.02.2015 № 14, у якій просив надати висновок про історико-містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта нового будівництва, багатоквартирного житлового будинку, на території історичного ареалу м. Львова за адресою: вул. І. Свєнціцького, 16;

- 30.03.2015 у відповідь на заяву позивача від 11.02.2015 № 14 (вх. № 2-2234/АП від 12.02.2015) Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради листом за № 04-673 повідомлено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16», що подане на розгляд історико-містобудівне обґрунтування було розглянуто на засіданні консультативної ради при Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради (протокол № 77 від 25.03.2015). Згідно з рішенням ради, згадане історико-містобудівне обґрунтування необхідно доопрацювати з врахуванням ряду зауважень та рекомендацій;

- 14.11.2016 позивач звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 3-О-73114/АП-04) із заявою від 14.11.2016, у якій просив надати висновок про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів забудови земельної ділянки щодо об'єктів, реконструкція яких здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки: багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом та з вбудованим приміщенням комерційного призначення за адресою: вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові;

- 22.12.2016 у відповідь на заяву позивача від 14.11.2016 (вх. № 3-О-73114/АП-04 від 14.11.2016) Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради листом за № 04-2979 повідомлено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» про неможливість надати позитивну відповідь на звернення з огляду на те, що по-перше, згідно з ухваленим рішенням консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради (протокол № 92 від 30.11.2016) проектована новобудова не вписується у сформоване архітектурне середовище вулиці через її надмірну висотність, а, по-друге, не враховано рішення консультативної ради від 25.03.2015 (протокол № 77) в частині збереження існуючого стилевого будинку (за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16).

Листом від 14.04.2017 № 04/1032 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради скерувало відповідачеві (для розгляду на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини) облікову документацію на будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 в складі: облікової картки об'єкта культурної спадщини та акту огляду технічного стану об'єкта культурної спадщини.

Згідно з п.п. 2.1., 2.3., 2.4. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, виявлення об'єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки. На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Виявлення об'єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об'єкти.

Відповідно до п. 3.1. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760.

Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Виходячи з листа від 14.04.2017 № 04/1032 (0004-864) коротка історична довідка в складі облікової документації на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, що передавалась відповідачеві, була відсутня.

Облікову картку об'єкта культурної спадщини, житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, суд оцінює критично, оскільки така хоч формально і датована 25.01.2017, проте у графі « 3. Дата і № рішень, відповідно до яких об'єкт узято на державний облік та визначено категорію пам'ятки» містить інформацію про спірний наказ відповідача, що виданий десятьма місяцями пізніше: «Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини згідно Наказу департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА № 56-ос від 20.11.2017 р.». Отже, надана відповідачем облікова картка об'єкта культурної спадщини слугувала не підставою, а наслідком видання наказу відповідача від 20.11.2017 № 56-ос, адже складалась не до, а після такого видання (з огляду на зміст).

Що стосується акту від 25.01.2017 технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові, то такий складений представником Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради за відсутності власника (користувача) об'єкта, хоч участь останнього передбачена самою формою акту, як документа.

Більше того, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, форма якого затверджена та слугує додатком № 1 до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, підлягає підписанню збоку власника (користувача) об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини. За даних конкретних умов, Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради на власний розсуд та всупереч Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, вилучено з акту від 25.01.2017 технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові, графу, котра передбачає підпис власника (користувача) об'єкта.

Уміщені ж в акті від 25.01.2017 технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини, житлового будинку на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові, відомості про відсутність даних про власника (користувача) будівлі суд оцінює критично.

По-перше, позивач неодноразово до 25.01.2017 звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради з приводу житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 16 та будівництва за даною адресою, що безпосередньо підтверджується наявною в матеріалах справи постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2017 по справі № 461/2948/17.

По-друге, у своєму листі від 26.12.2017 № 0004-2877 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради всупереч вимогам Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, зазначає, що, на його думку, «пам'яткоохоронна облікова документація не вимагає підпису власника пропонованого до включення у пам'ятки об'єкта культурної спадщини».

По-третє, у своєму листі від 26.12.2017 № 0004-2877 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради зазначає, що 15.12.2017 скерувало листа саме на адресу ОСББ «Свєнціцького-16» щодо включення житлового будинку до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини (пам'яток) м. Львова.

По-четверте, Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради вчинявся лист від 15.12.2017 № 4-0004-715, адресований відділу супроводу ОСББ, ресурсному центр для ОСББ ЛМР, щодо включення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. По-п'яте, відомості про власника (користувача) містились станом на 2014 рік та містяться досі в інвентаризаційній справі на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, що витребовувалась судом.

