Постанова № 76029803, 23.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4864/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Носа С. П.,

суддів – Бруновської Н. В., Попка Я. С.;

за участю секретаря судового засідання – Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в справі № 809/517/18 (головуючий суддя – Григорук О. Б., м. Івано-Франківськ, рішення складене в повному обсязі 15 травня 2018 року) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0010701405, 0010721405, 0010741405 від 26.12.2017.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що кошти в розмірі 1200781,00 чеських крон є гарантійним внеском, 867874,00 чеських крон з якого 29.06.2017 повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія", а 332907,00 чеських крон має бути повернуто позивачу до 30.06.2018. Зазначена сума, на думку представників позивача, є гарантією сплати податку, а не податком, та обліковується як виручка. Також вказано, що нарахування відповідачем фінансових зобов’язань за прострочення термінів розрахунків є неправомірним, оскільки позивач здійснював експорт послуг, а не робіт, а тому вимоги частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не можуть поширюватись на отриману позивачем виручку за надані послуги. Окрім цього зазначено, що є неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 17000,00 грн. за несвоєчасне подання звітності про валютні операції, оскільки такі затримки пов’язані з труднощами проходження SWIFT-переказу та накладеним арештом на кошти позивача на рахунку в банку

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0010701405 від 26.12.2017. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" та відповідачем – Головним управління ДФС в Івано-Франківській області подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняте нове, яким задовольнити в повному обсязі цю частину позовних вимог, а саме щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0010721405, 0010741405 від 26.12.2017. Зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в даній частині було порушено норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в даній частині було порушено норми матеріального та процесуального права та вказано, зокрема, що відповідач вірно нарахував позивачу фінансові зобов’язання в податковому повідомленні-рішенні №0010701405.

Представник позивача, в судовому засіданні, вимоги власної апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, вимоги апеляційної скарги відповідача – заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача, в судовому засіданні, вимоги власної апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, вимоги апеляційної скарги позивача – заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задоволенню не підлягає в повному обсязі, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" – підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Встановлено, що за результатами перевірки позивача, проведеної в період з 16.11.2017 по 29.11.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області складено акт від 06.12.2017 за №1345/09-19-14-05/32878418 (том 1, а.с.136-159).

У висновках акту перевіркою зафіксовано порушення статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, виникла прострочена дебіторська заборгованість з боку нерезидента “ELTODO, a.s.”, Чеська Республіка по контракту №1/К05.2-П/15 від 15.10.2015 в сумі 3695262,88 чеських крон; статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, в результаті несвоєчасного подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції; підпункту “д” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, на поточний рахунок в чеських кронах №97472866001/5500, відкритий в “Raiffeisenbank a.s.” (Чеська Республіка), 29.06.2017 зараховано кошти як “повернення застави під податок” у сумі 867874,00 чеських крон, що призвело до перевищення ліміту по зарахуванню податків та інших обов’язкових платежів, які повертаються згідно із законодавством Чеської Республіки, встановленого підпунктом 4.4. пункту 4 Ліцензії, на суму 507622,00 чеських крон.

На підставі акту позапланової перевірки від 24.04.2017 за №302/09-19-14-05/37521381, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області - 26.12.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення №0010701405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов’язань, штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 568357,96 грн., а саме за порушення підпункту “д” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (том 1, а.с.176); №0010721405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов’язань, штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 225733,63 грн., а саме за порушення статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (том 1, а.с.175); 0010741405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов’язань, штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 17000,00 грн., а саме за порушення статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (том 1, а.с.174).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0010701405 від 26.12.2017 колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності його прийняття податковим органом з огляду на таке.

Встановлено, що 15.10.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" та нерезидентом акціонерним товариством ELTODO (Чеська Республіка) був укладений контракт №1/К05.2-П/15 на реалізацію комплексу будівельних об’єктів ПС 110 kV Брно-Опуштена (BNO); повідомлення 1020000074 Кабель 110 kV Брно-Трнита, повідомлення 1020000080 та Брно, к.т. Трнитакабельний виводи з ПС Опуштена, етап 1, повідомлення 1040000121, Кабельний канал Трнита дл ПС Опуштена та Брно, к.т. Трнита, відгалуження від колектора Опуштена в кабельний канал Е.ОN, повідомлення 1020000119 (том 1, а.с.16-27).

На підтвердження виконання умов контракту №1/К05.2-П/15 від 15.10.2015 згідно актів виконаних робіт №1 від 06.12.2016 на суму 13249824,00 чеських крон, №2 від 06.12.2016 на суму 177408,89 чеських крон, №3 від 06.12.2016 на суму 1102191,44 чеських крон, роботи виконані на загальну суму 14529424,39 чеських крон (том 1, а.с.95-123). Граничний термін надходження виручки від нерезидента за виконані роботи 05.04.2017.

01.12.2016 Національний банк України видав позивачу індивідуальну ліцензію №159 на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (том 1, а.с.124-125). Так, згідно умов зазначеної ліцензії від 01.12.2016 №159 Національний банк України дозволив товариству з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" розмістити на поточному рахунку в чеських кронах в “Raiffeisenbank a.s.” (Чеська Республіка) кошти з рахунку в уповноваженому банку – Жилянське відділення Публічного акціонерного товариства “БТА БАНК” в сумі, що не перевищує протягом строку дії ліцензії 1069120,00 чеських крон.

Національний банк України листом від 10.08.2017 №25-0007/55689 “Про порушення умов індивідуальної ліцензії” повідомив Офіс великих платників Державної фіскальної служби України, що 29.06.2017 на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" в чеських кронах №9747286001/5500, відкритий в “Raiffeisenbank a.s.” (Чеська Республіка) зараховано кошти як “повернення застави під податок” у сумі 867874,00 чеських крон, що призвело до перевищення ліміту по зарахуванню податків та інших обов’язкових платежів, які повертаються згідно із законодавством Чеської Республіки, встановленого підпунктом 4.4 пункту 4 у ліцензії, на суму 507622,00 чеських крон (том 1, а.с.208).

Вважаючи вказану суму 867874,00 чеських крон податками та іншими обов’язковими платежами, що повертаються згідно із законодавством Чеської Республіки, та передбачені підпунктом 4.4 пункту 4 індивідуальної ліцензії №159 від 01.12.2016, відповідач під час перевірки позивача дійшов висновку про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" підпункту “д” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, оскільки відбулось перевищення ліміту на суму 507622,00 чеських крон.

Таке твердження податкового органу є помилковим з огляду на таке.

Згідно підпункту “д” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції, зокрема, розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету; відкриття рахунків у іноземній валюті інвесторами - учасниками угод про розподіл продукції, в тому числі представництвами іноземних інвесторів за угодами про розподіл продукції.

Відповідно до Закону Чеської Республіки “Про податок на прибуток” №586/1992 параграфу 38е “Гарантування податку”, для гарантій сплати податку з оподаткованих доходів платників згідно пункту 17, з яких податок не утримується у формі відрахувань, у відповідності з особливою ставкою податку, особа, виконуюча оплату, перерахування або зарахування оплати на користь платника, зобов’язана не пізніше як у день прийняття до обліку боргу, згідно діючих бухгалтерських правил, вирахувати гарантію податку платників, зазначених у пункту 17, абзац 4, які не є податковими резидентами держави-члена Європейського Союзу та інших держав, які складають Європейський економічний простір, у розмірі 10 % доходів з джерел на території Чеської Республіки.

В даному випадку, акціонерне товариство ELTODO (Чеська Республіка) сплатило позивачу за виконані роботи по інвойсах від 13.12.2016 №12201600 суму 910902,02 чеських крон та №122016002 суму 7767820,72 чеських крон. При цьому, акціонерне товариство ELTODO (Чеська Республіка) сформувало 14.06.2017 звіти платника податку про відрахування гарантованого податку на оподатковувані доходи згідно абзацу 6 статті 38е Закону №586/1992 “Про податок на прибуток”, щодо виконання зобов’язання з відрахування гарантованого податку на оподатковувані доходи згідно абзаців 1-3 статті 38е Закону “Про податок на прибуток” котрий платник податку повинен подати одночасно зі сплатою гарантованого податку (том 2, а.с.67-72).

Так, сума 867874,00 чеських крон складається з утриманих 10 % виручки двох інвойсів від 13.12.2016 за №12201600 на суму 910902,02 чеських крон (10 % складає 91091,00 чеських крон, том 2, а.с.71) та за №122016002 на суму 7767820,72 чеських крон (10 % складає 776783,00 чеських крон, том 2, а.с.67). 29.06.2017 вказана сума 867874,00 чеських крон була зарахована на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" в чеських кронах №9747286001/5500, відкритий в “Raiffeisenbank a.s.” (Чеська Республіка).

При цьому, в матеріалах справи міститься також звіт платника податку про відрахування гарантованого податку на оподатковувані доходи згідно абзацу 6 статті 38е Закону №586/1992 “Про податок на прибуток”, щодо виконання зобов’язання з відрахування гарантованого податку на оподатковувані доходи згідно абзаців 1-3 статті 38е Закону “Про податок на прибуток” котрий платник податку повинен подати одночасно зі сплатою гарантованого податку, вирахуваний із суми 3329066,00 чеських крон (10 % складає 332907,00 чеських крон), який залишається неповернутим позивачу (том 2, а.с.69).

