Ухвала суду № 76069744, 21.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1473/18 Номер провадження 11-кп/786/905/18Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.,

суддів Рябішина А.О., Гонтар А.А.,

з секретарем Костюченко М.В.,

з участю прокурора Савчук М.Є.,

засудженого ОСОБА_2,

представника

ДУ КВК № 29 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ "Крюковська виправна колонія (№29)" провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду, відмовлено в задоволенні подання ДУ «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мотивуючи своє рішення, суддя вказав, що засуджений за час відбування покарання не довів своє виправлення. Так, згідно особової справи № 34-М-17 та характеристики від 12.06.2018 року засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 21.10.2014 року. Під час тримання в СІЗО м. Харкова характеризувався посередньо, режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. Під час відбування покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)» характеризувався позитивно, мав 2 заохочення, стягнень не мав. До ДУ «Крюковська виправна колонія (№ 29)» прибув 12.06.2017 року. За період відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку. Наступне заохочення датовано 13.04.2018 року, носить формальний характер за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, дотримання трудового розпорядку. Дані заохочення застосовано безпосередньо перед настанням вказаної пільги у засудженого, що не свідчить про його виправлення. Тобто, постійних позитивних тенденцій з приводу виправлення засудженого не простежується.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся засуджений ОСОБА_2

Просить ухвалу суду скасувати та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Зазначає, що за період відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог режиму, після чого зробив належні висновки. Дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, а також покладених на нього обов’язків, працевлаштований на виробництво.

Просить суд врахувати, що хворіє на вірусний гепатит «С» і потребує стаціонарного лікування в спеціальних медичних закладах.

Інші учасники судового провадження ухвалу суду не оскаржували.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора проти її задоволення, думку представника КВК № 29 щодо задоволення подання установи, перевіривши матеріали провадження та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-дострокове звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання про умовно дострокове звільнення від відбування покарання, суд першої інстанції виходив з того, що постійних позитивних тенденцій з приводу виправлення засудженого не простежується.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки помилковими.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» від 26.04.2002р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, ОСОБА_2 засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

За час перебування в СІЗО м. Харкова характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 30.06.2015 року відбував покарання в ДУ «Менська виправна колонія №(91)», де був працевлаштований підсобним робітником будівельної бригади установи. До праці ставився сумлінно, проявляв розумну ініціативу, за що був заохочений 2 рази.

Рішенням Центральної комісії Міністерства юстиції України від 06.04.2017 року № 5.9/1-2017 переведений до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

До ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» прибув 12.06.2017 року, де за період відбування покарання за допущені порушення вимог режиму відбування покарання двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку.

Після проведення право-роз’яснювальної та соціально-виховної роботи засуджений змінив свою поведінку на кращу та на даний момент порушень режиму відбування покарання не допускає, має 2 заохочення.

На думку колегії, хоча засуджений за час відбування покарання і мав 2 стягнення, однак у співвідношенні з іншими даними про особу засудженого в їх сукупності, наявність таких стягнень не може свідчити про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.

Так, засуджений ОСОБА_2 позитивно характеризується за наданими установою характеристиками від 12 червня 2018 року, в яких зазначається про доведеність засудженим сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення. Згідно з довідкою про працевлаштування засудженого за 2017-2018 р.р., за весь час перебування в ДУ «Крюківська виправна колонія (№29)» сумлінно працює та виконує свою роботу з нормою виробітку наближеною до 100 %.

Наведені дані свідчать про прагнення засудженого до ресоціалізації у суспільстві та намаганні виправитись, а отже у поведінці ОСОБА_2 відбулися позитивні зміни, про що також свідчить переведення засудженого до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

За таких обставин, засуджений ОСОБА_2 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою подання ДУ "Крюковська виправна колонія № (29)" задовольнити, звільнивши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від подальшого відбування покарання, призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.02.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців.

Встановити відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративний нагляд строком на 1 рік, з встановленням обмежень:

-заборони виходу з дому, квартири з 21.00 год. до 05.00 год.;

-з'являтися на реєстрацію в орган внутрішніх справ за місцем проживання 1,2,3,4 тижня кожного місяця, тобто 4 рази на місяць;

-заборони знаходження в кафе, барах, ресторанах міста;

-заборони виїзду за межі території району (міста) місця проживання без письмового дозволу керівництва відділу поліції за місцем проживання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

В.М. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Гонтар