Постанова № 76069189, 27.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 480/1014/18 27.08.2018 27.08.2018 27.08.2018

Номер провадження: 33/784/385/18

Головуючий суду першої інстанції - Войнарівський М.М.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий апеляційного суду - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участі:

особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2,

захисника - Бурдинського С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 липня 2018 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає у АДРЕСА_2, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2018 року поліцейським щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, виходячи з того, що 24 травня 2018 року о 01 год. 10 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом Toyota Avensis номерний знак НОМЕР_1 по Станіславському шосе у смт.Білозерка Херсонської області з ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 (а) Правил дорожнього руху.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що із протоколом про адміністративне правопорушення він ознайомлений не був та його копію не отримував, а судовий розгляд відбувся без його належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

ОСОБА_2 вказує, що пояснення свідків, які були присутні під час складання протоколу, не містять дати їх складання та не підтверджують наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння, власне як і його відмову від підписання протоколу і отримання його копії.

Також апелянтом поставлено під сумнів належність підписів свідків особам, які були присутні під час складання протоколу та пояснень.

З огляду на зазначене ОСОБА_2 вказував на те, що пояснення свідків, долучені до протоколу, не можуть вважатись належним доказом, а відсутність у матеріалах справи інших підтверджень його провини з огляду на ст.62 Конституції України свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просив задовольнити його апеляційну скаргу.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Пункти 4 та 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, передбачають, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №087593 вбачається, що 24 травня 2018 року о 01 годині 10 хвилин ОСОБА_2 керував транспортним засобом Toyota Avensis номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по Станіславському шосе в смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, нестійка хода). У присутності двох свідків від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився.

Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду та стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Крім того, він відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та дачі пояснень.

Рапорт працівника поліції ОСОБА_6, який складав протокол про адміністративне правопорушення, свідчить, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у вказаний у протоколі день та час з ознаками алкогольного сп'яніння. Пройти огляд на стан сп'яніння водій відмовився. Передати посвідчення водія також відмовився.

Оцінивши вказані докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Матеріали справи доказів, які б доводили відсутність у діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не містять.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 їх також не представив.

Натомість, наявність у його діях ознак правопорушення підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, рапортом поліцейського.

Його доводи про те, що підписи свідків у поясненнях та протоколі про адміністративне правопорушення їм не належать та про відсутність їх під час складання протоколу про адміністративне правопорушення належними доказами не підтверджено.

Таким чином, твердження апелянта про те, що постанова суду прийнята з порушенням діючого законодавства, а її зміст не відповідає обставинам справи, в ході апеляційного перегляду свого підтвердження не знайшли.

За такого, підстав для скасування постанови суду, про що просить апелянт, не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області О.В. Локтіонова