Вирок № 76063768, 10.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.08.2018

Справа № 320/4139/18

Провадження № 1-кп/320/744/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря - Фурсової Л.І.,

прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140001106 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старобогданівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2018 в денний час доби, приблизно о 12 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі М18 Харків-Сімферополь з боку м. Мелітополь в напрямку смт. Василівка в Мелітопольському районі Запорізької області. Керуючи транспортним засобом Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_1, під час руху вирішив дістати сонцезахисні окуляри з ящику для рукавичок, відволікся від керування транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу, чим порушив вимоги п.п. 10.1 Привал дорожнього руху, згідно яких перед будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі М18 Харків-Сімферополь з боку м. Мелітополь в напрямку смт. Василівка в Мелітопольському районі Запорізької області допустив зіткнення з автомобілем MA3-630305, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом МАЗ-870110, реєстраційний номер НОМЕР_4, який стояв на узбіччі дороги, та наїхав на його водія ОСОБА_2, який перебував поруч з автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля MA3-630305, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 100 від 05.05.2018 потерпілий ОСОБА_2 отримав травми у вигляді: закритий уламковий перелом середньої третини діалізу обох гомілкових кісток правої гомілки на одному рівні без зміщення уламків, з формуванням розрощених кліноподімних відламків по зовнішньому півколу кісток, набряк м'яких тканин правої гомілки. За своїм характером виявлені у потерпілого ОСОБА_2 ушкодження кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я, згідно висновку експерта № 100 від 05.05.2018.

Між порушенням водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричиненням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості є прямий причинний зв'язок.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він 31.03.2018 о 12.00 год., керував автомобілем Ford Transit на 390 км автодороги м18, потягнувся за очками у бардачку, тому маючи можливість уникнути ДТП він через відволікання від керування автомобілем змінив напрямок руху, внаслідок чого виїхав на зустрічне узбіччя та скоїв наїзд на автомобіль МАЗ, який стяв на узбіччі, з причепом та водія ОСОБА_2, який знаходився поряд з автомобілем. У скоєному розкаявся, просив суд строго його не карати.

На запитання прокурора

Від потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов ним не заявлено, просив призначити покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі та не позбавляти його водійських прав.

Учасники кримінального провадження не наполягали на виклику для безпосереднього допиту потерпілого, свідків.

У зв'язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння ним злочину, які ніким не оспорювалися, однак суд вважає за необхідне допитати обвинуваченого, та дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, враховуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, характеристику особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно довідки Мелітопольської центральної районної лікарні від 31.03.2018 йому встановлено діагноз: тупа травма шлунку, згідно патоморфологічного дослідження біотиту печінки встановлено діагноз: «цироз печінки на фоні ХВГС», раніше не судимий, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, думку потерпілого, який в своєї заяві до суду вказав, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, просив призначити покарання обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі та не позбавляти його водійських прав.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку.

Згідно ст. 67 КК України, обставинами які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільного позову заявлено не було.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400/три тисячі чотириста/ грн.. 00 коп., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

-Автомобіль Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, та знаходиться у нього на відповідальному зберіганні - повернути за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_5, на користь держави (р/р 31112115008009, одерж.УК в Шевченківському р-ні м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, ОКПО 38025367, Банк: казначейство України) витрати на проведення судових медичних експертиз №100 від 05.05.2018 та №109 від 24.05.2018, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №19-43 від 04.05.2018 та судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану №19-39 від 12.04.2018 в розмірі відповідно 577,20 грн., 577,20 грн., 2288,00 грн., 2145,00 грн., а всього у сумі 5587/п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім/ грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