Що стосується, власне, встановлення технічного стану житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, то такий не досліджено в повному обсязі, оскільки як безпосередньо слідує з акту від 25.01.2017 технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини: а) фундаменти «не обстежувались у зв'язку із незабезпеченням доступу»; б) конструкції даху «не обстежувались через недоступність»; в) інтер'єри житлового будинку «не обстежували через відсутність доступу». Вищенаведене стверджується і наданою у матеріали справи фотофіксацією (без датування виконання фото) житлового будинку лише ззовні.

03.05.2017 на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації (протокол № 4) було запропоновано виготовити історичну довідку на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, рекомендовано зазначений об'єкт до внесення в Державний реєстр нерухомих пам'яток України та Перелік щойно виявлених пам'яток архітектури, а також вирішено скерувати облікову документацію на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України.

Як це слідує з п.п. 7, 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування. Об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Згідно з п. 3.2. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, за результатами оцінки виявлених об'єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об'єкт культурної спадщини. Протокол є підставою для занесення (незанесення) об'єкта культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини, який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

У протоколі від 03.05.2017 № 4 не відображено яким саме критеріям (у розумінні Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760) відповідає житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16. Також, протокол від 03.05.2017 № 4 не містить вказівки на те, відноситься будівля до об'єктів культурної спадщини національного або ж місцевого значення.

20.11.2017 Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації було видано наказ за № 56-ос «Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток», яким до переліку об'єктів культурної спадщини (вкотре без зазначення категоріальної приналежності - національного чи місцевого значення) занесено житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16.

Щодо протоколу від 14.12.2017 № 8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, то такий не може слугувати доказом правомірності видання відповідачем оскаржуваного наказу з огляду на таке.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Протокол від 14.12.2017 № 8/17 об'єктивно не міг бути покладений в основу оскаржуваного наказу відповідача, оскільки останній датований 20.11.2017.

Згідно з п.п. 1.1., 1.4. Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, експертна комісія з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Експертна комісія) є постійним дорадчим органом Міністерства культури України. Основним завданням Експертної комісії є забезпечення професійного вирішення питань підготовки висновків щодо об'єктів культурної спадщини для занесення/незанесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відтак, Експертна комісія з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, діючи як дорадчий орган Міністерства культури України, виходячи з положень Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, у їх системному зв'язку з Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, у своїй діяльності не наділена повноваженнями підміняти консультативні ради органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Поряд з цим, п.п. 2.9. - 2.12., 2.14. Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, встановлено, що засідання Експертної комісії вважається правоможним, якщо в ньому бере участь понад 50 відсотків її складу, а також голова або один з заступників голови Експертної комісії та відповідальний секретар Експертної комісії. Рішення приймаються простою більшістю голосів членів Експертної комісії, присутніх на засіданні. Висновки Експертної комісії оформлюються протоколом і підписуються головуючим та відповідальним секретарем Експертної комісії. Висновки Експертної комісії підлягають затвердженню Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури. Матеріали на розгляд Експертної комісії або її президії готують і подають до Міністерства культури України: органи охорони культурної спадщини обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Докази затвердження висновку по житловому будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 (уміщеного у протоколі від 14.12.2017 № 8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України) збоку Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України відсутні.

Правові норми п.п. 7, 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, сформульовані таким чином, що об'єкт культурної спадщини як національного, так і місцевого значення, повинен відповідати критерію автентичності та ще хоча б одному критерію окрім згаданого критерію автентичності.

У протоколі від 14.12.2017 № 8/17 вказано на відповідність житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 лише одному критерію - автентичності, котрий, на думку Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, полягає в тому, що об'єкт «мав вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону».

Таким чином, видаючи наказ від 20.11.2017 № 56-ос «Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток» відповідач на викладені вище обставини уваги не звернув, відсутність факту підтвердження відповідності житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, критеріям, передбаченим Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, проігнорував, наявності належної та повної облікової документації (облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта) не забезпечив, заходів, спрямованих на дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача не вжив, а відтак дійшов передчасних висновків про віднесення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, до числа щойно виявлених об'єктів культурної спадщини і, як наслідок, безпідставно вніс згаданий житловий будинок до Переліку об'єктів культурної спадщини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

У рішенні від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, враховуючи при цьому доводи сторін, а також наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуваний наказ слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос "Про внесення до Переліку об'єктів культурної спадщини щойно виявлених пам'яток".

Стягнути з Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 38557581) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762, 00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Свєнціцького-16" (79011, м. Львів, вул. Свєнціцького, 16, код ЄДРПОУ 38999215).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2018.

Суддя Р.М. Брильовський