Постанова № 7607009, 16.10.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4871/09/1770

10год. 40хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: Маслюк О.М.;

відповідача: Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "МЕБЛІ - КАПРИЗ"

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” звернувся з позовом про визнання нечинними прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Рівне податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2009 року № 0002222342/0/23-121 про донарахування податку на прибуток в сумі 169917,00 грн., від 28 травня 2009 року № 0002232342/0/23-121 про донарахування податку на додану вартість в сумі 132137,00 грн., від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 4526,64 грн. та від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1539,63 грн.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0002222342/0/23-121 та № 0002232342/0/23-121 ствержують, що Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” допустило порушення відповідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто, податковий орган зробив висновок, що платник податків не може підтвердити документально своє право на валові витрати та на податковий кредит.

Однак, такий висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам справи і Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” готове надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які підтверджують право товариства на валові витрати при обчисленні податку на прибуток та на податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість.

В податковому повідомленні-рішенні від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 зазначено про порушення платником податків п. 13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, однак, в акті перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653, на підставі якого було прийнято це податкове повідомлення-рішення, не було встановлено порушення вказаної правової норми.

Податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123 прийнято внаслідок неправильного висновку податкового органу про те, що платник податку оплачував особисті телефонні розмови своїх працівників, що не відповідає дійсності, так як підприємство оплачувало виключно телекомунікаційні послуги, що використовувалися в господарській діяльності.

Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Рівне позов не визнав. В поданих письмових запереченнях зазначає, що перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” отримало експедиторські послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід”.

На виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” отримало акти виконаних робіт, які оформлені без товарно-транспортних накладних, шляхових листів, які є обовязковими для перевезення вантажів автомобільним транспортом. Не вказано яким автомобілем проводилось перевезення вантажу. Крім того, фактів відвантаження плити ДСП у зазначених в актах прийняття виконаних робіт населених пунктів, куди перевозився вантаж не відбувалось. Вартість отриманих експедиційних послуг включено до складу валових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” отримано експедиторських послуг на суму без ПДВ 459111 грн. 00 коп. відповідно до актів прийняття виконаних робіт.

Всі отримані та надані до перевірки акти прийняття виконаних робіт підписані директором підприємства.

Оплату за дані послуги проведено в касу (прибутковими касовими ордерами) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” , власними грошовими коштами директора Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” Годинюк С.Ю., про що складено авансові звіти. Станом на 30.09.2008 року рахується кредиторська заборгованість перед Годинюк С.Ю. в сумі 2280673 грн. 20 коп.

Посадовими особами податкового органу в ході проведення перевірки направлено лист Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” (вихідний № 3224/23-121 від 27.01.2009 року) про надання копій документів, які підтверджують проведені взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” . На направлений лист підприємством не надані копії документів по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” .

Відповідач також зазначає, що 06.11.2008 року Рівненським міським судом винесено судове рішення, згідно якого задоволено позовні вимоги громадянина ОСОБА_1. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” , а с аме:

- визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” з моменту реєстрації 16.03.2007 року;

- скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” з моменту реєстрації 16.03.2007 року;

- скасовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту видачі 28.03.2007 року.

На підставі вищевикладеного позивачем в порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на загальну суму 113278,00 грн. та в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податок на додану вартість на загальну суму 88091,00 грн.

В періоді що підлягав перевірці з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року підприємство здійснювало виплату нерезиденту доходу походженням з України, внаслідок надання послуг резиденту України з транспортного перевезення нерезидентом товару на території України згідно договору № 188/21 від 01.08.2006 року з фірмою нерезидентом.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” не користувалося правилами міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування оскільки не отримало від нерезидента довідки (або її нотаріально завіреної копії), що засвідчила б статус як резидента тієї країни, в якій вони мають своє місцезнаходження і з якими підписаний міжнародний договір.

При виплаті доходу нерезиденту не нараховано, не утримано, та не сплачено до бюджету податок з доходу нерезидента із джерелом їх походження з України.

Перевіркою з питань правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року встановлено, що підприємством не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2006-2008 роках в сумі 86 грн. 73 коп. у випадку, коли працівникам за рахунок коштів підприємства надавалися додаткові блага у вигляді оплати спеціальних послуг мобільного звязку, які не можна повязати з виробничою діяльністю підприємства.

