Рішення № 76073256, 22.08.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/2486/17

2/621/1445/17

РІШЕННЯ

іменем України

22 серпня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Бібіка О.В.,

з участю секретаря Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 голова Фермерського господарства Строгого О.Ф. - Строгий О.Ф. звернувся до суду з позовною заявою, а 06.02.2018 з уточненою позовною заявою, до ОСОБА_3 з вимогами: визнати поновленим договір оренди землі від 03.01.2005 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Строгого О.Ф. та зареєстрований у Зміївському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК" 08.11.2007 року за №040769100222.

В обґрунтування позовної заяви зазначено Фермерське господарство Строгого О.Ф. (орендар) зареєстровано у встановленому Законом порядку та перебуває на обліку в Зміївському відділенні Харківської ОДПІ.

Відповідно до державного акту серія НОМЕР_2 від 19.04.2004 виданого на підставі Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №72 від 26.02.2004 року ОСОБА_3 (орендодавець) є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,34га, яка розташована на території Комсомольської селищної ради.

03.01.2005 між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди землі строком на десять років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування належну Відповідачеві земельну ділянку.

Вказаний договір 08.11.2007 року було зареєстровано у Зміївському районному відділі ХРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040769100222.

Пунктом 5 Договору встановлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Як було зазначено вище, державна реєстрація Договору відбулась 08.11.2007.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в Постанові від 18.01.2017р у справі №6-2777цс16 цей договір є вчиненим і почав діяти саме з 08.11.2007 року, а тому строк його дії закінчується 08.11.201.

Жодних зауважень або заперечень відповідача, стосовно неналежного виконання умов Договору на адресу позивача не надходило.

В 2017 році Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрономії ім. О.Н. Соколовського» НААН України за запитом Позивача було проведено порівняльний аналіз агрохімічних показників на земельних ділянках Комсомольської селищної ради, які перебувають в оренді у ФГ Строгого О.Ф. за результатами якого встановлено, що відбулось істотне підвищення вмісту рухомого фосфору та калію, що свідчить про підвищення родючості ґрунтів за період 2011-2017рр.

У передбачений пунктом 32 Договору строк, а саме 27.07.2017 року, ФГ Строгого О.Ф. на адресу відповідача цінним поштовим відправленням направив лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

У встановлений законом місячний строк відповідач свої заперечення на адресу позивача не надіслав.

У вересні 2017 року, на переданій за Договором земельній ділянці, позивачем було засіяно озиму пшеницю, тобто позивач продовжив виконувати свої обов'язки за Договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Саме до таких правових висновків прийшов Верховних Суд України 25 лютого 2015 року в справі №6-219 цс14.

Вважає, що за таких обставин позовні вимоги ФГ Строгого О. Ф. мають бути задоволені у повному обсязі.

Представник ФГ Строгого О. Ф. - Шилов В.В. подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилась, представник ОСОБА_5 подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

23.02.2018 від представника позивача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Земельну ділянку відповідач ОСОБА_3, як власник, не має наміру та бажання передавати в оренду та самостійно використовує для ведення селянського господарства.

Укладання нових договорів оренди або продовження дії договорів є порушенням її прав, як власника.

Відповідач ОСОБА_3 повідомила позивача про відмову від поновлення договору оренди, про що направила лист від 23.08.2017.

Крім того, позивач просить визнати договір оренди поновленим без підписання додаткової угоди, однак чинним законодавством не передбачено такого способу захисту інтересів як визнання договору поновленим.

У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Спірним є пролонгація права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,34га, яка розташована на території Комсомольської селищної ради.

03.01.2015 між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди землі (далі Договір) строком на десять років, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування належну відповідачеві земельну ділянку. Передача вказаної земельної ділянки позивачу, як орендарю, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі від 03.01.2005 року, що був складений за участі сторін договору 03.01.2005 року. (а. с. 5-6, 7).

Вказаний Договір 08.11.2007 було зареєстровано у Зміївському районному відділі ХРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040769100222.

