Справа 2-6395/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарях Беднарській А.А., Власенко Н.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" про поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу ,
встановив:
Наказом № 8-к від 16 березня 2007 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в Державне підприємство "Дослідне господарство "Зоря" на посаду завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів з 16.03.2007 р., з випробувальним терміном два місяці .
Наказом № 10/1-к від 27 березня 2007 року ОСОБА_1 вмінено обов'язки завідуючого складом запчастин з 25 квітня 2007 року, з оплатою 0,5 ставки відповідно до штатного розпису.
Наказом № 26-в від 31 липня 2007 року ОСОБА_1 переведено на посаду інженера машинно-тракторного парку з доплатою 0,5 ставки завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів з 01 серпня 2007 року. Наказом № 12-в від 11 квітня 2009 року ОСОБА_1, як інженеру машинно-тракторного парку, винесено догану за халатне відношення до роботи, не оформлення актів списання товарно-матеріальних цінностей по господарству.
Наказом № 13-к від 29 травня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на посаді інженера машинно-тракторного парку за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, з 01.06.2009 р. Підстава: заява ОСОБА_1 від 29.05.2009 р.
Наказом № 22-к від 21 липня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на посаді завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів за порушення трудової дисципліни та прогул, ст. 40 п.п. 3, 4 КЗпП України, з 21.07.2009 р. Підстава: службова записка головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, акт від 26.06.2009 р.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Дослідне господарство "Зоря" про поновлення його на роботі на посаді інженера машинно-тракторного парку з доплатою 0,5 ставки завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу . На обґрунтування своїх вимог вказав, що 28.07.2009 р. йому була видана трудова книжка та повідомлено про звільнення з роботи, проте своє звільнення одразу вважав незаконним і в подальшому приходив на роботу, але керівництво до виконання трудових обов'язків його не допускало. Позивач посилається на те, що заяви про звільнення з роботи за власним бажанням не писав і з наказом № 13-к від 29.05.2009 р. ознайомлений не був; жодного разу за увесь час роботи не скоював прогулу та самовільно не залишав робочого місця; будь-які заходи дисциплінарного стягнення до нього за весь час роботи на підприємстві не застосовувалися.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивача звільнено з роботи на підприємстві у відповідності до вимог закону.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Тобто, за змістом вказаної норми закону працівник має безумовне право на відкликання раніше поданої заяви про звільнення з роботи за власним бажанням.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КЗпП України якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Оскільки ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з роботи на посаді інженера машинно-тракторного парку за власним бажанням 29.05.2009 р. (в судовому засіданні останній визнав цей факт) без зазначення дати звільнення і в той же день був виданий наказ про його звільнення з 01.06.2009 р., тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено безумовне право позивача на відкликання цієї заяви. До того ж у своїй заяві про звільнення позивач просив призначити його на посаду водія, проте відповіді з цього приводу не отримав, а тому продовжував працювати на підприємстві.
Відповідачем не надано і судом не встановлено доказів поважних причин, перелічених у ч. 1 ст. 38 КЗпП України, які б давали право власнику або уповноваженого ним органу достроково розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 Відповідачем також не надано суду доказів про те, що після звільнення ОСОБА_1 на його місце було запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
За таких обставин суд приходить до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді інженера машинно-тракторного парку на підставі ст. 38 КЗпП України, а тому він підлягає поновленню на роботі і на його користь підлягає стягненю середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника
2
трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При звільненні працівника з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України , організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Як вбачається з копії наказу № 22-к від 21 липня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на посаді завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів за порушення трудової дисципліни, п. 3 ст. 40 КЗпП України . Проте, в цьому наказі відсутнє посилання на те, що позивач систематично не виконував без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Не встановлено систематичності і в суді.
Так, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача підставою звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України було порушення трудової дисципліни, а саме халатне відношення до роботи, не оформлення актів списання товарно-матеріальних цінностей по господарству, за яке наказом № 12-в від 11 квітня 2009 року йому, як інженеру машинно-тракторного парку, була винесена догана, а також повторне порушення трудової дисципліни на посаді завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів, а саме не здача до бухгалтерії господарства матеріальних звітів по складу ПММ.
У першому випадку ОСОБА_1 поставлено у вину халатне відношення до роботи, не оформлення актів списання товарно-матеріальних цінностей по господарству. Не зрозуміло і відповідачем не обґрунтовано в чому саме проявилось халатне відношення до роботи позивача. Якщо ж це не оформлення актів списання товарно-матеріальних цінностей по господарству, то цей обов'язок відповідно до посадової інструкції покладено на завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів, проте догана була винесена ОСОБА_1 як інженеру машинно-тракторного парку. Крім того, будь-яких пояснень в останнього з цього приводу не відбиралось.
У другому випадку ОСОБА_1 як завідуючому складом паливно-мастильних матеріалів поставлено у вину не здачу до бухгалтерії господарства матеріальних звітів по складу ПММ, про що було поставлено до відома директора підприємства службовою запискою головного бухгалтера. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження цього порушення, а також доказів про те, чи з'ясовувались адміністрацією підприємства обставини, за яких вчинено проступок, чи враховувалась та обставина, що позивач з 26.06.2009 р. до 01.07.2009 р. хворів і перебував на лікарняному, чи відбирались в нього письмові пояснення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Судом встановлено, що дійсно 25 червня 2009 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі, що підтверджується: службовою запискою інспектора ВК ДП "ДГ "Зоря" ОСОБА_4; актом від 26 червня 2009 року; табелем обліку робочого часу, а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків - працівників підприємства ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6
Із наявних в матеріалах справи листків непрацездатності, листа головного лікаря Хмельницької міської поліклініки № 2, табеля обліку робочого часу та оглянутої в судовому засіданні амбулаторної картки ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 в періоди часу з 15.06.2009 р. до 24.06.2009 р. та з 26.06.2009 р. до 01.07.2009 р. хворів і перебував на лікарняному (діагнози: ГРВІ та гострий бронхіт відповідно). Ці обставини сторонами не оспорюються.
Після виходу ОСОБА_1 на роботу 02 липня 2009 року і до його звільнення 21 липня 2009 року, адміністрацією підприємства на порушення ст. 149 КЗпП України будь-яких пояснень у нього з приводу відсутності на роботі 25 червня 2009 року не відбиралось, не з'ясовувались і причини невиходу на роботу. Як пояснив в суді позивач, після закриття першого лікарняного листка, згідно з яким він мав стати до роботи 25 червня 2009 року, він продовжував хворіти, про що 26.06.2009 р. йому був виданий другий лікарняний листок. Ці обставини підтверджуються вищевказаними доказами, а також показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка лікаря ОСОБА_7 про те, що позивач звертався до нього у вказані періоди за медичною допомогою і 15 та 26 червня йому видавались лікарняні листки.
Таким чином, суд дійшов висновку про поважність причини відсутності ОСОБА_1 на роботі 25 червня 2009 року, а саме через його хворобу, а тому його звільнення на підставі пп. 4 ст. 40 КЗпП України було незаконним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж як за один рік.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з роботи в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Зоря" в обох випадках, а саме: з посади інженера машинно-тракторного парку згідно з нак азом № 13-к від 29 травня 2009 року, та з посади завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів згідно з наказом № 22-к від 21 липня 2009 року, є незаконним, а тому він повинен бути поновлений на роботі судом і на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8107 грн. 26 коп. Визначаючи цей розмір, суд враховує вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100:
1) щодо вимушеного прогулу після звільнення згідно з наказом № 13-к від 29 травня 2009 року з посади інженера машинно-тракторного парку (період з 02.06.2009 р. до 21.07.2009 р.):
- середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за 2 останні повні календарні місяці роботи на посаді інженера машинно-тракторного парку (квітень, травень 2009 року) – 814 грн. 31 коп. ((860 + 768,63) : 2);
- кількість відпрацьованих робочих днів (при 6-денному робочому тижні) – 46;
- середньоденний заробіток – 35 грн. 40 коп. ((860 + 768,63) : 46);
- вимушений прогул – 42 робочих дні (з 02.06.2009 р. по 21.07.2009 р.);
- середній заробіток за час вимушеного прогулу - 42 дні х 35 грн. 40 коп. = 1486 грн. 80 коп.
2) щодо вимушеного прогулу після звільнення згідно з наказом № 22-к від 21 липня 2009 року з підприємства (період з 22.07.2009 р. до 28.12.2009 р.):
- середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за 2 останні повні календарні місяці роботи (квітень, травень 2009 року) – 1119 грн. 72 коп. ((1189 + 1050,45) : 2);
3
- кількість відпрацьованих робочих днів (при 6-денному робочому тижні) – 46;
- середньоденний заробіток – 48 грн. 68 коп. ((1189 + 1050,45) : 46);
- вимушений прогул – 136 робочих днів (з 22.07.2009 р. по 28.12.2009 р.);
- середній заробіток за час вимушеного прогулу - 136 днів х 48 грн. 68 коп. = 6620 грн. 46 коп.
3) загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 8107 грн. 26 коп. (6620,46 + 1486,80).
Судові витрати становлять: 51 грн. судового збору (згідно з п. "а" п. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито") та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи (відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затверджених постановою КМУ від 21 грудня 2005 р. N 1258 ), і підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 38, 40, 149, 232, 235 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_1 поновити на роботі в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Зоря" на посаді інженера машинно-тракторного парку з доплатою 0,5 ставки завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8107 грн. 26 коп., за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі, та 30 грн. понесених судових витрат, а всього - 8137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 26 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи (одержувач: ВДК у місті Хмельницькому, код ЗКПО 23565225, розрахунковий рахунок 31215259700002; банк одержувача: Головне управління УДК України в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22050000; призначення платежу: "за інформаційно-технічне забезпечення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області") в сумі 90 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення одномісячного середнього заробітку в сумі 1119 грн. 72 коп., за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі, підлягає негайному виконанню.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Справа 2-6395/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
28 грудня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарях Беднарській А.А., Власенко Н.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" про поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу ,
Керуючись ст. 209 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_1 поновити на роботі в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Зоря" на посаді інженера машинно-тракторного парку з доплатою 0,5 ставки завідуючого складом паливно-мастильних матеріалів.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8107 грн. 26 коп., за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі, та 30 грн. понесених судових витрат, а всього - 8137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 26 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи (одержувач: ВДК у місті Хмельницькому, код ЗКПО 23565225, розрахунковий рахунок 31215259700002; банк одержувача: Головне управління УДК України в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22050000; призначення платежу: "за інформаційно-технічне забезпечення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області") в сумі 90 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення одномісячного середнього заробітку в сумі 1119 грн. 72 коп., за виключенням сум відрахувань на податки та інші обов'язкові платежі, підлягає негайному виконанню.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 7603682, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 28.12.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-6395/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: