Постанова № 76060985, 17.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/926/18 Головуючий у І-й інстанції - Женеску Е.В.

Справа № 200/2533/18 Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з доданим до неї клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340, 00 грн., стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 352, 40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обставин, встановлених судом першої інстанції та зазначених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення, 03.02.2018 р. об 11 годині 30 хвилин в м. Дніпро на пл. Космічній, де організовано круговий рух транспорту, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мітсубісі Лансер, д/н НОМЕР_1, почав виконувати поворот праворуч, не зайнявши перед цим крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай 110, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, вчинивши своїми вказаним діями адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесена в порушення норм процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження.

Вказує, що його вина у ДТП відсутня зважаючи на те, що безпосередньо перед настанням пригоди автомобіль під його керуванням рухався по головній кільцевій дорозі, в той час як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 щойно виїхав на вказану дорогу з другорядної дороги, що до неї примикала, та повинен був за будь-яких обставин дати йому дорогу незалежно від напрямку його подальшого руху. На думку апелянта, той факт, що вказані автомобілі декілька метрів проїхали одночасно по головній дорозі, не звільняв водія ОСОБА_2 від обов'язку дати йому дорогу.

ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений, про причини неявки не повідомив.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження вважає за необхідне його задовольнити, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що копія постанови була отримана апелянтом у межах строку апеляційного оскарження.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи, та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; схемою місця ДТП та фототаблицею; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, які полягають у тому, що саме водій автомобіля Хюндай 110, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2 є винуватою у настанні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не надала дорогу автомобілю під його керуванням, що рухався по головній дорозі, суд апеляційної інстанції не вважає їх обґрунтованими.

Так, з матеріалів справи, встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, які ОСОБА_1 не заперечує, та його власних пояснень вбачається, що останній у вказані в оскаржуваній постанові день, час та у місці, керуючи автомобілем Мітсубісі Лансер, д/н НОМЕР_1, виїхав з пр. Гагаріна на пл. Космічну, на якій організований круговий рух транспорту, що є головною дорогою відносно доріг, які примикають до вказаної площі. Рухаючись по головній дорозі по кругу, ОСОБА_1 проїхав примикання до неї другорядної дороги - бульвару Зоряного, після чого на наступному примиканні до головної дороги другорядної дороги - Запорізького Шосе - почав виконувати маневр повороту праворуч на вказану другорядну дорогу, і в цей час відбулося зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем Хюндай 110, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який з другорядної дороги, - бульвару Зоряного, - виїхав на головну дорогу з круговим рухом на пл. Космічній, та рухався по правій смузі руху відносно смуги руху автомобіля Мітсубісі Лансер, д/н НОМЕР_1.

Аналізуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що згідно п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, під "дати дорогу" розуміється вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

З огляду на те, що безпосередньо в момент виїзду на дорогу з кільцевим рухом на пл. Космічній з другорядної дороги - бульвару Зоряного, автомобіль Хюндай 110, д/н НОМЕР_2, не створив перешкод у русі автомобілю Мітсубісі Лансер, д/н НОМЕР_1, і водій ОСОБА_1 на такі обставини не посилається, відсутні підстави для висновку про те, що водієм ОСОБА_2 при виїзді на перехрестя не були виконані вищевказані вимоги п. 16.11, п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Згідно схеми місця ДТП, зіткнення вказаних автомобілів відбулося в той час, коли обидва вони рухалися по тій самій головній дорозі у різних смугах руху, а отже при виконанні маневру повороту праворуч на другорядну дорогу водій ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами: п. 10.4 Правил дорожнього руху, згідно якому перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою; п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно якому перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як вбачається із схеми ДТП, у порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху на дорозі, що має три смуги для руху в одному напрямку, водій ОСОБА_1, маючи намір виконати маневр повороту праворуч, не зайняв крайню праву смугу для руху та намагався виконати вказаний маневр із крайньої лівої смуги руху, не переконавшись при цьому, що це буде безпечним для інших учасників руху, що і потягло зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, що рухався по правій відносно нього смузі руху.

Таким чином, у діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, що перебуває у причинному зв'язку з настанням події ДТП, яка є належною і достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 щодо його невинуватості не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з вищенаведеним, а підстав для задоволення його апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Строк апеляційного оскарження - поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області А.А. Мазниця