Пунктом 5 Договору встановлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з відповідачем ОСОБА_3 03.01.2005 року, позивач, з метою скористатися своїм переважним правом щодо його поновлення, 27.07.2017 направив за адресою її місця проживання, вказаною у договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди, що підтверджується листом ФГ Строгого О. Ф. № 215 та не заперечувалось відповідачем ОСОБА_6 (а. с. 11).

Судом встановлено, що протягом періоду дії договору оренди земельної ділянки, належної відповідачу, позивач ФГ Строгого О. Ф. належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконувало свої обов'язки орендаря, в тому числі, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, сплачувало відповідачу орендну плату.

ОСОБА_3 в період дії договору оренди землі від 03.01.2005 не зверталася до позивача з приводу невиконання чи неналежного виконання ним умов договору оренди.

За положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.

Згідно зі ст. ст. 12, 14, 19 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч.2 ст.14 Закону України "Про оренду землі", підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін (ст. 792 ЦК України, ст. ст. 16, 21, 25 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Частинами першою-п'ятою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Частиною шостою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_3 23.08.2017 направила на адресу позивача лист про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки. До відзиву надано копію зазначеного листа та результати пошуку за штрихкодовими ідентифікаторами №6346001013926 та №6346001013934, де зазначено, що відправлення вручене за довіреністю 29.08.2017 об'єктом поштового зв'язку Геніївка з індексом 63433. (а. с. 53, 54, 55).

Додані до відзиву копія листа та результати пошуку не засвідчені належним чином.

Крім того, результати пошуку не підтверджують факт направлення ОСОБА_3 саме ФГ Строгого О.Ф. поштової кореспонденції, так само як і її зміст та факт отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦАПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, відповідач не довів належними доказами про повідомлення позивача про відсутність наміру поновлювати договір з позивачем на новий строк в місячний строк після отримання листа-пропозиції.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, аналіз правових норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: - із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; - у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; - укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

З огляду на викладене, виходячи з приписів ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець втрачає переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк лише у випадках, коли між ним і орендодавцем не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору або коли власник землі в подальшому використовує земельну ділянку особисто, тобто не передає її в оренду.

Натомість, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не намагалася узгодити з позивачем умови укладення додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки не зверталася до позивача ФГ Строгого О.Ф., як орендаря, з пропозиціями щодо істотних умов договору, належних доказів повідомлення орендаря про відсутність намірів продовжувати строк дії договору оренди та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб не надала, що свідчить про порушення відповідачем, як власником землі, вимог, встановлених ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, відповідно до правових позицій, висловлених в постановах Верховного Суду України від 12.10.2016 року у справі №6-1282цс16 та від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16, а також в постанові від 06.09.2017 року у справі №6-2539цс16 за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено, що позивач ФГ Строгого О.Ф., згідно з вимогами ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди, завчасно, з дотриманням вимог п. 5 договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» направив ОСОБА_3 на адресу, зазначену в договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до якого було додано проект додаткової угоди; протягом дії строку договору оренди земельної ділянки, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням, за що сплачував відповідачу орендну плату.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем ОСОБА_3 переважного права позивача ФГ Строгого О. Ф., як орендаря, у зв'язку з чим це право відповідно до ст. 3 ЦК України підлягає захисту шляхом визнання поновленим договору оренди землі від 03.01.2005 року, укладеним між позивачем ФГ Строгого О. Ф. та ОСОБА_3, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,13,76-81, 141, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим - задовольнити..

Визнати поновленим на той самий строк та на тих умовах, на яких його було укладено, договір оренди землі від 03.01.2005 року, укладений між позивачем Фермерським господарством Строгого Олександра Федоровича та ОСОБА_3, та зареєстрований у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 08.11.2007 року за № 040769100222, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,34га, яка розташована на території с. Донець Комсомольської селищної ради.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича (код ЄДРПОУ 21229706, місцезнаходження: 63433, с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Дружби, буд. 102) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на рахунок №26002000033856 у АТ Укрексімбанк в м. Києві, МФО 322313.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення складено 22.08.2018.

Головуючий Бібік О. В.