Рішення № 76080923, 27.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року

Луцьк

Справа № 0340/1468/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” (далі – ПрАТ «Шацьке РТП», позивач) звернулося з позовом до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – Шацький РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 17.08.2018 відкрито провадження в даній справі, судове засідання призначено на 14:00 год. 22.08.2018, а в подальшому оголошено перерву до 16:30 год. 27.08.2018.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року даний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо виділення в окреме провадження постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.12.2013 ВП № 41251570, від 13.05.2014 ВП № 43193663, від 29.09.2014 ВП № 44814222, від 11.12.2014 ВП № 45709726, від 30.04.2013 ВП № 37483943, від 13.12.2013 ВП № 40793449, від 13.12.2013 ВП № 40181062, від 04.08.2014 ВП № 44023754, від 30.08.2013 ВП № 39445121, від 13.12.2013 ВП № 40180765, від 13.12.2013 № 40077250, від 13.12.2013 ВП № 40199134, від 04.08.2014 ВП № 43790184 та відкриття у зв’язку з цим 01.08.2017 виконавчих проваджень №№ 54417950, 54416671, 54419310, 54419470, 54419633, 54419807, 54416264, 54418027, 54418077, 54418140, 54418962, 54419050, 54419114, 54419201 залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець виділивши в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору, які були винесені у 2013-2014 роках порушив вимоги статті частини третьої 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначена норма зобов’язує його закінчити виконавче провадження, і якщо виконавчий збір не стягнуто, - винести окрему постанову про стягнення виконавчого збору відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому вказує, що відкриття у зв’язку з вказаним виконавчих проваджень призвело до подвійного стягнення виконавчого збору, оскільки значна частина виконавчого збору уже була стягнута.

Враховуючи наведене просив позов задовольнити повністю.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що виділивши в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору, винесені у 2013-2014 роках, державний виконавець не порушив вимог Закону України «Про виконавче провадження», необхідності у винесенні окремої постанови про стягнення виконавчого збору згідно з статтею 27 вказаного Закону не було. Також зазначає, що в даному випадку постанови про стягнення виконавчого збору винесені правомірно, оскільки боржником рішення у встановлений для самостійного виконання строк виконано не було. Державним виконавцем в ході виконавчого провадження здійснювались усі необхідні дії щодо примусового виконання рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», підтвердженням чого є наявність накладених арештів на майно боржника та інших заходів щодо примусового виконання виконавчих документів, які позивач просить зняти. Вважає, що державним виконавцем при винесенні постанов про стягнення з боржника виконавчого збору дотримано усіх вимог законодавства, а тому порушення в діях державного виконавця відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 22.08.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у його задоволенні повністю.

27.08.2018 представник позивача в судове засідання не прибув, проте до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, а представник відповідача не прибув, що не перешкоджає розгляду справи, то суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду 22.08.2018, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Шацького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області перебували виконавчі листи, видані Шацьким районним судом у Волинській області протягом 2013-2014 років.

В межах виконавчих проваджень № 41251570, № 43193663, ВП № 44814222, ВП № 45709726, ВП № 37483943, ВП № 40793449, ВП № 40181062, ВП № 44023754, ВП № 39445121, ВП № 40180765, № 40077250, ВП № 40199134, ВП № 43790184 державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Постанови про стягнення виконавчого збору у встановленому порядку оскаржені не були та є чинними.

Згідно з постановами Шацького РВДВС ГТУЮ у Волинській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 ВП № 41251570, ВП № 37483973, ВП № 40793449, ВП № 40181062, ВП № 44023754, ВП № 39445121, ВП № 39444533, ВП № 40180765, ВП № 40077250, № 40199134, від 05.07.2017 ВП № 43193663 повернуто виконавчі документи на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з надходженням заяви стягувача, а з постановами про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП № 44814222, ВП № 45709726, ВП № 43790184 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 статті 37, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з виконанням боржником виконавчого документа згідно повідомлення стягувача. Крім того, пунктом 2 вказаних постанов виділено в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

01.08.2017 відповідачем винесено та надіслано позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ПрАТ «Шацьке РТП» виконавчого збору на виконання постанов: від 27.12.2013 №41251570 в сумі 14077,76 грн. (ВП №54417950), від 13.05.2014 №43193663 в сумі 14077,76 грн. (ВП №54416671), від 29.09.2014 №44814222 в сумі 209,56 грн. (ВП №54419310), від 11.12.2014 №45709726 в сумі 2019,32 грн. (ВП №54419470), від 30.04.2013 №37483943 в сумі 524,64 грн. (ВП №54419633), від 13.12.2013 №40793449 в сумі 7050,20 грн. (ВП №54419807), від 13.12.2013 № 40181062 в сумі 7004,80 грн. (ВП №54416264), від 04.08.2014 №№44023754 в сумі 13773,38 грн. (ВП №54418027), від 30.08.2013 №№39445121 в сумі 7161,50 грн. (ВП №54418077), від 30.08.2013 № 29444533 в сумі 7161,50 грн. (ВП №54418140), від 13.12.2013 № 40180765 в сумі 7050,20 грн. (ВП №54418962), від 13.12.2013 №40077250 в сумі 7004,80 грн. (ВП №54419050), від 13.12.2013 40199134 в сумі 13924,15 грн. (ВП №54419114) та від 04.08.2014 № 43790184 в сумі 423,81 грн. (ВП №54419201).

