Постанова № 7606801, 22.09.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2114/09/1770

17год. 43хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Приходько Т.В., Камінська Н.Л., Тихий М.М., Дуб В.Т. -директор

відповідача: представник Приварський Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкрите акціонерне товариство " Дубнонафтопродукт "

доДубенська обєднана державна податкова інспекція

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Дубнонафтопродукт» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції. З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив визнати не чинними податкові повідомлення-рішення від 06.08.2008 року: № 0001252340/0 в частині донарахованого податку на прибуток підприємства в сумі 30745 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 11243грн.; №0001242340/0 в частині донарахованого податку на додану вартість в сумі 22621,00грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 11310,50грн.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, а зокрема зазначили, що працівниками відповідача проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт від 24.07.2008року. За результатами перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вказали, що оплата послуг залізниці по доставці (із станції призначення) вагонів із паливо-мастильними матеріалами належними ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» до позивача та їх поверненням, пов’язана з господарською діяльністю позивача, оскільки позивач надавав послуги ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» по зберіганню нафтопродуктів, умови збереження передбачають подачу вагонів із нафтопродуктами позивачу (як зберігачу) із станції призначення до місця зберігання, та повернення їх назад. Вартість названих послуг залізниці по переміщенню таких вагонів, включена позивачем до актів приймання -передачі наданих послуг пов'язаних із зберіганням нафтопродуктів для ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина". Крім того, позивач вказав, що відповідач безпідставно виключив з валових витрат 50% витрат сплачених в якості компенсації за використання легкового автомобіля працівника позивача та відповідно безпідставно виключив із вказаних витрат вартость паливо –мастильних матеріалів використаних названим автомобілем. Також позивач не погоджувався з обставинами, щодо подвійного включення ним до складу валових витрат вартості ПММ на суму 20690грн. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов. Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти адміністративного позову. А зокрема пояснили, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат вартість послуг залізниці по переміщенню вагонів з нафтопродуктами належними ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина». Позивач вважає, що оскільки такі нафтопродукти не належать позивачу, то позивач не мав права на віднесення вартості послуг залізниці по переміщенню вагонів з такими нафтопродуктами до складу валових витрат, а сум ПДВ, що припадають на вказану суму до складу податкового кредиту. Представники відповідача також зазначли, що позивач безпідставно сформував, на підставі нікчемної угоди, валові витрати в розмірі 50% витрат сплачених в якості компенсації за використання легкового автомобіля працівника позивача та відповідно безпідставно виключив витрати в розмірі вартості паливо –мастильних матеріалів, використаних названим автомобілем. Крім того, вказали, що в ході перевірки позивача встановлено обставини щодо подвійного включення позивачем до складу валових витрат вартості ПММ на суму 20690грн. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши письмові заперечення відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

Працівниками відповідача було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено акт № 174/23/03482608 від 24.07.2008 року .

На підставі обумовленого акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.08.2008 року №0001242340/0 яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на податку на додану вартість в сумі 39754,50грн..

Позивачем оскаржується вказане рішення в частині визначення основного зобов’язання в сумі 22621,00грн. та нарахованих на цю суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11310,50 грн. за порушення пп.7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З розрахуну нарахувань податкових зобов'язань за спірним рішенням (обумовленого в письмових поясненнях відповідача) та пояснень представників сторін вбачається, що оспорювана позивачем сума нарахувань по податковому повідомленню -рішенню №0001242340/0 складається з: 22 139грн. -основного зобов'язання та 11070грн. - штрафної санкції визначеної внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що сплачений позивачем в ціні придбання послуг залізниці за перевезення вантажу власником якого є ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» та 482грн.- основного зобов'язання та 241грн.-штрафної санкції, визначеної внаслідок віднесення по податкового кредиту податку на додану вартість, що у війшов до складу вартості бензину використаного при експлуатації легкового автомобіля керівника Дуб В.Т..

Крім того, на підставі вищеназваного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.08.2008 року № 0001252340/0 яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 52370грн.

Позивачем оскаржується вказане рішення в частині визначення основного зобов’язання в сумі 30745 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 11243грн. за порушення п. 5.9, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у віднесенні позивачем до складу валових витрат :

-вартості послуг в розмірі 110684,29 грн. наданих ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» з перевезення вантажу власником якого є ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина»;

-50% витрат сплачених в якості компенсації за використання легкового автомобіля працівника позивача та вартості паливо –мастильних матеріалів використаних названим автомобілем;

-вартості ПММ на суму 20690грн. використаних на проведення ремонтних та регламентних робіт, як подвійно віднесених перший раз при придбанні, а другий у складі витрат на проведення ремонтних та регламентних робіт (стор. 14 акту).

З акту перевірки від 24.07.2008 року (а.с. 20) вбачається, що в ході перевірки позивачем надано, для перевірки правомірності формування валових витрат, залізничні накладні, що додавались до відомостей плати за користування вагонами, в яких позивача зазначено, як одержувача вантажу, при цьому власником вантажу зазначено ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина». А відтак, позивач здійснив розрахунки із залізницею по доставці вантажу, який йому не належить. За таких умов, податковий орган прийшов до висновку, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат послуги залізниці по доставці вантажу, який йому не належить в розмірі 110684,29грн. та до складу податкового кредиту ПДВ на вказані послуги в розмірі 22139,86грн..

