Рішення № 76039508, 20.08.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10818/17

Провадження № 2-а/344/291/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати за період з 2009 року по липень 2011 року з врахуванням 88% від заробітної плати з 23.02.2017 року без обмеження строком, стягнення 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати за період з 2009 року по липень 2011 року з врахуванням 88% від заробітної плати з 31.05.2011 року без обмеження строком, стягнення 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Позовні вимоги мотивувала тим, що в заробітну плату для обчислення пенсії відповідачем не включено: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб, індексацію та грошові винагороди, на які нараховувався та сплачувався збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації та грошових винагород, на які нараховувався та сплачувався збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, проте в такому перерахунку їй було відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.08.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати за період з 2009 року по липень 2011 року з врахуванням 88% від заробітної плати в період з 31.05.2011 року по 22.02.2017 року без обмеження строком – залишено без розгляду.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просила задоволити та проводити розгляд справи без її участі (а.с. 33).

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених в попередньо поданому до суду запереченні (а.с. 36), просила відмовити в повному обсязі (а.с. 42).

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивача не включив сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації та грошові винагороди, на які нараховувався та сплачувався збір на обов”язкове державне пенсійне страхування.

Так, позивачка з 27.07.2011 року є пенсіонером. По виходу на пенсію їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України ”Про державну службу”, ця обставина сторонами не оспорюється, тому з урахуванням положення ч. 1 ст. 78 КАС України не потребує доказування.

Згідно листа управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 31.07.2017 року № 279/Т-15 ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і на соціально-побутові потреби), а також індексація і інші виплати не відносились до інших надбавок, тому враховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії особі місцевого самоврядування немає підстав (а.с. 9-10).

Як вбачається із копії довідки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.07.2011 №69, яка була подана ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, для перерахунку пенсії, за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премію. На всі виплати нараховано страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування(а.с. 15-17).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов’язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати та грошові винагороди входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин – стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням всіх виплат, по яких було проведено нарахування та сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, в такому перерахунку листом від від 31.07.2017 року № 279/Т-15 їй було відмовлено (а.с. 9-10).

Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу заробітної плати позивача матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб, індексацію та грошові винагороди, на які нараховувався та сплачувався збір на обов”язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Статтею 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно ч.1 ст.35 вказаного Закону державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

В своїй постанові від 03 червня 2014 року Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки, це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки, це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

З врахуванням позиції ВСУ, викладеної у постанові від 03.06.2014 року (справа № 21-134а14 ), виплати перерахованої позивачу пенсії слід здійснювати і надалі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. .

Отже, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задоволити в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.3, 22 Конституції України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати за період з 2009 року по липень 2011 року з врахуванням 88% від заробітної плати з 23.02.2017 року без обмеження строком, стягнення 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору — задоволити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, грошової винагороди та індексації до заробітної плати.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, ідентифікаційний код 20550895) здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючій ІНФОРМАЦІЯ_2, котедж 23, кв.1 в м. Івано-Франківську, пенсію з розрахунку 88% від суми заробітної плати з 23.02.2017 року з включенням до заробітної плати (з якої нараховується пенсія) виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, індексації та грошові винагороди згідно довідки від 26.07.2011 №69 року без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, котедж 23, кв.1 в м. Івано-Франківську — 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 23.08.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.