Ухвала суду № 76050175, 21.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/10907/18

Справа 760/21401/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Дмитрієнка В.П., погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачина С.С. про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000119 від 27.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

детектив звернувся з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, та перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька 15, код ЄДРПОУ 14333937), з можливістю отримання інформації про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, отримання таких послуг, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, тощо щодо користувачів абонентських номерів НОМЕР_2, зокрема, відомості про власників номеру, тощо.

Детектив просив проводити розгляд клопотання без його участі про що надав відповідну заяву та виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення даних речей і документів.

Суд визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, оскільки детективом було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000119 від 27.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Як вбачається із матеріалів клопотання, що у період 2014-2015 років службові особи Національного банку України, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «КБ Південкомбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Міський Комерційний Банк», ПАТ «Автокразбанк», ПАТ «Терра Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розтратили кошти Національного банку України на загальну суму понад 12 млрд. гривень на користь вказаних комерційних банків, шляхом їх незаконного рефінансування.

Крім того встановлено, що у період 2014-2015 років службові особи ПАТ «КБ Південкомбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ПАТ «Міський Комерційний Банк», ПАТ «Автокразбанк», ПАТ «Терра Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а також Національного банку України, діючи за попередньою змовою, з використанням кореспондентських рахунків вказаних приватних банківських установ, відкритих у «Meinl Bank Aktiengesellschaft» (Відень, Австрійська Республіка), вчинили фінансові операції з коштами на загальну суму понад 12 млрд. гривень, які попередньої були розтрачені з Національного банку України в якості кредитів рефінансування вказаним банкам, шляхом погашення кредиторської заборгованості підконтрольних підприємств, яка виникла на підставі кредитних договорів, укладених такими підприємствами з «Meinl Bank Aktiengesellschaft» (Відень, Австрійська Республіка) протягом 2011-2015 років.

Зокрема встановлено, що 25.11.2011 ПАТ «Дельта Банк» відкрито кореспондентські рахунки №AT521924000100462894 (долари США) та №AT781924000000462895 (Євро) у «Meinl Bank Aktiengeselschaft».

22.10.2012 службові особи ПАТ «Дельта Банк» уклали з «Meinl Bank Aktiengesellschaft» договір застави (договір відповідального зберігання та забезпечення), згідно якого ПАТ «Дельта Банк» надав грошові кошти на своєму кореспондентського рахунку у «Meinl Bank Aktiengesellschaft», у якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань компанією «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські острови) перед «Meinl Bank Aktiengesellschaft» за кредитним договором від 22.10.2012.

Протягом 2014-2015 ПАТ «Дельта Банк» було отримано стабілізаційні кредити та кредити для збереження ліквідності від Національного банку України на загальну суму 10 166 289 тис. грн. (що еквівалентно приблизно 630 млн. доларів США).

19.01.2015 грошові кошти з кореспондентського рахунку ПАТ «Дельта Банк» №AT521924000100462894 (долари США) у «Meinl Bank Aktiengeselschaft» у розмірі 87 294 251,67 доларів США, були списані «Meinl Bank Aktiengesellschaft» (Відень, Австрійська Республіка) в наслідок невиконання компанією «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські острови) своїх кредитних зобов'язань перед «Meinl Bank Aktiengesellschaft».

Встановлено, що грошові кошти, надані в якості позики «Silisten Trading Limited» в розмірі 84 490 159,38 доларів США, перераховані на рахунок «Silisten Trading Limited» № LV44BLIB1001014885001, відкритий в «Baltic International Bank» (BIC code: BLIBLV22XXX, Латвійська Республіка, Рига). В подальшому частина зазначених коштів на підставі договору позики між «Silisten Trading Limited» та «Jamico Finance Limited» (Британські Віргінські острови) перераховані на рахунок «Jamico Finance Limited» №LV25BLIB100101487701, відкритий також в «Baltic International Bank».

03.03.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено у ньому тимчасову адміністрацію.

Тимчасовою адміністрацією, запровадженою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, не було виявлено у ПАТ «Дельта Банк» договору застави (договору відповідального зберігання та забезпечення) від 22.10.2012, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та «Meinl Bank Aktiengesellschaft» та рішень керівних органів управління банком щодо надання дозволу на укладення подібного договору. Також вказаний договір посадовими особами ПАТ «Дельта Банк» не був відображений у звітності банку.

Грошові кошти, надані банком «Meinl Bank Aktiengeselschaft» (Відень, Республіка Австрія) компанії «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) у розмірі 84 490 159,38 доларів США в якості позики, у період з 13.12.2012 по 29.01.2013 були перераховані на рахунок компанії «Silisten Trading Limited» №LV44BLIB1001014885001, відкритий у банку «Baltic International Bank» (BIC code: BLIBLV22XXX, Латвійська Республіка, Рига).