Крім того, позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2007-2008 роках в сумі 426 грн. 48 коп., у випадку, коли податкова соціальна пільга застосовувалася до заробітної плати працівників у місяць звільнення.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 19 січня 2009 року по 30 січня 2009 року службовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівне проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року, про результати якої складено акт перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653.

У висновку акта перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653 зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1. абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97 р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 113241,00 грн. в тому числі

2 квартал 2007 р. 36309,00 грн.;

3 квартал 2007 р. 20183,00 грн.;

4 квартал 2007 р. 39502,00 грн.;

1 квартал 2008 р. 17248 грн.

2. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 88028,00 грн., в т.ч.:

за грудень 2007 р. 42414,00 грн.;

за січень 2008 р. 8785,00 грн.;

за лютий 2008 р. 36829,00 грн.;

3. п. 3.4 ст. 3, пп.. «е», ч. 2 пп. 4.2.9 пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, п. 3, п. 4, п. 7 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035, по яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 513,21 грн., в тому числі за 2006 р. 0,52 грн., 2007 р. 190,00 грн., за 2008 р. 322,69 грн.

4. вимог п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, а саме не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів нерезидента в сумі 1509,00 грн.

Акт перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653 послужив підставою для прийняття відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Рівне оспорюваних позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” податкових повідомлень-рішень: від 28 травня 2009 року № 0002222342/0/23-121 про донарахування податку на прибуток в сумі 169917,00 грн., в т.ч. 113278,00 грн. за основним платежем та 56639,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 28 травня 2009 року № 0002232342/0/23-121 про донарахування податку на додану вартість в сумі 132137,00 грн., в т.ч. 88091,00 грн. за основним платежем та 44046,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 4526,64 грн., в т.ч. 1508,88 грн. за основним платежем та 3017,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1539,63 грн., в тому числі 513,21 грн. за основним платежем та 1026,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Донарахування податковим органом Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються на запереченні податковим органом права платника податків на валові витрати та на податковий кредит у звязку із придбанням експедиторських послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” (код за ЄДРПОУ 35007020).

Як слідує з акта перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” уклали договір від 27 квітня 2007 року про надання експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” надало Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” експедиторські послуги по організації перевезення вантажу, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії наступних актів прийняття виконаних робіт, оригінали яких пред'явлені в судовому засіданні:

- від 01 травня 2007 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 01 травня 2007 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 02 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 03 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 03 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 травня 2007 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 15 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 травня 2007 року на суму 14550,00 грн., в т.ч. ПДВ 2425,00 грн.;

- від 22 травня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 червня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 червня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 26 червня 2007 року на суму 11404,80 грн., в т.ч. ПДВ 1900,80 грн.;

- від 27 червня 2007 року на суму 11174,40 грн., в т.ч. ПДВ 1862,40 грн.;

- від 16 липня 2007 року на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 20 липня 2007 року на суму 3900,00 грн., в т.ч. ПДВ 650,00 грн.;

- від 30 липня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 30 липня 2007 року на суму 14742,00 грн., в т.ч. ПДВ 2457,00 грн.;

- від 31 липня 2007 року на суму 11174,40 грн., в т.ч. ПДВ 1862,40 грн.;

- від 03 серпня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 06 серпня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 серпня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 13 серпня 2007 року на суму 10425,60 грн., в т.ч. ПДВ 1737,60 грн.;

- від 15 жовтня 2007 року на суму 6630,00 грн., в т.ч. ПДВ 1105,00 грн.;

- від 16 жовтня 2007 року на суму 5760,00 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 17 жовтня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 18 жовтня 2007 року на суму 5760,00 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 22 жовтня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 22 жовтня 2007 року на суму 10656,00 грн., в т.ч. ПДВ 1776,00 грн.;

- від 25 жовтня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 01 листопада 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 02 листопада 2007 року на суму 15195,60 грн., в т.ч. ПДВ 2532,60 грн.;

- від 06 листопада 2007 року на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 12 листопада 2007 року на суму 10886,40 грн., в т.ч. ПДВ 1814,40 грн.;

- від 13 листопада 2007 року на суму 7557,60 грн., в т.ч. ПДВ 1259,60 грн.;

- від 15 листопада 2007 року на суму 4953,60 грн., в т.ч. ПДВ 825,60 грн.;

- від 15 листопада 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 12 грудня 2007 року на суму 5760,00 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 17 грудня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 19 грудня 2007 року на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 21 грудня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 грудня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 25 грудня 2007 року на суму 11116,80 грн., в т.ч. ПДВ 1852,80 грн.;

- від 26 грудня 2007 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 18 січня 2008 року на суму 16080,00 грн., в т.ч. ПДВ 2680,00 грн.;

- від 19 січня 2008 року на суму 8040,00 грн., в т.ч. ПДВ 1340,00 грн.;

- від 19 січня 2008 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 30 січня 2008 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 30 січня 2008 року на суму 11462,40 грн., в т.ч. ПДВ 1910,40 грн.;

- від 30 січня 2008 року на суму 5414,40 грн., в т.ч. ПДВ 902,40 грн.;

- від 27 лютого 2008 року на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 27 лютого 2008 року на суму 7410,00 грн., в т.ч. ПДВ 1235,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” оплатило отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” експедиторські послуги по організації перевезення вантажу шляхом внесення готівкових коштів в касу, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії наступних квитанцій до прибуткових касових ордерів, оригінали яких були подані в судове засідання:

- від 01 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 03 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 07 травня 2007 року на суму 9990,00 грн.;

- від 08 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 11 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 14 травня 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 15 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 16 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 17 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 18 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 19 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 21 травня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 22 травня 2007 року на суму 8780,00 грн.;

- від 08 червня 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 12 червня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 16 червня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 21 червня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 26 червня 2007 року на суму 5719,20 грн.;

- від 16 липня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 17 липня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 20 липня 2007 року на суму 3900,00 грн.;

- від 26 липня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 27 липня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 28 липня 2007 року на суму 7995,20 грн.;

- від 03 серпня 2007 року на суму 9500,00 грн.;

- від 06 серпня 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 08 серпня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 09 серпня 2007 року на суму 9800,00 грн.;

- від 10 серпня 2007 року на суму 5785,60 грн.;

- від 19 жовтня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 20 жовтня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 22 жовтня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 23 жовтня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 24 жовтня 2007 року на суму 3366,00 грн.;

- від 02 листопада 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 05 листопада 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 06 листопада 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 07 листопада 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 12 листопада 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 13 листопада 2007 року на суму 9800,00 грн.;

- від 14 листопада 2007 року на суму 9860,00 грн.;

- від 15 листопада 2007 року на суму 2902,00 грн.;

- від 12 грудня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 13 грудня 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 14 грудня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 17 грудня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 18 грудня 2007 року на суму 10000,00 грн.;

- від 19 грудня 2007 року на суму 9800,00 грн.;

- від 20 грудня 2007 року на суму 9900,00 грн.;

- від 26 грудня 2007 року на суму 4185,60 грн.;

- від 18 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 19 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 21 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 25 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 26 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 27 січня 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 30 січня 2008 року на суму 4036,80 грн.;

- від 02 лютого 2008 року на суму 10000,00 грн.;

- від 27 лютого 2008 року на суму 8930,00 грн.

Досліджені в судовому засіданні вищевказані акти прийняття виконаних робіт та квитанції до прибуткових касових ордерів відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і є первинними бухгалтерськими документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Досліджені докази спростовують висновок податкового органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач підтвердив своє право на валові витрати належними та допустимими доказами.

Суд відхиляє доводи податкового органу, що акти виконаних робіт оформлені без товарно-транспортних накладних, шляхових листів, які є обовязковими для перевезення вантажів автомобільним транспортом, у звязку з тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” було укладено договір від 27 квітня 2007 року про надання експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, а не договір перевезення.

