Ухвала суду № 76064011, 27.08.2018, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2211/18

27.08.2018

2-о /328/99/18

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2018 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Шевченківське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя про встановлення факту сумісного проживання,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, зазначивши в якості заінтересованої особи Шевченківське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме – встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1 з 16 березня 2012 року по 12 листопада 2017 року, тобто на момент смерті ОСОБА_2, яка померла 12 листопада 2017 року, місце смерті: Україна, Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське. Встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для одержання недоотриманої суми пенсії померлої ОСОБА_2

Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне залишити заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV цього Кодексу.

Відповідно до ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити, зокрема, місце проживання чи перебування сторін чи інших учасників справи.

Подана заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки в заяві не вказане місце проживання чи перебування заявника, замість цього зазначене тільки місце реєстрації заявника та адреса для листування.

Слід звернути увагу на те, що в наданій заявником копії листа Шевченківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя за № 267/3-1 від 25.05.2018 року зазначено, що заявником ОСОБА_1 надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де її місце фактичного проживання зазначене, як АДРЕСА_2.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Цією ж статтею встановлено, що відомості про місце проживання вноситься до документів, якими є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п. 2 Порядку № 365).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 365 під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу інформує внутрішньо переміщену особу, яка береться на облік, про обов’язок повідомити про зміну місця проживання уповноваженому органу за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання; обов’язок повідомити уповноваженому органу за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніш як за три дні до від’їзду.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 365 у разі зміни місця проживання/перебування (крім зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці: району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Тому, враховуючи вимогу заявника встановити факт її сумісного проживання з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 16 березня 2012 року по 12 листопада 2017 року, тобто на момент смерті ОСОБА_2, яка померла 12 листопада 2017 року, місце смерті: Україна, Донецька область, Старобешівський район, м. Комсомольське, заявнику слід зазначити та надати докази сумісного проживання з ОСОБА_2, з урахуванням її та ОСОБА_2 місць фактичного проживання за зазначений період, як внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з частиною п’ятою статті 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертається особлива увага заявника на вимоги, встановлені статтею 95 ЦПК України щодо доказів, які подаються до суду.

Відповідно до положень вказаної процесуальної норми, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Тобто, на кожному письмовому доказі, доданому у копії до заяви, оригінал якого знаходиться у заявника, повинно бути зазначено «копія відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставленням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у заявника, зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Частина доказів, доданих до заяви ОСОБА_1 в копіях, у встановленому законом порядку не засвідчені (відповідь Шевченківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя, паспорт громадянина України серії ВС № 688153 ОСОБА_2, перші дві сторінки рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 27.12.2017 року, перша сторінка ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 07.03.2018 року, копія квитанції про сплату судового збору № 49227)

За приписами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З метою запобігання процесуальних негативних наслідків, заявнику необхідно засвідчити докази належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Однак заявником не зазначено про наявність чи відсутність осіб, які були членам сім'ї померлої ОСОБА_2, та які проживали разом з нею на день її смерті (у тому числі непрацездатні члени сім'ї, зазначені у частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які знаходилися на її утриманні, незалежно від проживання разом з померлою).

Слід також звернути увагу, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей від 12 травня 2016 року (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 23, ст.477), місто Комсомольське Старобешівського району перейменоване на місто Кальміуське.

Отже, враховуючи те, що відповідно до ч.1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, заявнику треба уточнити зазначені обставини.

Крім того, заявником до заяви додане клопотання про допит свідків.

Статтею 91 ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

В тексті клопотання відсутні всі необхідні відомості для розгляду клопотання заявника про виклик свідків, зокрема, не зазначено обставини, які свідок може підтвердити, що позбавляє суддю можливості вирішити питання про виклик свідка.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Шевченківське об’єднане управління пенсійного фонду України м.Запоріжжя про встановлення факту сумісного проживання - залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно додати до заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, зокрема, зазначити та надати докази проживання (а не тільки реєстрації) заявника на території, що відноситься до юрисдикції Токмацького районного суду Запорізької області; зазначити та надати докази факту сумісного проживання (а не тільки реєстрації) з урахуванням заявника та ОСОБА_2 за місцем фактичного проживання за зазначений у заяві період, з урахуванням перебування на обліку, як внутрішньо переміщених осіб; зазначити про наявність чи відсутність осіб, які були членам сім'ї померлої ОСОБА_2, та які проживали разом з нею на день її смерті (у тому числі непрацездатні члени сім'ї, зазначені у частині другій статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які знаходилися на її утриманні, незалежно від проживання разом з померлою); засвідчити у встановленому порядку всі додані до заяви копії письмових доказів; виконати вимоги постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей від 12 травня 2016 року; заяву про виклик свідків викласти відповідно до вимог ст.91 ЦПК України.

Роз'яснити заявнику, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: