Рішення № 76067454, 16.08.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3975/18

Провадження № 2/552/1318/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2018 року Київський районний суд м.Полтава в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

при секретарі - Вакарчук В.С.

За участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду міста Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

11 липня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої йому злочином та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 1 238 грн. 86 коп. за завдану матеріальну шкоду та 10 000 гривень моральної шкоди. Свій позов обґрунтовував тим, що вироком Київського районного суду міста Полтави від 25.10.2017 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих доходів громадян, що становить 850 гривень та на підставі ст.ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності. Вироком суду цивільний позов було частково задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 1 107 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди, а всього 4 107 грн. 87 коп. В решті позовних вимог було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2018 року було скасовано вирок Київського районного суду міста Полтави від 25.10.2017 року стосовно ОСОБА_3, останню було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбачено ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України у зв»язку із закінченням строків передбачених ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрито. Ухвалою Верховного Суду України від 16.04.2018 року по даній кримінальній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження. Отже, ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2018 року набрала законної сили. В ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2018 року зазначено, що обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності. Його цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає, що це дає йому право на звернення до суду з даним позовом, оскільки внаслідок вчинення злочину йому були завдані легкі тілесні ушкодження. Матеріальна шкода полягає у витратах, понесених на лікування та придбання ліків, що складає 1 238 грн. 86 коп. Також злочином завдана і моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та емоційних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із ушкодженням свого здоров'я, що виразилось у тому, що він змушений був тривалий час лікуватися. Розмір моральної шкоди оцінює в 10 000 гривень.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності позивача ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат ОСОБА_1 позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, оскільки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 закрито.

Суд, заслухавши представника відповідача адвоката ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 02 жовтня 2014 року близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, вчинила сварку зі своїм чоловіком ОСОБА_2, внаслідок якої вдарила його по обличчю долонею правої руки по нижній губі. За даним фактом було порушено кримінальне провадження №12014170020001885 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України відносно ОСОБА_3. ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню був визнаний потерпілим.

Дана кримінальна справа перебувала в провадженні Київського районного суду міста Полтави.

Вироком Київського районного суду міста Полтави від 25.10.2017 року ОСОБА_3 було визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ст.49, ч 5 ст.74 КК України було звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності. Цивільний позов було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 107 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди, а всього 4 107 грн. 87 коп. В решті позовних вимог було відмовлено (а.с.5-6).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12.02.2018 року вирок Київського районного суду міста Полтави від 25 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_3 було скасовано. ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.49 КК України, а кримінальне провадження було закрито (а.с.7-8).

Ухвалою Верховного Суду України від 16.04.2018 року по даній кримінальній справі у відкритті касаційного провадження було відмовлено (а.с.9).

Суд вважає, що права позивача порушені та підлягають судовому захисту з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи витрати на лікування становлять - 800 грн. 43 коп., що підтверджуються чеками, які маються у матеріалах справи (а.с.17). Також суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 168 грн. за скло, яке було розбито ОСОБА_3 А всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 968 грн. 43 коп. завданої матеріальної шкоди.

Суд не приймає до уваги фіскальні чеки №0053, №1090, №1411, №2663, оскільки неможливо визначити на що саме витрачені зазначені в них суми: на придбання ліків, шприців чи іншого. Також судом не приймаються до уваги квитанції на суму 40 грн. та 20 грн. (а.с.16), оскільки ці кошти сплачені позивачем добровільно.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, інших цивільних прав. Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. ( зі змінами від 25.05.01 р.) „ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Судом встановлено, що позивач отримав легкі тілесні ушкодження та зазнав фізичного болю у зв'язку з ушкодженням його здоров'я. Аналізуючи всі докази по справі, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, яка спричинена ОСОБА_2 внаслідок неправомірних дій відповідача складає 3 000 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом не приймаються доводи представника відповідача ОСОБА_1, що підстав для задоволення позову немає, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_3 на його користь матеріальної та моральної шкоди.

Але з даними твердженнями адвоката ОСОБА_1 суд не може погодитись, так як ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України у зв»язку із закінченням строків, передбачених ст.49 КК України, а кримінальне провадження закрито, що є нереабілітуючими обставинами.

Отже, враховуючи те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито з нереабілітуючих підстав, оскільки її звільнено лише від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв»язку з закінченням строків давності, то на підставі ч.6 ст.82 ЦПК України мало місце заподіяння ОСОБА_3 ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, і, як наслідок, завдання позивачу матеріальної та моральної шкоди.

У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.4-13, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 968 грн. 43 коп. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн., а всього 3 968 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 21.08.2018 року.

Суддя Т.В. Турченко