Постанова № 76029614, 22.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/25189/17 Суддя першої інстанції: Українець В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року, яке прийняте в порядку спрощеного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерство оборони України та Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії Міністерство оборони України та Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, стягнути одноразову грошову допомогу в розмірі 727624 грн. 00 коп. та зобов'язати відповідачів призначити і виплатити вказану допомогу.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення, передати справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильного застосував норми матеріального права. Скаржник зазначає, що позивач проходив строкову військову службу та не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності. Також відповідач зазначає, що ОСОБА_2 не надав документ, який свідчить про причини поранення. Крім того скаржник вказує на те, що даний спір підлягав розгляду окружним адміністративним судом.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що доводи скаржника не відповідають правовим позиціям Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_2 проходив службу в Збройних Силах СРСР та приймав участь у бойових діях.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0722669 ОСОБА_2 з 31 травня 2016 року була встановлена ІІІ група інвалідності. Причиною інвалідності у вказаній довідці зазначені поранення (контузія) і захворювання, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

ОСОБА_2 подав до Івано-Франківського обласного військового комісаріату заяву від 24 лютого 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Листом від 01 квітня 2017 року № 11/2238 Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про відсутність підстав для направлення його заяви на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у зв'язку надання неповного пакету документів.

Також позивач 23 травня 2017 року звернувся до Міністерства оборони України із заявою, у якій просив розглянути його документи про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки Івано-Франківський обласний військовий комісаріат не повідомив про прийняте рішення у справлений строк.

Міністерство оборони України листом від 12 червня 2017 року № 248/3/6/2010 повідомило позивача про необхідність надання до Івано-Франківського обласного військового комісаріату документу, що свідчить про причини та обставини поранення.

Не погоджуючись із такими діями Міністерства оборони України та Івано-Франківського обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а належним способам захисту його права буде скасування рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання та зобов'язання повторно розглянути документи позивача з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у відповідності до ч. 9 ст. 163 вказаного Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок) особи, яким виплачується одноразова грошова допомога подають відповідні документи за місцем проходження служби (зборів) або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів. Зазначені органи визначені у Порядку як уповноважений орган.

Згідно з п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додається, зокрема, копія документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналогічні вимоги закріплені також у п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення).

У відповідності до п. 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п. 4.8. Положення висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Листом від 01 квітня 2017 року № 11/2238 Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги та направлення його заяви на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у зв'язку тим, що ОСОБА_2 не надав копію військового квитка та довідку, що свідчить про причини та обставини порання (контузії, травми або поранення).

У свою чергу Міністерство оборони України листом від 12 червня 2017 року № 248/3/6/2010 повідомило, що позивача про необхідність надання до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, зокрема, документу, що свідчить про причини та обставини поранення. Також позивачу роз'яснений порядок звернення з документами щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Як раніше зазначалося, перелік документів, які належить подати для призначення одноразової грошової допомоги, визначений у п. 10 Порядку та п. 4.7 Положення. Разом з тим, зазначені нормативно-правові акти не містять вимоги про надання копії військової квитка.

Надаючи правову оцінку доводам відповідачів про ненадання документа, що свідчить про причини та обставини порання (контузії, травми або поранення), колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Порядок не визначає який саме документ підтверджує факт того, що поранення (контузія, травма або поранення) не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до п. 4.7 Положення у разі настання інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, Положення передбачає надання двох документів, які свідчать про причину і обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального або адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

До таких документів належать акт про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини та довідка командира військової частини. У свою чергу довідка командира військової частини складається виключно у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Форму акту про нещасний випадок, який складається за результатами розслідування військової частини, затверджено наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України». Разом з тим, відповідно до п. 1.2 вказаної Інструкції, її дія не поширюється на військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, контузію, травму, каліцтво або загинули під час ведення бойових дій, участі в антитерористичній операції, в особливий період.

Сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_2 приймав участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов'язку на території Республіки Афганістан.

Таким чином, вимога щодо надання акту про нещасний випадок, який складається за результатами розслідування військової частини також не поширюється на позивача як такого, що отримав травми під час бойових дій.

Керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, колегія суддів під час розгляду і вирішення даної справи враховує висновки щодо застосування п. 11 Порядку, викладені в постановах Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17, від 26 червня 2018 року у справі № 750/3765/17 та від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17.

Верховний Суд зазначив, що Порядок не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги. Враховуючи наведене рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу в обставинах цієї справи засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Також Верховний Суд дійшов до висновку, що при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; довідка до акта огляду МСЕК є належним документом, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Крім того Верховний Суд зазначив, що саме відповідач, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.

ОСОБА_2 надав копію витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 05 квітня 2016 року № 1488, а також довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0722669.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 05 квітня 2016 року № 1488 зазначено, що вогнепальні осколкові поранення голови, лівої верхньої кінцівки (ЗЧМТ, контузія головного мозку 1985 рік), наслідком яких є рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, призвели до розвитку захворювання (діагноз зазначається), що підтверджено медичними документами.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0722669 ОСОБА_2 з 31 травня 2016 року була встановлена ІІІ група інвалідності. Причиною інвалідності у вказаній довідці зазначені поранення (контузія) і захворювання, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів також враховує, що у вказаних документах відсутні посилання на те, що поранення ОСОБА_2 пов'язане із вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що у Івано-Франківського обласного військового комісаріату були відсутні підстави вимагати надання додаткового документа, який підтверджує обставини отримання ним поранення.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним захисти порушене право позивача на розгляд його документів про призначення одноразової грошової допомоги у встановленому законом порядку шляхом визнання протиправними дій Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо повернення документів з посиланням на відсутність відповідних документів, а також зобов'язання Івано-Франківського обласного військового комісаріату повторно розглянути питання щодо підготовки висновку стосовно можливості виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та його направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Натомість підстави для визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо направлення листа від 12 червня 2017 року № 248/3/6/2010 відсутні. Зазначеним листом позивачу був фактично роз'яснений загальний порядок звернення із документами щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Також у суду відсутні підстави для зобов'язання Міністерства оборони України вчинити дії, про які просить позивач.

Як раніше зазначалося, відповідно до п. 13 Порядку обов'язок щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у Міністерства оборони України виникає у місячний строк після надходження висновку Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо виплати одноразової грошової допомоги разом з відповідними документами.

У даному випадку документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу не надходили до Міністерства оборони України з дотриманням процедури, визначеної Порядком.

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України вчинити дії щодо призначення одноразової грошової допомоги є передчасними.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України посилається на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки проходив строкову військову службу. На думку скаржника, військовослужбовці строкової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги виключно у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ними строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Колегія суддів вважає такий висновок скаржника необґрунтованим, оскільки право ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги передбачене п. 4 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону.

Зазначена норма права передбачає виплату такої допомоги військовослужбовцям за настання певних умов без вказівки на вид військової служби.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу. Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону строкова військова служба є одним із видів військової служби.

За таких обставин відсутність окремої норми, яка б передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю саме строкової служби інвалідності, що настала після звільнення з військової служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби - не може бути підставою для висновку про те, що така допомога не передбачена для зазначеної категорії військовослужбовців.

Крім того, зазначені доводи Міністерства оборони України не зазначені в листі від 12 червня 2017 року № 248/3/6/2010, що був підготовлений за результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги.

В апеляційній скарзі відповідач посилається також на те, що даний спір був вирішений Солом'янським районним судом м. Києва з порушенням правил предметної підсудності адміністративних справ.

Правила визначення предметної підсудності адміністративних справ на час звернення до суду з даним позовом були визначені у ст. 18 КАС України у редакції, чинній станом на 16 листопада 2017 року. Згідно вказаної норми права критеріями для визначення предметної підсудності справ є суб'єктний склад сторін у справі, а також предмет спору, що виник між ними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

За суб'єктним складом сторін дана справа підсудна окружному адміністративному суду. Разом з тим, при визначенні предметної підсудності адміністративного позову необхідно враховувати, що окружним адміністративним судам підсудні лише ті справи за участю органів державної влади, які не віднесені до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як раніше зазначалося, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом із приводу виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відтак, адміністративний позов ОСОБА_2 відповідно до п. 4 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду, був підсудний Солом'янському районному суду м. Києва, як адміністративному суду.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верхового Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 750/5581/17.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України лише частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні суду від 28 березня 2018 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив фактичні обставини справи, надав не належну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства оборони України задовольнити частково, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позовом ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного військового комісаріату, які полягали у відмові в оформленні висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та направлення його заяви на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, що викладена у листі від 01 квітня 2017 року № 11/2238, з посиланням на необхідність надання копії військового квитка та довідки, що свідчить про причини та обставини порання (контузії, травми або поранення).

Зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути питання про можливість подання Міністерству оборони України висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк