Ухвала суду № 76046305, 20.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3439/16-к Номер провадження 11-кп/786/761/18Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч.4 ст.187 КК - О.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – суддіОСОБА_1, суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, з секретарем з участю прокурора потерпілих представників потерпілихОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,захисників обвинуваченихОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 та прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 2 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с. Великі Кринки Глобинського району Полтавської області, вул. Чкалова, 11, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, судимий,

визнаний винуватим та засуджений:

- за ч.4 ст.187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст.121 КК України на 9 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно засуджений на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_13 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 14414 грн 10 коп.

ОСОБА_12,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, несудимий,

визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 13358 грн 58 коп.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком, обвинувачені визнані винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.

19 квітня 2016 року близько 1 год. 40 хв. ОСОБА_12, перебуваючи неподалік приміщення ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого по вул. Небесної Сотні, 61, у м. Полтава, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_14, умисно наніс декілька ударів рукою по голові та тулубу потерпілого, збивши останнього на асфальтоване покриття автодороги, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, які в подальшому призвели до настання смерті потерпілого.

Після того, як ОСОБА_14 пішов з місця події, ОСОБА_13, який був присутнім під час вказаних подій, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, неподалік будинку №8 по пров. Рибальському у м. Полтава, вчинив розбійний напад на ОСОБА_14, під час якого наніс йому численні удари по голові та тулубу, внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до настання смерті потерпілого.

Під час нападу ОСОБА_13 заволодів належними потерпілому ОСОБА_14 мобільними телефонами «Нокіа» і «Самсунг GT Е1200М», курткою та банківською карткою «ПриватБанку» загальною вартістю 697 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_12 просить скасувати вирок місцевого суду відносно нього та закрити кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. При цьому зазначає про відсутність умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та стверджує, що намагався припинити конфлікт між потерпілим ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_13

Ставить під сумнів показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які були на місці вчинення злочину, оскільки вони перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Стверджує, що суд не надав належної оцінки показанням свідка події ОСОБА_18, який є його братом.

Вважає, що тілесні ушкодження були нанесені потерпілому ОСОБА_14 іншою особою на місці, де був виявлений його труп, а саме по пров. Рибальському, 8, в м. Полтава, а не біля приміщення ПАТ КБ «ПриватБанк».

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_13 за ч.2 ст.121 КК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Водночас, за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_14, просить перекваліфікувати дії підзахисного з ч.4 ст.187 на ч.1 ст.186 КК України.

При цьому зазначає, що факт нанесення потерпілому ОСОБА_14 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_12 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_19, а також протоколами слідчих експериментів.

Ставить під сумнів показання свідка ОСОБА_18 - брата обвинуваченого ОСОБА_12, з огляду на їх родинні стосунки. Наголошує про суперечливість показань цього свідка.

Вказує, що місцевим судом залишено поза увагою дані, отримані під час слідчого експерименту, проведеного з підозрюваним ОСОБА_13, показання якого не суперечать висновкам судово-медичних експертиз.

Вважає, що місцевим судом належним чином не досліджено питання стосовно проміжку часу, протягом якого потерпілому були нанесені тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_13 у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особі обвинуваченого внаслідок м’якості та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_13 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.121, ч.1 ст.70 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

При цьому зазначає, що місцевим судом не в повній мірі враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_13, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих та насильницьких злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні злочини, в тому числі особливо тяжкий.

Інші учасники провадження вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених та їх захисників на підтримання доводів принесених апеляційних скарг, думку прокурора про необхідність посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_13, міркування потерпілих та їх представників, які погодилися з доводами прокурора, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.

Факт настання смерті потерпілого внаслідок тяжкої черепно-лицьової травми з крововиливами під оболонку головного мозку, а також перебування в цей час на місці вчинення злочину обох обвинувачених і наявність конфлікту між ними та потерпілим, встановлений на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, оціненими відповідно до ст.94 КПК України та ніким із учасників провадження не оспорюються.

Не заперечується також факт заволодіння обвинуваченим ОСОБА_13 речами потерпілого ОСОБА_14

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_12 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, спростовуються такими доказами.

Як правильно встановив місцевий суд, конфлікт між ОСОБА_12 та ОСОБА_14 виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин після того, як потерпілий, намагаючись нанести удар ОСОБА_20, вдарив ОСОБА_12

Після чого ОСОБА_12 умисно наніс ОСОБА_14 декілька ударів рукою по голові. При цьому потерпілий впав.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що він лише сидів зверху на потерпілому та відштовхувався від нього рукою, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_13, які були поряд під час вчинення злочину та підтвердили обставини нанесення ОСОБА_12 близько трьох ударів правою рукою в лице потерпілого.

Такі їх показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які бачили, як ОСОБА_12, сидячи зверху на потерпілому, замахувався рукою та наносив удари.

Крім того, показання цих свідків підтверджуються даними протоколу слідчого експерименту від 28 квітня 2016 року, відповідно до яких ОСОБА_18 – брат обвинуваченого, пояснював, що бачив, як його брат, будучи зверху над потерпілим, наносив йому удари кулаком правої руки, в тому числі, в область голови та щелепи.