Податковий орган безпідставно ототожнює передбачені Цивільним кодексом України договори перевезення та транспортного експедування, які є самостійними видами цивільно-правових відносин і передбачають різні права і обовязки учасників цих правовідносин.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Зі змісту наведеної статті слідує, що, на відміну від перевізника, експедитор здійснює не перевезення вантажу, а організацію перевезення, тому, враховуючи, що перевізник і експедитор не завжди збігаються в одній особі, слід зробити висновок, що експедитор не зобовязаний надавати клієнту товарно-транспортні накладні та шляхові листи, які є обовязковими для перевезення вантажів.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” виписало Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” наступні податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали яких було подано в судове засідання:

- від 01 травня 2007 року № 01/05 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 01 травня 2007 року № 02/05 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 02 травня 2007 року № 03/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 03 травня 2007 року № 04/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 03 травня 2007 року № 05/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 травня 2007 року № 06/05 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.;

- від 15 травня 2007 року № 07/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 травня 2007 року № 08/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 травня 2007 року № 09/05 на суму 14550,00 грн., в т.ч. ПДВ 2425,00 грн.;

- від 22 травня 2007 року № 10/05 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 червня 2007 року № 01/06 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 червня 2007 року № 02/06 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 26 червня 2007 року № 03/06 на суму 11404,80 грн., в т.ч. ПДВ 1900,80 грн.;

- від 27 червня 2007 року № 04/06 на суму 11174,40 грн., в т.ч. ПДВ 1862,40 грн.;

- від 16 липня 2007 року № 01/07 на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 20 липня 2007 року № 02/07 на суму 3900,00 грн., в т.ч. ПДВ 650,00 грн.;

- від 30 липня 2007 року № 03/07 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 30 липня 2007 року № 04/07 на суму 14742,00 грн., в т.ч. ПДВ 2457,00 грн.;

- від 31 липня 2007 року № 05/07 на суму 11174,40 грн., в т.ч. ПДВ 1862,40 грн.;

- від 03 серпня 2007 року № 01/08 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 06 серпня 2007 року № 02/08 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 08 серпня 2007 року № 03/08 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 13 серпня 2007 року № 04/08 на суму 10425,60 грн., в т.ч. ПДВ 1737,60 грн.;

- від 15 жовтня 2007 року № 01/10 на суму 6630,00 грн., в т.ч. ПДВ 1105,00 грн.;

- від 16 жовтня 2007 року № 02/10 на суму 5760,00 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 17 жовтня 2007 року № 03/10 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 18 жовтня 2007 року № 04/10 на суму 5760,00 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 22 жовтня 2007 року № 05/10 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 22 жовтня 2007 року № 06/10 на суму 10656,00 грн., в т.ч. ПДВ 1776,00 грн.;

- від 25 жовтня 2007 року № 07/10 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 02 листопада 2007 року № 01/11 суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 02 листопада 2007 року № 02/11 на суму 15195,60 грн., в т.ч. ПДВ 2532,60 грн.;

- від 06 листопада 2007 року № 03/11 на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 12 листопада 2007 року № 04/11 на суму 10886,40 грн., в т.ч. ПДВ 1814,40 грн.;

- від 13 листопада 2007 року № 05/11 на суму 7557,60 грн., в т.ч. ПДВ 1259,60 грн.;

- від 15 листопада 2007 року № 06/11 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 15 листопада 2007 року № 07/11 на суму 4953,60 грн., в т.ч. ПДВ 825,60 грн.;

- від 12 грудня 2007 року № 01/12 на суму 5760 грн., в т.ч. ПДВ 960,00 грн.;

- від 17 грудня 2007 року № 02/12 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 19 грудня 2007 року № 03/12 на суму 10828,80 грн., в т.ч. ПДВ 1804,80 грн.;

- від 21 грудня 2007 року № 04/12 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 21 грудня 2007 року № 05/12 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 25 грудня 2007 року № 06/12 на суму 11116,80 грн., в т.ч. ПДВ 1852,80 грн.;

- від 26 грудня 2007 року № 07/12 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 18 січня 2008 року № 01/01 на суму 16080,00 грн., в т.ч. ПДВ 2680,00 грн.;

- від 19 січня 2008 року № 02/01 на суму 8040,00 грн., в т.ч. ПДВ 1340,00 грн.;

- від 19 січня 2008 року № 03/01 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.;

- від 30 січня 2008 року № 04/01 на суму 5414,40 грн., в т.ч. ПДВ 902,40 грн.;

- від 30 січня 2008 року № 05/01 на суму 11520,00 грн., в т.ч. ПДВ 1920,00 грн.

Досліджені в судовому засіданні наведені вище податкові накладні відповідають вимогам, які передбачено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для податкових накладних.

