Постанова № 76060990, 22.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/378/2018(м)

266/3371/18

Головуючий суддя у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.

Суддя доповідач: Куракова В.В.

Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2018 р. о 23-45 год. ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні АДРЕСА_1, вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_3, в ході якої виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичним насиллям, чим скоїв насильство в сім'ї.

На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що не був сповіщений про судовий розгляд належним чином. Зазначає, що суд не з'ясував наявність пом'якшуючих обставин, та даних про особу правопорушника. Також вказує на відсутність в його діях інкримінуємого складу адміністративного правопорушення. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що слід поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати за таких підстав.

Оскільки ОСОБА_2 не був присутнім під час судового засідання, про дату якого його не було належним чином повідомлено, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.

Ст. 268 КУпАП закріплено вичерпний перелік статей цього Кодексу, при розгляді справ про адміністративні правопорушення за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.

Ст. 173-2 КУпАП входить до вищевказаного переліку, отже присутність ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення є обов'язковою. Крім того матеріали справи про адміністративне правопорушення не мають даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи вищевказані обставини, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст. 9, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП складає: об'єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб'єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності. Як вбачається з матеріалів даної справи факт вчинення домашнього насильства підтверджується тільки заявою та поясненнями ОСОБА_3, натомість пояснення у самого ОСОБА_2 співробітниками поліції не відбиралися. З перегляду відеозапису (а.с. 7) вбачається, що ОСОБА_2 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення заявляв клопотання про надання пояснень по суті інкримінуємого адміністративного правопорушення, проте співробітники поліції жодним чином не відреагували, чим порушили права ОСОБА_2, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, матеріали справи не містять фактичних даних, які б підтверджували сам факт психологічного насильства, а протокол про адміністративне правопорушення лише кореспондує заяву ОСОБА_2 За таких умов неможливо встановити наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій або бездіяльності психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

Тому висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не ґрунтується на матеріалах справи.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з викладеного, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 липня 2018 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куракова