Більше того, як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 – водій таксі, який відвозив братів ОСОБА_18, а також свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 від приміщення «ПриватБанку», обвинувачений ОСОБА_12 по дорозі хвалився, що побив чоловіка.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що він не міг заподіяти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, оскільки той самостійно пішов з місця вчинення злочину, є непереконливими.

Так, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №88 (т.3 а.с.45-84), черепно-лицьова травма потерпілому була нанесена не менше ніж від восьми ударів в обличчя та лобно-скроневі ділянки голови тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті, коліно та інші предмети з подібними характеристиками.

Стосовно живої особи всі ушкодження голови по ступеню тяжкості можуть бути оцінені лише в своїй сукупності, оскільки кожен з ударів міг внести свій еквівалент в розвиток черепно-лицьової травми, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і як таких, що в даному конкретному випадку призвели до настання смерті потерпілого.

Нанесення такого характеру черепно-лицьової травми може супроводжуватися короткочасною втратою свідомості, за якою настає «світлий проміжок», коли потерпілий не був позбавлений можливості скоювати самостійні дії (пересуватися, чинити опір), який міг тривати до десятків хвилин. Нанесення інших тілесних ушкоджень не позбавляло можливості ОСОБА_14 самостійно рухатися чи чинити опір.

При цьому, як вказує комісія експертів, переважна локалізація тілесних ушкоджень на передній поверхні тіла може свідчити про те, що під час їх заподіяння потерпілий був обернений обличчям до травмуючи факторів.

Можливість утворення тілесних ушкоджень при падінні на площину чи виступаючу поверхню, як з раніше приданим прискоренням, так і без нього, експерти виключають.

Причину зміни показань свідка ОСОБА_18, який під час судового розгляду пояснював, що ОСОБА_12 наносив удари не в голову, а в область плеча потерпілого, місцевий суд з’ясував та дійшов вірного висновку, що мала місце спроба з боку близької особи – рідного брата, сприяти уникненню від відповідальності обвинуваченого.

Всупереч твердженням в апеляційній скарзі ОСОБА_12, перебування свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у стані алкогольного сп’яніння, не спростовує їх показань, які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими, дослідженими судом, доказами.

Доводи ОСОБА_12 в тій частині, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_14 продовжували наноситися ще й іншою особою на місці, де був виявлений його труп, а саме по пров. Рибальському, 8, в м. Полтава, є слушними, проте не спростовують висновків суду про винуватість самого ОСОБА_12

Доводи захисника ОСОБА_10 про непричетність ОСОБА_13 до розбійного нападу та до спричинення тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого, і твердження про винуватість підзахисного лише у відкритому заволодінні його майном є непереконливими.

Як встановив місцевий суд, після побиття потерпілого ОСОБА_12, ОСОБА_14, забравши свої речі, пішов в напрямку, де згодом був виявлений його труп, а за ним вирушив ОСОБА_13

При цьому свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтвердили, що біля «ПриватБанку» ніяких речей потерпілого не залишалося.

Виявлена у ОСОБА_14 значна кількість тілесних ушкоджень свідчить про те, що його побиття продовжувалося і після конфлікту з ОСОБА_12

Враховуючи, крім того, дані протоколів огляду місця події та обшуку, а також висновки судових експертиз, відповідно до яких: у обвинуваченого ОСОБА_13 були виявлені викрадені у потерпілого речі; за місцем проживання ОСОБА_13 були вилучені речі, на яких знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_14; поруч з трупом потерпілого виявлені явні сліди бійки (бризки крові, пошкоджений автомобіль зі слідами крові потерпілого), а також недопалки сигарет з генетичними ознаками клітин, які збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_13; на одязі виявлені сліди крові, які є змішаними і містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_14 та ОСОБА_13, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість останнього у вчиненні розбійного нападу та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.

Всупереч твердженням захисника ОСОБА_10, місцевий суд об’єктивно з’ясував обставини вчинення злочину, оцінив сукупність усіх зібраних та досліджених доказів, які обґрунтовано визнав належними та допустимими з точки зору достатності та взаємозв'язку, як того вимагають приписи ст.94 КПК України, та ухвалив правильне рішення про винуватість ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а ОСОБА_13, - ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК України та належним чином мотивував своє рішення.

Версії обох обвинувачених про їх непричетність до вчинення злочину були належним чином перевірені місцевим судом і не знайшли свого підтвердження.

Місцевий суд обгрунтовано взяв до уваги той факт, що смерть потерпілого настала не менше ніж від восьми ударів в обличчя та лобно-скроневі ділянки голови. При цьому суд правильно встановив, що обвинувачений ОСОБА_12 наніс близько трьох ударів у цю область, а інші удари були нанесені обвинуваченим ОСОБА_13

Призначене обом обвинуваченим покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів і є справедливим.

Тому підстав для посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_13, про що просив прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 та прокурора не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.404, ст.405, ст.407 та ст.418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 2 квітня 2018 року щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 та прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5, - без задоволення.

В зв’язку з набранням вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_12 взяти під варту в залі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою,- в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3