Ухвала суду № 76060368, 16.08.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2392/18

№ 2-ві/183/11/18

У Х В А Л А

16 серпня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська заяву ОСОБА_1 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча, -

в с т а н о в и в:

21 червня 2018 року до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Городецького Д.І.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду, під головуванням судді Городецького Д.І., знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Михайлівське плюс» до ОСОБА_1 про тлумачення правочину. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі було відкрито провадження, розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

Відповідача вважає, що суддя Городецький Д.І., не може брати участь у розгляді вищевказаної справи і підлягає відводу, оскільки, за його даними, він знаходиться у близьких дружніх стосунках з представником позивача ТОВ «Михайлівське плюс». Також, відповідач зазначає, що з вини судді, він не отримав від позивача копію позовної заяви з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі, а також йому на надано виклик до суду з точним зазначенням дати та часу. Наведене ставить під сумнів об'єктивність судді при розгляді справи. У зв'язку з чим, заявник просить задовольнити заяву про відвід судді Городецького Д.І. та передати справу на розгляд іншому судді.

В судове засідання заявник не з'явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, о розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи

5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Між тим, доводи відповідача ОСОБА_1, викладені у його заяві про відвід судді Городецького Д.І., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості судді, являються його думкою та припущеннями, які суд розцінює, як незгоду з процесуальними рішеннями - відкриттям провадження по справі, прийнятими у цивільній справі № 183/2392/18

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 260 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.