Вказані постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2018 оскаржувались позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 в задоволенні позову ПрАТ “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов від 01.08.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП №№ 54417950, 54416671, 54419310, 54419470, 54419633, 54419807, 54416264, 54418027, 54418077, 54418140, 54418962, 54419050, 54419114, 54419201 відмовлено. Дана постанова набрала законної сили 06.10.2017.

Разом з тим, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 в задоволенні позову ПрАТ “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання такими, що не підлягають виконанню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №41251570 від 27.12.2013 року, ВП №43193663 від 13.05.2014 року, ВП №44814222 від 29.09.2014 року, ВП №45709726 від 11.12.2014 року, ВП №37483943 від 30.04.2013 року, ВП №40793449 від 13.12.2013 року, ВП №40181062 від 13.12.2013 року, ВП №44023754 від 04.08.2014 року, ВП №39445121 від 30.08.2013 року, ВП №40180765 від 13.12.2013 року, ВП №40077250 від 13.12.2013 року, ВП №40199134 від 13.12.2013 року, ВП №43790184 від 04.08.2014 року відмовлено. Дана постанова набрала законної сили 30.04.2018.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, суд звертає увагу на частину четверту статті 18 Закону №1404-VIII, згідно з якою вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так статтею 40 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення постанов про відкриття виконавчого провадження) передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (частина третя статті 40 Закону №1404-VIII).

Як свідчать матеріали справи, у зв’язку із винесенням відповідачем постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 ВП №№44023754, 40181062, 37483943, 40793449, 39445121, 39444533, 40180765, 40077250, 40199134, 41251570, від 05.07.2017 ВП №43193663 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з надходженням заяви стягувача та постанов про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2017 ВП №№45709726, 44814222, 43790184 на підставі пункту 9 статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з виконанням боржником виконавчого документа згідно повідомлення стягувача, постанови про стягнення з ПрАТ “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” виконавчого збору від 30.04.2013 №37483943, від 30.08.2013 №№39445121, 29444533, від 13.12.2013 №№40793449, 40181062, 40180765, 40077250, 40199134, від 27.12.2013 №41251570, від 13.05.2014 №43193663, від 04.08.2014 №№44023754, 43790184, від 29.09.2014 №44814222, від 11.12.2014 №45709726, прийняті в межах вказаних виконавчих проваджень, було виділено в окремі провадження, на підставі чого постановами від 01.08.2017 відкрито виконавчі провадження ВП №№ 54417950, 54416671, 54419310, 54419470, 54419633, 54419807, 54416264, 54418027, 54418077, 54418140, 54418962, 54419050, 54419114, 54419201.

Як було встановлено судом постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2017 ВП №№ 54417950, 54416671, 54419310, 54419470, 54419633, 54419807, 54416264, 54418027, 54418077, 54418140, 54418962, 54419050, 54419114, 54419201 оскаржувались позивачем у судовому порядку, однак у встановленому порядку не скасовані та є чинними на даний час.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на даний час відкриті виконавчі провадження від №№ 54417950, 54416671, 54419310, 54419470, 54419633, 54419807, 54416264, 54418027, 54418077, 54418140, 54418962, 54419050, 54419114, 54419201 з виконання постанов про стягнення виконавчого збору від 27.12.2013 ВП № 41251570, від 13.05.2014 ВП № 43193663, від 29.09.2014 ВП № 44814222, від 11.12.2014 ВП № 45709726, від 30.04.2013 ВП № 37483943, від 13.12.2013 ВП № 40793449, від 13.12.2013 ВП № 40181062, від 04.08.2014 ВП № 44023754, від 30.08.2013 ВП № 39445121, від 13.12.2013 ВП № 40180765, від 13.12.2013 № 40077250, від 13.12.2013 ВП № 40199134, від 04.08.2014 ВП № 43790184 перебувають на виконанні у Шацькому РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області та є триваючими.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав, з яких виконавче провадження підлягає закінченню. В судовому засіданні позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, визначених Законом, які свідчать про необхідність зобов’язання державного виконавця закінчити виконавчі провадження в частині стягнення виконавчого збору.

Також суд зазначає, що передумовою, коли суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення перед цим протиправної бездіяльності, дії чи рішення, чого в даному випадку немає.

Частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Суд зазначає, що вказані повноваження є дискреційними і належать до виключних повноважень виконавчої служби.

Так, за Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що повноваження по закінченню виконавчого провадження, зняття арешту, накладеного на майно боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, та скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання виконавчих документів є саме дискреційними повноваженнями відповідача, які регулюються вимогами Закону №1404-VIII.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, в зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 205, 209, 241, 242, 243, 245, 246, 268, 287, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Шацьке ремонтно-транспортне підприємство” до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його постановлення.

Суддя Р.С. Денисюк