З матеріалів виконання компетентними органами Латвійської Республіки запиту від 10.07.2017 № 10-006/24353 встановлено, що з вищевказаного рахунку компанії «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) у період з 13.12.2012 по 30.01.2013 було перераховано частину зазначених коштів у розмірі 78,51 млн доларів США на рахунок компанії «Jamico Finance Limited» (Британські Віргінські Острови) №LV25BLIB1001014877001, відкритий у «Baltic International Bank», нібито на підставі договору позики.

У подальшому кошти у загальній сумі 77,62 млн доларів США з вищевказаного рахунку компанії «Jamico Finance Limited», відкритого у банку «Baltic International Bank», у період з 13.12.2012 по 31.01.2013 були перераховані на рахунки інших компаній, відкриті у цьому ж банку, а саме: 65,78 млн доларів США були перераховані на рахунок компанії «Chesbord Holdings Limited» (Беліз) LV39BLIB1001012948001 (нібито на підставі договору позики від 25.07.2012); 6,84 млн доларів США були перераховані на рахунок компанії «Marford Finance Limited» (Беліз) LV49BLIB1001014882001 (нібито на підставі договору позики від 18.12.2012); 5,00 млн доларів США були перераховані на рахунок компанії «Ronway Trading Limited» (Беліз) LV15BLIB1001014883001, нібито на підставі договору позики від 30.07.2012.

У свою чергу, з рахунку компанії «Chesbord Holdings Limited» LV39BLIB1001012948001 у період з 13.12.2012 по 28.02.2013 були перераховані кошти у розмірі 60,07 млн доларів США на рахунок компанії «Banbury Management Limited», відкритий у банку «Baltic International Bank», та кошти у розмірі 5,7 млн доларів США - на рахунок компанії «Clovernford Trading Limited», відкритий у цьому ж банку.

В ході досудового розслідування також встановлено, що компанії «Banbury Management Limited», «Clovernford Trading Limited» також обслуговувалися як клієнти в ПАТ «Дельта Банк», що додатково свідчить про їх взаємозв'язок з бенефіціарами та керівництвом банку.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що кошти з рахунку компанії «Banbury Management Limited» було перераховано на рахунок компанії «Kalouma Holding Limited», відкритий у банку Baltic International Bank, а в подальшому із зазначеного рахунку - на рахунок цієї ж компанії в ПАТ «Дельта Банк», в якості субординованого боргу банку. Відповідно до відомостей, поданих компанією «Kalouma Holding Limited» для відкриття рахунку в ПАТ «Дельта Банк», її кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_5, який водночас був бенефіціаром та головою наглядової ради ПАТ «Дельта Банк».

Документи для відкриття рахунку від імені компанії «Kalouma Holding Limited» подавала, в тому числі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено, що водночас ОСОБА_6 працювала в ТОВ «Клевер-Менеджмент» (з 25.07.2016 - ТОВ «ТМ Холдінг), код ЄДРПОУ 35921110. В той же час директором ТОВ «ТМ Холдінг» був ОСОБА_7, який водночас був членом наглядової ради ПАТ «Дельта Банк». Вказані обставини свідчать про причетність службових осіб ТОВ «ТМ Холдінг» (до 25.07.2016 - ТОВ «Клевер-Менеджмент»), зокрема ОСОБА_6 до розтрати коштів ПАТ «Дельта Банк» та до вчинення дій з подальшої легалізації таких коштів.

Вказане свідчить, що ОСОБА_6, працюючи в компанії, підконтрольній члену наглядової ради ПАТ «Дельта Банк», вчиняла дії, спрямовані на легалізацію коштів, попередньо розтрачених в з ПАТ «Дельта Банк», шляхом відкриття рахунку однієї з компаній, через які вказані кошти перераховувалися, а саме - «Kalouma Holding Limited».

Водночас в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, 22.10.2012 особисто підписано угоду про відповідальне зберігання, відповідно до якою ПАТ «Дельта Банк» надав в заставу «Meinl Bank Aktiengeselschaft» кошти, розміщені на кореспондентському рахунку.

Вказані обставини свідчать про безпосередню участь ОСОБА_8 у розтраті коштів ПАТ «Дельта Банк».

Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи членом Спостережної ради ПАТ «Дельта Банк», брав участь у можливому наданні згоди на передачу коштів ПАТ «Дельта Банк» в заставу «Meinl Bank Aktiengeselschaft».

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що при відкритті рахунку компанії Jamico Finance Limited у Baltic International Bank документи до банку подавала ОСОБА_10 29.05.1985, РНОКПП НОМЕР_1. Вказані обставини свідчать про участь ОСОБА_10 у вчиненні дій, спрямованих на розтрату коштів ПАТ «Дельта Банк» та її приховання. 22.09.2015 у зв'язку з реєстрацією шлюбу, ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11

Крім того, підтвердженням пов'язаності службових осіб ПАТ «Дельта Банк» з компанією «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) також є те, що договір позики між компанією «Silisten Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) та банком «Meinl Bank Aktiengeselschaft» (Відень, Республіка Австрія) від імені компанії підписано особою, яка на час підписання була працівником ПАТ «Дельта Банк».

Отже, вищевикладені обставини, свідчать про можливе вчинення службовими особами, власниками (бенефіціарами) та/або представниками ПАТ «Дельта Банк», за попередньою змовою зі службовими особами та/або власниками (бенефіціарами) ряду компаній, зокрема - «Kalouma Holding Limited», а саме - ОСОБА_6, ОСОБА_8, розтрати грошових коштів банку (які у подальшому включили в себе також кошти Національного банку України) в особливо великому розмірі на стадії укладення договору зберігання та поручительства з банком «Meinl Bank Aktiengeselschaft», та подальшої легалізації отриманих в такий спосіб коштів, тобто вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 користується наступним абонентським номером в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», а саме: НОМЕР_3; ОСОБА_8 користується наступним абонентським номером в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_4; ОСОБА_7 користується наступними абонентським номером в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_5; ОСОБА_11 користується наступним номером в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6.

Вищевказані абонентські номери в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» могли використовуватися для спілкування з іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину.

Таким чином у досудовому розслідуванні існує потреба в отриманні відомостей про абонентські номери мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька 15) НОМЕР_2, за допомогою якого вказані вище особи могли спілкуватися з іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину.

Досудовим розслідуванням встановлено факт використання вищевказаних абонентських номерів ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 в мережі оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна». Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій зберігають та надають інформацію щодо своїх абонентів в порядку, встановленому законом.

Таким чином, ПрАТ «ВФ Україна» є володільцем інформації про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, отримання таких послуг, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, тощо щодо користувачів абонентських номерів НОМЕР_2, зокрема, відомостей про власників номеру (їх заяви, анкети, контактні дані, відомостей про контрактний або передплачений характер надання послуг зв'язку), час початку надання послуг за ним, всі телефонні з'єднання такого номеру за період з 20.03.2013 по 16.08.2018, із зазначенням номерів телефонів, з якими відбувались з'єднання, дати, часу, тривалості з'єднань, даних про їх технічний характер (вхідне, вихідне, тощо), реєстрації базово-передаючих станцій під час з'єднань та їх адрес.

Дані відомості містять інформацію про осіб, з якими спілкувалися ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та які можуть бути причетні до вчинення злочину або до приховання його слідів. Їх вивчення дасть можливість встановити таких осіб.

Такі відомості, відображені у речах та документах, володільцем яких є ПрАТ «ВФ Україна», можуть бути використані як докази існування або відсутності зв'язків між ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та керівниками та/або бенефіціарами ПАТ «Дельта Банк», іншими службовими особами банку, причетними до вчинення злочину або приховання його слідів.

Враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зважаючи на неможливість іншим способом встановити обставини, детектив просить надати відомості, які містяться у ПАТ «ВФ Україна».

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, відносяться інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, детективом було доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Надати детективам Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнку В.П., Кабаєву В.М., Новікову В.Г., Савкіну О.С., Єршову П.А., Рокуню С.В., Кривоспицькому О.М., Аршавіну Т.В., Дерій Н.М., ОСОБА_4, Мирку Б.М. тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, та перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вулиця Лейпцизька 15, код ЄДРПОУ 14333937), з можливістю отримання інформації про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, отримання таких послуг, їх тривалість, зміст, маршрути передавання, тощо щодо користувачів абонентських номерів НОМЕР_2, зокрема, відомості про власників номеру (їх заяви, анкети, контактні дані, відомості про контрактний або передплачений характер надання послуг), час початку надання послуг за ним, всі телефонні з'єднання такого номеру за період з 20.03.2013 по 16-.08.2018, із зазначенням номерів телефонів, з якими відбувались з'єднання, дати, часу, тривалості з'єднань, даних про їх технічний характер (вхідне, вихідне, тощо), реєстрації базово-передаючих станцій під час з'єднань та їх адрес.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

У разі відмови виконувати ухвалу слідчий суддя має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін