Рішення № 76050472, 21.08.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/962/18

Провадження № 2/545/812/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Шелудякова Л.В.,

секретаря – Нагорної І.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» (м. Київ, вул. Бориспільська,11-а, офіс 404-3) про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.04.2018 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 01760 про купівлю транспортного засобу ЗАЗ "Vida" 2015 р.в., без пробігу за 120 000 грн. 00 коп..

Цього ж дня позивачем було сплачено авансовий внесок в сумі 30 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язався передати ОСОБА_1 автомобіль протягом наступних трьох днів. На обумовлену раніше дату автомобіль позивачу переданий не був, а в подальшому відповідач взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки.

Вважає, що укладений договір не відповідає вимогам законодавства, умови договору є несправедливими, у договорі суттєво обмежені права отримувача по відношенню до постачальника у разі неналежного виконання останнім свої обов`язків, передбачених договором та законом.

А також посилався на те, що відповідач проводив свою господарську діяльність без відповідної ліцензії та спірний договір не посвідчений нотаріально. У зв'язку з наведеними фактами прохав визнати недійсним договір фінансового лізингу № 01760 від 16.04.2018 року та застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом стягнення з відповідача на його користь сплачений ним авансовий платіж в сумі 30 000 грн. 00 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.04.2018 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 01760 про купівлю транспортного засобу, у простій письмовій формі, в якому відсутній опис предмету договору. Договір нотаріально не посвідчений (а.с.14-29).

Цього ж дня позивачем було сплачено авансовий внесок в сумі 30 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції №1/47 від 16.04.2018 року (а.с.30).

Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи і не були оспорені в судовому засіданні.

Відносини, що виникають з договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями закону про фінансовий лізинг.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів найму (оренди) та купівлі-продажу або поставки. За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Частиною першою та третьою статті 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, і визнанння такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України.

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Аналогічні правові позиції викладені в Постановах Верховного Суду України у справах №6-648 цс16 від 18 січня 2017 року, № 6-1551цс15 від 19.10.2016 року та № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що договір було укладено сторонами у письмовій формі.

Таким чином, враховуючи, що сторонами не додержано нотаріальної форми договору лізингу суд вважає, що договір є нікчемним. Твердження відповідача про те, що договір фінансового лізингу вчинений з дотриманням норм Цивільного кодексу України у письмовій формі є хибним.

За таких обставин, оскільки наявні підстави вважати договір фінансового лізингу № 01760 від 16 квітня 2018 року нікчемним через невідповідність його вимогам закону, то останній не потребує додаткового визнання його судом недійсним, а отже доводи сторін щодо недійсності (оспорюваності) даного договору не заслуговують на увагу.

Натомість суд відповідно до вимог ст.216 ЦК України дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 30 000 гривень, як про це і прохав останній.

Також суд вважає необхідним на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,88,208-218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максус Лізинг» (м. Київ, вул. Бориспільська,11-а, офіс 404-3) про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - задовільнити частково.

Стягнути з ТОВ «Максус Лізинг» (код ЄДРПОУ 41597671, р/р 2600631366801 в ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», МФО 305749, місце реєстрації: вул. Бориспільська - 11/А м. Київ, 02093) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений ним авансовий платіж згідно договору фінансового лізингу № 01760 від 16.04.2018 року в сумі 30 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ «Максус Лізинг» (код ЄДРПОУ 41597671, р/р 2600631366801 в ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», МФО 305749, місце реєстрації: вул. Бориспільська - 11/А м. Київ, 02093) на користь Держави в особі стягувача Державної судової адміністрації України (ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 704 грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: ОСОБА_3