Ухвала суду № 76033637, 17.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1053/18 Справа № 200/5915/18 Слідчий суддя - Шевцова Т.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Мудрецького Р.В.,

суддів: Іванченка О.Ю., Калініч Н.І.,

за участю:

секретаря Пиріч Н.А.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

слідчого Снісар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2018 року про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2018 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 задоволено та призупинено усі видаткові операції по рахункам, що належать ОСОБА_4 та відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК», в тому числі призупинено видачу готівкових коштів за зазначеними рахунками, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності, припинено розрахунково-касові операції в видатковій частині за зазначеними рахунками.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції посилався на відповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а також на те, що грошові кошти, які перебувають на рахунках, є предметом злочинного посягання, та є набутими в результаті вчинення кримінального правопорушення, їх визнано речовими доказом, а тому накладення арешту є доцільним, оскільки дозволить запобігти їх відчуженню, розпорядженню, користуванню або перетворенню.

При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на рахунки не є можливим, з огляду на те, що вони не є майном в розумінні ст. 170 КПК України, а тому обираючи спосіб забезпечення кримінального провадження виходив з того, що заборони відчуження достатньо для цілей їх збереження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та поновити видачу готівкових коштів за рахунками, перерахування на кореспондентські рахунки, перерахування на інші поточні рахунки юридичних і фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності, поновити розрахунково-касові операції в видатковій частині за рахунками.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, захисник посилається на те, що оскаржуване рішення було ухвалено без його участі та участі ОСОБА_4 та отримано лише 06 серпня 2018 року.

Свої вимоги про скасування ухвали слідчого судді адвокат обґрунтовує її невідповідність вимогам ст. 170 КПК України та наявним у матеріалах провадження доказам. Адвокат зазначає, що ані його підзахисній, ані іншим особам про підозру дотепер не повідомлено, що, на його думку, в силу вимог ст. 32 КПК України виключає можливість накладення арешту. Захисник вказує, що в даному кримінальному провадженні відсутні докази будь-яких неправомірних дій ОСОБА_4 При цьому, захисник зауважує, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази місять суттєві неточності та протиріччя, які взагалі ставлять під сумнів факт скоєння крадіжки будь-ким та відповідно – факт причетності до неї його підзахисної. За таких обставин, на думку ОСОБА_3 арешт майна ОСОБА_4 є незаконним, як і проведений обшук, що йому передував.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги, позицію слідчого, який своє клопотання не підтримав та не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів виходить із того, що ухвала слідчого судді про арешт рахунків ОСОБА_4 постановлена без її виклику, а тому за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк для звернення до суду з апеляційною скаргою обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З огляду на те, що відомості про направлення та вручення ОСОБА_4 копії оскаржуваного рішення матеріали провадження не містять, колегія суддів не вважає такий строк пропущеним.

Поряд із цим, надаючи оцінку доводам та вимогам, викладеним в апеляційній скарзі захисником в частині незаконності рішення слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000381 від 01 квітня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України .

Виходячи з викладених у клопотанні обставин кримінального правопорушення, в період часу з квітня по листопад 2017 року ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6, незаконно заволоділи грошовими коштами ПП «Планета-Центрбуд», директором якого є ОСОБА_7, які зберігалися у приміщенні домоволодіння № 2-В, розташованого по вул. Сурській у с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, в загальній сумі 6 000 000 гривень.

Мотивуючи необхідність накладення арешту на рахунки, що належать ОСОБА_4, слідчий посилався на те, що ОСОБА_7 виявив низку договорів, укладених від імені ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з приводу відкриття та розміщення на депозитних рахунках значних грошових коштів, датованих періодом часу з 21 листопада по 21 грудня 2017 року.

Приймаючи рішення про накладення арешту на рахунки ОСОБА_4 слідчий суддя визнав зазначене клопотання обґрунтованим та на підставі зазначених у ньому даних та долучених до нього доказів прийняв оскаржуване рішення.

Між тим, окрім відсутності жодних вагомих доказів на підтвердження обставин обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, приймаючи рішення про накладення арешту на рахунки, слідчий суддя не дослідив коли саме ОСОБА_4 були розміщені кошти на рахунках та чи пов’язані останні з вчиненим кримінальним правопорушенням, а тому дійшов до передчасного висновку про те, що зазначені кошти набуті злочинним шляхом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 було відкрито депозит 24 грудня 2016 року на суму 600 000 гривень, 29 грудня 2016 року на суму 450 000 гривень, 24 листопада 2016 року на суму 855 227,25 гривень, 24 листопада 2016 року на суму 855 227,20 гривень, 24 грудня 2016 року на суму 484 600 гривень, що підтверджується наданими під час апеляційного розгляду виписками про рух коштів на рахунках.

Як вбачається з викладених у клопотанні обставин провадження, грошові кошти було викрадені в період часу з квітня по листопад 2017 року.

Таким чином, з огляду на те, що наявність значного розміру грошових коштів на рахунках у ОСОБА_4 не зумовлено вчиненням кримінального правопорушення, на що вказують суттєві розбіжності у часі, за відсутністю інших доказів, підстави визнати грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_4 такими, що здобуті злочинним шляхом та були предметом посягання, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалене слідчим суддею рішення підлягає скасуванню з постановленням нового, яким у задоволення клопотання слідчого з викладених вище мотивів слід відмовити.

При цьому, колегія суддів виходить також й з того, що у судовому засіданні слідчий заявлене ним клопотання не підтримав та вказав на наявність цивільно-правових правовідносин.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді – скасуванню з постановлення нової.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2018 року – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2018 року – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП В Дніпропетровській області ОСОБА_5 про накладення арешту на рахунки № 26304617095077, № 26305617069002, № 26302615440057, № 26307617116425, № 26308617132022, № 26302617134521, № 26303617175426, що відкриті в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) та належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000381 від 01 квітня 2018 року, – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: