Ухвала суду № 76079912, 27.08.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2420/17

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання : Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу незаконним, недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу незаконним, недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача – позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заявила клопотання, підтримане самим ОСОБА_2, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, яке мотивоване тим, що вона перебуває за кордоном в Державі Ізраїль, її інтереси представляє представник за її дорученням ОСОБА_4, який і підписав за неї незаконно позов, в зв'язку з чим судом була постановлена ухвала від 30.03.2018 року, яка була в цей же день вручена представнику ОСОБА_1 для виконання, і надано строк в 5 днів для виконання. Однак, в наданий строк не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі, а відтак це є підставою для залишення позову без розгляду і поверненню. Крім того, в своєму попередньому клопотанні, яке було задоволено ухвалою суду від 30.03.2018 року зазначалося, що відповідно до п. 15 Постанови ПВСУ від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до ч. 1 ст. 115 СК (2947-14) розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК (435-15 ) про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються. Отже, суд не має права без присутності особисто ОСОБА_1 в судовому засіданні розглядати справу і приймати по ній рішення. По справі надавалося ОСОБА_1 строк для усунення недоліків по позову, в суд представник надав позовну заяву, на погляд відповідача - позивача, не на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, а позовну заяву про розірвання шлюбу ОСОБА_1 /не вказано по батькові/ - уточнену. Тобто, це позовна заява уточнена до первісного позову, який не був підписаний самою ОСОБА_1 та який судом визнано таким, що не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України, а тому прийнятий до розгляду не може, оскільки є незаконним. Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ст. 175 ЦПК України -позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). У вказаній уточненій позовній заяві відсутнє по-батькові позивачки, її місцезнаходження, отже це є її недоліками і ця позовна заява також підлягає поверненню. Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що первісного позову про розірвання шлюбу із-за того, що не був підписаний позивачкою, по справі немає, а тому і уточнення до неналежного документу не може бути прийнято. Такі обставини дають підстави для заяви клопотання про залишення уточненої позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу без розгляду і поверненню, так як ОСОБА_1 недоліки по первісному позову не усунула, тому ухвалу суду від 30.03.2018 року нею не виконана. Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 43, 48 ЦПК України такі уточнення по справі на цій стадії процесу вже не передбачаються. Крім того, відзив на зустрічний позов також не може бути прийнятий до уваги по справі, так як він не підписаний самою ОСОБА_1В, а знову ж таки за неї підписалася невідома особа. Уточнена позовна заява не відповідає ст. 44 Консульського Статуту України, Положенню про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних та консульських установ України, де зазначено, що такий документ повинен був бути засвідчений Консулом, а не Першим секретарем з консульських питань Посольства України у державі Ізраїль. Уточнена позовна заява не надійшла на адресу суду від імені самої ОСОБА_1 і не зареєстрована в канцелярії, а це також є процесуальним порушенням, який дає право просити його залишити без розгляду.

Представник позивача – відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, оскільки чинним ЦПК України передбачено представництво інтересів позивача представником за довіреністю, оригінал якої він надав суду. Позивач на даний час перебуває в країні Ізраїль, не має фізичної можливості з’явитися до суду, надала відповідну заяву про підтримання своїх позовних вимог. Крім того, зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2018 року ним було подано заяву з засвідченим підписом самої позивачки і оскільки вона вже подавалася відповідно до вимог ЦПК України (в ред. 2017 року), він її назвав як уточнену позовну заяву.

Суд, заслухавши заявлене клопотання, думку учасників, процесу, оглянувши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді від 21.09.2017 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду у судове засідання.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу незаконним.

Ухвалою судді від 17.01.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу незаконним, недійсним об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Оглядом матеріалів даної справи було встановлено, що провадження у справі за первинним позовом було відкрито з порушенням ст. 175 ЦПК України, оскільки позовна заява подана та підписана не позивачем ОСОБА_1, як зазначено в позовній заяві, а представником за довіреністю ОСОБА_4, в зв’язку з чим ухвалою суду від 30.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу копії ухвали; роз’яснено позивачу, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Копію вказаної ухвали суду представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 отримав 30.03.2018 року.

17.04.2018 року, на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2018 року, представником ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надано суду уточнену позовну заяву про розірвання шлюбу від імені ОСОБА_1. Підпис ОСОБА_1 в даній уточненій позовній заяві 11.04.2018 року засвідчено першим секретарем з консульських питань Посольства України в Державі Ізраїль. Також представником надано акт приймання – передачі наданих послуг між ним та ОСОБА_1 від 01.02.2018 року.

Відповідно до п. 15 Постанови ПВСУ від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до ч. 1 ст. 115 СК (2947-14) розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК (435-15 ) про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються. Отже, суд не має права без присутності особисто ОСОБА_1 в судовому засіданні розглядати справу і приймати по ній рішення.

Відповідно до ст. 44 Указу Президента «Про Консульський статут України», п.п 6 п. 1.2 Положення «Про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних та консульських установ України», консул вчиняє нотаріальні дії, передбачені законодавством України. Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається Законом України «Про нотаріат»(3425-12),цим Статутом, Положенням про порядок вчинення нотаріальних дій консулом, яке затверджується Міністерством юстиції України і Міністерством закордонних справ України, а також іншими актами законодавства України; консул засвідчує вірність підпису на документах.

Таким чином, в даному випадку, підпис ОСОБА_1 на уточненій позовній заяві повинене бути засвідчений Консулом, а не Першим секретарем з консульських питань Посольства України у державі Ізраїль, що в свою чергу свідчить про невиконання вимог ухвали суду від 30.03.2018 року.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.8 ч.1 ст. 257, ст. ст. 259, 260, 268, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду, продовжити розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу незаконним, недійсним.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28.08.2018 року.

Суддя О.І. Бондаренко