Таким чином, 867874,00 чеських крон не є податками, а частиною виручки в розмірі 10 %, які вносить замовник - акціонерне товариство ELTODO (Чеська Республіка) на рахунок установи Уряду Чеської Республіки як гарантію майбутньої сплати належних податків. Так, після сплати акціонерним товариством ELTODO (Чеська Республіка) необхідних податків, вказаний гарантований внесок перераховується позивачу, оскільки є його виручкою за виконанні роботи. При цьому, розмір такого внеску, що повертається, залишається незмінним – 10 % виручки.

Стаття 6 Податкового кодексу України регламентує поняття податку та збору. Так, згідно пункту 6.1 даної статті визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України).

В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Тобто, основною метою передання майна в заставу є забезпечення сплати платником необхідних податків, при цьому, таке майно виступає гарантією здійснення сплати податків.

В даному випадку, 867874,00 чеських крон, які відповідач помилково вважає податками або іншими обов’язковими платежами, що повертається згідно із законодавством Чеської Республіки, є гарантованим внеском податку на прибуток, який має всі ознаки податкової застави, та застосовується з метою забезпечення сплати податку на прибуток згідно законодавства Чеської Республіки.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0010721405, № 0010741405 від 26 грудня 2017 року колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності їхнього прийняття податковим органом з огляду на таке.

Встановлено, що останнім абзацом виданої ТОВ «КЕБК» Індивідуальної ліцензії №159 від 01.12.2016 року (термін дії якої встановлено до 31.10.2017 року), що власник ліцензії зобов’язаний отримувати продукцію, роботи, послуги, а також валютну виручку на рахунок у строки, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до статті 12 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі — ДКМУ № 15) до сфери валютного контролю віднесено валютні операції за участю резидентів і нерезидентів. При цьому стаття 1 ДКМУ № 15 до валютних операцій, окрім операцій, пов’язаних з переходом права власності на валютні цінності, й операцій, пов’язаних із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей, відносить також операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності.

Уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, контролюють валютні операції, що їх проводять резиденти і нерезиденти через ці установи (п. 2 ст. 13 ДКМУ № 15).

Отже, з моменту вивезення за межі України товару на умовах відстрочення оплати чи проведення попередньої оплати на користь нерезидента такі валютні операції потрапляють у сферу здійснення валютного контролю і залишаються там аж до зняття з такого контролю. Якщо при цьому будуть перевищені строки для оплати поставленого нерезиденту товару чи поставки ним передплаченого резидентом товару, до резидентів застосовують санкцію у вигляді стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону № 185). Загальний розмір нарахованої пені обмежено сумою неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Підставами для зняття ЗЕД-операцій з валютного контролю є зняття у зв’язку з належним виконанням зобов’язань за ЗЕД-договором; зняття у зв’язку із застосуванням іншого способу припинення зобов’язання.

Щодо експортних ЗЕД-договорів підставою для їх зняття з валютного контролю є зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента (п. 2.3 Інструкції № 136). Крім цього, такою підставою є письмове повідомлення іншого банку про зарахування виручки за такою операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні має бути зазначено всю наявну у реквізитах платежу інформацію). Таке повідомлення надається на письмовий запит або самого резидента — отримувача коштів, або банку (з письмового дозволу резидента) і лише тому банку, що зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив такий запит; надходження реєстру МД за цією операцією резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні надається вся наявна в реєстрі МД інформація). Таке повідомлення надається на письмовий запит резидента-експортера або банку (з письмового дозволу резидента) і лише тому банку, що зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит. Така ситуація виникає, коли резидент має валютний рахунок не в одному банку і бажає змінити уповноважений на здійснення валютного контролю банк.

Первісний обов’язок контролю експортної операції, за якою продукцію, яку придбав резидент за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродають нерезидентові, покладається на той банк, через який проводили оплату цього імпортного договору.

Неналежним виконанням ЗЕД-договору слід вважати ситуацію, коли первісна сума оплати або поставки за ним змінюється. Банк має зняти таку валютну операцію з контролю в разі виконання такого зміненого зобов’язання. Так, суму валютної виручки або вартість товарів може бути зменшено (п. 1.8 Інструкції № 136).

Порядок здійснення контролю банками своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку встановлений розділом 4 Інструкції № 136. Відповідно до нього банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

Колегія суддів зазначає, що банк, у якого на валютному контролі перебуває ЗЕД договір, у разі порушення 120-денного строку розрахунків/поставки до 10 числа місяця, наступного за тим, у якому відбулось порушення, надсилає інформацію до підрозділу Державної Фіскальної служби України (далі - ДФС). Остання проводить документальну позапланову виїзну перевірку платника податку з питань дотримання вимог валютного законодавства і, якщо порушення підтверджується, оформлює акт із розрахунком суми пені та надсилає резиденту податкове повідомлення-рішення (далі - ППР).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі — Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписування вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Останнім абзацом Індивідуальної ліцензії встановлено, що власник ліцензії зобов’язаний отримувати продукцію, роботи, послуги, а також валютну виручку на рахунок у строки, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно матеріалів справи, валютна виручка в сумі 3695262,88 чеських крон за виконані позивачем роботи по контракту №1/К 0.5-П/15 від 15.10.2015 поступила від акціонерного товариства ELTODO (Чеська Республіка) на рахунок товариству з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" 24.04.2017, що підтверджується банківською випискою за рахунком №4 за період з 01.04.2017/30.04.2017 (том 2, а.с.57-59). При цьому, граничний строк отримання вказаної валютної виручки становив 05.04.2017. Таким чином, валютна виручка в сумі 3695262,88 чеських крон отримана з порушенням строку на 19 днів, за це порушення відповідачем була нарахована пеня в розмірі 225733,63 грн.