Судом встановлено, що 31.12.2007року позивачем та ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» укладено договіри зберігання №1796 (а.с. 36 том 1) та №700 від 30.03.2007року предметом яких є надання послуг позивачем по зберіганню нафтопродуктів. Відповідно до п. 3.1 названого договору поставка нафтопродуктів на зберігання здійснюється товарними партіями залізничним або автомобільним транспортом на умовах СРТ- перевезення оплачене до пункту призначення (в редакції Інкотермс- 2000). При цьому, у випадку поставки нафтопродуктів залізничним транспортом, пунктом призначення є залізнична станція, вказана зберігачем (позивачем).

Крім того, п.п. 4.2.2, 4.2.3 названих договорів передбачає, що у суму винагороди за зберігання включаються витрати, пов’язані зі зливом нафтопродуктів в резервуари зберігача, зберіганням та відвантаженням нафтопродуктів зі схову. Також відшкодовуються понесені (зберігачем) позивачем витрати по подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення. Відшкодування таких витрат замовником послуг здійснюється зберігачу (позивачу) на підставі акту виконаних робіт.

З наведеного слідує, що умови зберігання нафтопродуктів передбачають виконання ряду залізничних послуг, а зокрема подача вагонів з пункту призначення (залізничної станції до місця зберігання нафтопродуктів позивачем), уборку вагонів, відправку порожніх цистерн в пункт їх призначення, які в свою чергу ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина», як поклажедавець зобов’язаний відшкодувати позивачу, як зберігачу.

Відповідно до даних акту перевірки, пояснення представників сторін, в періоді, що підлягав перевірці позивачем віднесено до складу валових витрат витрати на оплату транспорні послуги залізниці (по переміщенню вагонів, цистерн в яких знаходились нафтопродукти належні ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина») в сумі 110684,29грн. та ПДВ 22139,86грн., а зокрема: в 2 кварталі 2007року на суму 7420,53грн. та ПДВ 1484,10грн. (травні, червень); в 3кв. 2007року на суму 47637,27грн. та ПДВ 9527,45грн. (липень, серпень, вересень); в 4кв. 2007року 44659,31грн. та ПДВ 2376,39грн.(жовтень листопад, грудень); 1кв. 2008року на суму 10967,18грн. та ПДВ 2193,14грн..Вказані обставини підтверджено, актом перевірки та поясненнями представників сторін.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що до складу вказаних послуг залізниці ввійшли послуги залізниці по подачі позивачу вагонів (в яких знаходились нафтопродукти належні ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина») з пункту призначення (залізничної станції до місця зберігання нафтопродуктів), уборки вагонів, відправки порожніх цистерн в пункт їх призначення на загальну суму 108120,46грн. ( за період з 04.2007 по 12.2007 в розмірі 97646,28грн., та за Ікв. 2008року 10474,18 грн.), а також ввійшли послуги залізниці по інспекторському нагляду за під’їзними коліями (код 170) на суму 408,49грн., утримання ділянки землі, наданої в тимчасове користування (код 228) на суму 968,85грн. та послуги по коду 220 –повідомлення залізниці, пов’язані з уточненням плану перевезень на суму 693,49грн., які безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Вказані обставини, підтверджені витягом з переліку платежів, зборів які стягуються при перевезенні вантажів залізничним транспортом (затв. Укрзалізницею 10.03.2000р. із змінами), ТЕХПД, залізничними відомостями, квитанціями приймання вантажу, розшифровкою послуг залізниці за квітень –грудень 2007року (а.с.112- 175 том 2).

Відповідно до актів приймання - передачі виконаних робіт від 30.04.2007року, 31.05.2007року, 29.06.2007року, 31.07.2007року, 31.08.2007р., 30.09.2007р., 31.10.2007року, 30.11.2007року, 31.12.2007року згідно договору зберігання №700 від30.03.2007р. позивачем включено до вартості послуг по зберіганню вантажу належного ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» вартість послуг по подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення, відправлення вантажу, всього на загальну суму 117175,54грн., з якої ПДВ складає 19529,27грн.

Відповідно до актів приймання –передачі виконаних робіт від 31.01.2008р., 29.02.2008р. згідно договору зберігання №1796 від31.01.2008р. позивачем включено до вартості послуг по зберіганню вантажу належного ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина» вартість послуг по подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення, відправлення вантажу, всього на загальну суму 12569,02грн., ПДВ з якої 2094,84грн.

Загальна сума, названих послуг залізниці (з подачі, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн), що включені позивачем до актів приймання –передачі виконаних робіт на виконання договорів зберігання №1796 від 31.01.2008р. та №700 від 30.03.2007р. складає 108120,46 грн..

