Постанова № 76061018, 14.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3157/18 Справа № 172/604/17 Головуючий у 1 й інстанції - Битяк І. Г. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 39

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Дніпро 14 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним /а.с. 4-9/.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його тітка ОСОБА_4, у грудні 2016 року він звернувся до Васильківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки померлою за життя було складено заповіт на ОСОБА_3, яка не є близькою родичкою ОСОБА_4, догляд за спадкоємцем не здійснювала та разом з нею не проживала. Тітка ніколи йому не казала про заповіт, будинок, в якому останній час проживала ОСОБА_4 будував батько позивача. Позивач посилається на те, що ОСОБА_4 все життя страждала психологічним нервовим розладом, а останні роки страждала на церебральний атеросклероз з явно вираженими агресіями, дратівливість, часті головні болі, часткову втрату пам'яті, часто вчиняла сварки з сусідами, поводилася неадекватно, ображала людей. Проявом неадекватності ОСОБА_4 є заподіяна собі смерть через повішання. Вважає, що ОСОБА_4 склала заповіт під психологічним тиском ОСОБА_5, з урахуванням психічного стану.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено /а.с. 96-98/.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 , який звернувся з апеляційною скаргою, та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та справу направити на новий розгляд /а.с. 106-107/.

Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, про що Васильківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 07.10.2016 року зроблено актовий запис № 488 /а.с. 14/.

Ще за життя, а саме 07.08.2015 року вона склала заповіт, яким на випадок своє смерті зробила розпорядження: все своє майно, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В., реєстровий № 1302 /а.с. 38/.

Після смерті тітки, позивач ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини, але постановою від 07.04.2017 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що померла зробила за своє життя заповіт на належне їй майно на іншу особу, ОСОБА_2 не підлягає до кола спадкоємців /а.с. 15/.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України недійсність заповіту може бути визнано за позовом заінтересованої особи, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би припустити, що особа не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначив експертизу. Відповідно до висновку судово - психіатричного експерта № 32 від 23 листопада 2017 року, ОСОБА_4, нам момент складання і підписання заповіту 07 серпня 2015 року, на будь-яке хронічне психічне захворювання чи недоумство не страждала. Також в цей період часу вона не виявляла і ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності.

Вказаний висновок підтверджується матеріалами цивільної справи, в яких відсутні дані про порушення її орієнтування в часі і просторі, розлади послідовності і цілеспрямованості її дій, наявність в її поведінці і висловлюваннях в той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості, інших хворобливих порушень психічної діяльності.

За своїм психічним станом на момент складання і підписання заповіту 07 серпня 2015 року ОСОБА_4 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними /а.с. 73-74/.

Розглядаючи спір, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, не зважаючи на доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, в тому числі й тим, на які посилається апелянт, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і обґрунтовано відмовив у позові.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

Ж.І. Максюта