Разом з тим, застосовуючи вищевказану санкцію податковим органом не було взято до уваги положення ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою передбачено, що вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

За своєю правовою природою укладеного договору, останній є договором підряду, а тому не відноситься до надання транспортних і страхових послуг.

Статтю 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» доповнено частиною 2 згідно із Законом України від 03.11.2016 р. №1724-VIII («Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг»), який вводиться дію з 03.01.2017 р.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують вілповілальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, станом на момент надходження валютної виручки у сумі 3 695 262,88 чеських крон за виконані ТОВ «КЕБК» роботи від нерезидента «ELTODO a.s.» Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було скасовано строки їх зарахування.

Крім того, при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Частиною 5 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 28.07.2016 №361, яка набрала чинності 29.07.2016, внесені зміни до постанови від 07.06.2016 №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Зокрема, пунктом 2 пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 №361 встановлено термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів 120 календарних днів (вказаний пункт діяв до 14.09.2016 року включно), від 14.09.2016 року Постанови № 386 (набрала чинності з 15.09.2016 і діяла до 15.12.2016 року включно), пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року № 410 (набарала чинності з 16.12.2016 року та діяла др. 16.06.2017 року).

Отже, згідно вищевказаних положень Постанов Правління Національного банку України, обмеження щодо терміну розрахунків (120 календарних днів) стосується виключно операцій з експорту та імпорту товарів.

Встановлено, що контракт №1/К05.2-П/15 від 15.10.2015 містить ознаки договору підряду, та за вказаним контрактом позивачем виконувались саме роботи.

Відтак, оскільки, позивачем за вищезазначеним контрактом не здійснювались операції з експорту та імпорту товарів, а виконувались виключно роботи, положення щодо обмеження терміну розрахунків (120 календарних днів) до Позивача не повинні застосовуватись, а повинні діяти терміни встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме 180 календарних днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт.

Щодо порушення ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», та винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №0010741405 від 26 грудня 2017 року, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність такого з огляду на наступне.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «КЕБК» порушувало умови пункту 8 індивідуальної ліцензії від 01.12.2016 року №159 в частині несвоєчасного здійснення обов’язкового продажу коштів у сумі 2718,00 чеських крон, та подання на паперових носіях копії банківських виписок.

В процесі проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, в підтвердження відсутності приховування або перекручування звітності про валютні операції, ТОВ «КЕБК» були надані для ознайомлення письмові пояснення по кожному випадку затримання здійснення обов’язкового продажу коштів у сумі

2718,0 чеських крон та щодо подання на паперових носіях копії банківських виписок. Колегія суддів враховує поважність причин таких затримок, а саме – існування труднощів проходження SWIFT - переказу (виникнення необхідності уточнення по кінцевому отримувачу, що коштує 500,00 чеських крон), а також блокування з 12 липня 2017 року згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.06.2017 року (Справа №757/36243/17-к) рахунку товариства в чеських кронах в ПАТ «БТА Банк».

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0010721405, № 0010741405 від 26 грудня 2017 року – також не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

За пунктами 3, 4 ч.1 ст.317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмовлених в задоволенні позовних вимог та прийняття нової постанови про задоволення позову в цій частині щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0010721405, № 0010741405 від 26 грудня 2017 року з наведених вище підстав.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 12166,38 грн. (в суді першої інстанції) та 18249,57 грн. (в суді апеляційної інстанції), враховуючи часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог та залишення в силі цієї частини судового рішення (і відповідно пропорційно стягненої суми судового збору), стягненню на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в сумі 21890,56 грн.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, сплачений судовий збір в сумі 21890,56 грн. належить стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" – задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в справі № 809/517/18 – скасувати в частині відмовлених судом першої інстанції позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0010721405, № 0010741405 від 26 грудня 2017 року.

В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року в справі № 809/517/18 – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 32878418, вул. Тичини, 1, офіс 405, м. Івано-Франківськ, 76018) суму сплаченого судового збору в розмірі 21890 (двадцять одна тисяча вісімсот дев’яносто) грн. 56 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. П. НоссуддіН. В. БруновськаЯ. С. Попко Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.