Зазначені докази спростовують твердження податкового органу про порушення платником податків підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” підтвердило своє право на податковий кредит належним чином оформленими податковими накладними.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Рівне Колоненко Олену Федорівну, яка пояснила, що вона як посадова особа податкового органу приймала участь у плановій виїзній перевірці позивача, за результатами якої відповідачем було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення. Свідок Колоненко Олена Федорівна також пояснила, що вона безпосередньо перевіряла правильність визначення Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Свідкові під час допиту були предявлені перелічені вище акти прийняття виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів та податкові накладні. Свідок підтвердила, що ці ж документи платник податків предявляв їй під час перевірки.

Суд відхиляє доводи податкового органу, що всі документи, видані на виконання договору від 27 квітня 2007 року є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, оскільки відповідно до рішення Рівненського міського суду від 06 листопада 2008 року визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” з моменту реєстрації 16 березня 2007 року; скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” з моменту реєстрації 16 березня 2007 року; скасовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту видачі 28 березня 2007 року.

При цьому суд виходив з наступного.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, 8-ма сторінка акту перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653, на момент укладення та виконання договору від 27 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” останнє було належним чином зареєстрованою юридичною особою, було включено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало відповідне свідоцтво від 28 березня 2007 року № 100031399, видане податковим органом, та індивідуальний податковий номер 350070217162, тобто всі необхідні ознаки належного продавця платника податку на додану вартість.

Наступне визнання установчих документів та свідоцтва платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” не є підставою визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій нікчемними, оскільки його контрагент за договором може нести відповідальність лише за наявності вини.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент укладення та виконання зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі і відносно нього там містились відповідні записи.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” на момент укладення та виконання зазначеного договору було зареєстровано як платник податку на додану вартість в податковому органі, мало індивідуальний податковий номер платника ПДВ, податковим органом Товариству з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” було видано свідоцтво платника ПДВ.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Зі змісту статті 9 даного Закону не вбачається можливість анулювання реєстрації платника ПДВ зі зворотньою дією в часі з моменту такої реєстрації.

Статтею 10 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачена відповідальність платника податку за дотримання достовірності та своєчасності визначеності сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»також встановлена персональна податкова відповідальність. Своїми ж податковими повідомленнями-рішеннями від 28 травня 2009 року № 0002222342/0/23-121 про донарахування податку на прибуток в сумі 169917,00 грн. та від 28 травня 2009 року № 0002232342/0/23-121 про донарахування податку на додану вартість в сумі 132137,00 грн. відповідач застосував до позивача штрафні санкції за порушення податкового законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центуріон-Захід” , що є протиправним.

Аналіз податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 дає підстави для висновку, що воно прийнято Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653 як наслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕБЛІ-КАПРИЗ” пункту 13.5 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, в акті перевірки від 04 лютого 2009 року № 76/23-100/33408653, на підставі якого було прийнято це податкове повідомлення-рішення, не було встановлено порушення вказаної правової норми.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 4526,64 грн. прийняте Державною податковою інспекцією у м. Рівне необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що в свою чергу, є підставою для визнання судом податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0000472240/0/22-513 протиправним та для його скасування.

Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1539,63 грн. прийнято Державною податковою інспекцією у м. Рівне обґрунтовано та з правильним застосуванням норм матеріального права.

Позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2006-2008 роках в сумі 86 грн. 73 коп. у випадку, коли працівникам за рахунок коштів підприємства надавалися додаткові блага у вигляді оплати спеціальних послуг мобільного звязку, які не можна повязати з виробничою діяльністю підприємства, що є порушенням підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Крім того, позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у 2007-2008 роках в сумі 426 грн. 48 коп., у випадку, коли податкова соціальна пільга застосовувалася до заробітної плати працівників у місяць звільнення, що є порушенням пункту 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2035, яким передбачено, що пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Отже, в задоволенні позову щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123 позивачу слід відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати (державне мито), понесені позивачем при поданні позову, присуджуються йому з Державного бюджету відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 28 травня 2009 року за №№ 0002222342/0/23-121, 0002232342/0/23-121, 0000472240/0/22-513.

В частині позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 28 травня 2009 року № 0001261742/0/17-123,- відмовити за безпідставністю.

Присудити з Державного бюджету на користь позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕБЛІ - КАПРИЗ" судовий збір у розмірі 1(одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Боймиструк С.В.

Постанова складена в повному обсязі "20" жовтня 2009 року.