Отже, позивачем на виконання договору зберігання укладеного з ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина», який передбачає доставку вантажу на зберігання лише на залізничну станцію придбавалися послуги залізниці по подачі вагонів позивачу, як зберігачу, уборці вагонів, відправці порожніх цистерн в пункт їх призначення.

А відтак, придбання вказаних послуг залізниці (щодо подачі, уборки вагонів, відправки порожніх цистерн) позивачем здійснене в межах його господарської діяльності та спрямоване на виконанням договорів зберігання нафтопродуктів укладених позивачем із ТзОВ «ТД «Контініум- Галичина».

Відповідно до п. 2.2 статуту позивача надання послуг по зберіганню нафтопродуктів є одним із видів господарської діяльності позивача, направленої на отримання прибутку.

Таким чином, придбані у залізниці послуги пов’язані з господарською діяльностю позивача та відповідно їх вартість підлягає включенню до складу валових витрат позивача та до складу податкового кредиту відповідно до п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За таких обставин, суд вважає, що, відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток по вказаній господарській операції в розмірі 24 929грн. та фінансову санкцію в розмірі 11243грн. по спірному податковому повідомленю- рішенню від 06.08.2008 року № 0001252340/0 та податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 22139,86грн. та фінансову санкцію в розмірі 11070грн. по податковому повідомленю- рішенню від 06.08.2008 року №0001242340/0.

2. Що ж стосується операцій по віднесенню в продовж липня 2007року по березень 2008року до складу валових витрат 50% суми компенсації за використання легкового автомобіля в розмірі 150грн., щомісячно на загальну суму 1350грн. та вартості використаного на вказаний автомобіль пального в розмірі 2409,05 грн., та до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 482грн., що припадає на вартість використаних названим автомобілем паливо-мастильних матеріалів, то судом встановлено, що 03.07.2007року позивачем укладено договір з фізичною особою - Дуб Василем Тимофійовичем, який відповідно до матеріалів справи є директором підприємства позивача (а.с. 41 том 1). Зазначений договір укладено в простій письмовій формі.

Предметом вказаного договору є експлуатація Дуб В.Т. належного йому автомобіля в службових цілях автомобіля «ВMW -520», реєстраційний номер ВК 7408 АН.

З обумовленого договору вбачаться, що названий вище договір за своєю правовою природою є договором найму транспортного засобу у фізичної особи, оскільки ст. 798 Цивільного Кодексу України передбачає, що, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 220 Цивільного Кодексу України передбачає правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а зокрема у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, позивачем віднесено до складу валових витрат, 50% компенсації за використання вищеназваного легкового автомобіля та 50% вартості пального використаного пального вказаним автомобілем по правочину, що є нікчемним, тобто недійсним в силу закону.

За таких обставин, формування позивачем витрат та податкового кредиту за нікчемною угодою є неприпустимим, а відтак відповідач правомірно визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток для позивача по названим операціям в розмірі 1023грн. та штрафну санкцію в розмірі 356грн. та відповідно правомірно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 482 грн. та 241грн. -штрафної санкції.

3. Що ж до подвійного віднесення вартості ПММ на суму 20690грн. використаних на проведення ремонтних та регламентних робіт, при придбанні, а другий у складі витрат на проведення ремонтних та регламентних робіт (стор. 14 акту), то відповідно до п. 1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В супереч наведеному, акт перевірки № 174/23/03482608 від 24.07.2008 року на підставі якого винесено спірне рішення № 0001252340/0 від 06.08.2008року не містить посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів щодо подвійного віднесення вартості ПММ на суму 20690грн. до складу валових витрат. Судом, витребовувались в судовому засіданні від відповідача відомості з покликанням на первинні або інші документи, що підтверджують обставини подвійного віднесення позивачем вартості ПММ на суму 20690грн. до складу валових витрат.

В супереч ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено належними доказами обставини щодо правомірності прийняття спірного рішення в частині визначення позивачу податкового зобов’язання з операцій щодо подвійного віднесення позивачем вартості ПММ на суму 20690грн. до складу валових витрат, на суму 4793грн. та штрафної санкції на суму 1847грн..

А відтак, спірне рішення позивача № 0001252340/0 в частині визначення позивачу податкового зобов’язання на суму 4793грн. та штрафної санкції на суму 1847грн. слід визнати нечинним, оскільки матеріалами справи документально не підтверджуються висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо подвійного віднесення вартості ПММ до складу валових витрат.

За таких обставин, адміністративний позов слід задоволити частково.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Дубенська об'єднана державна податкова інспекція від 06 серпня 2008 р. за № 0001252340/0 - визнати нечинним у частині нарахування податкового зобов'язання на суму 29 722грн. та штрафної санкції в розмірі 10887грн.

Податкове повідомлення рішення від 06 серпня 2008року № 0001242340/0 визнати нечинним у частині нарахування податкового зобов'язання на суму 22 139 грн. та штрафної санкції в розмірі 11070грн.

Взадоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство " Дубнонафтопродукт " із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Шевчук С.М.

Повний текст постанови складено 25.09.2009року