Ухвала суду № 76026907, 23.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"23" серпня 2018 р. справа № 0940/1500/18

м. Івано-Франківськ 13:01 год.

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративні справі за позовом Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Укрспецтрансгаз" 21.08.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018.

Позов мотивовано тим, що відповідач, проводячи перевірку, порушив встановлений порядок інспекційного відвідування, а також обмежив право позивача на подання заперечення на акт перевірки. Встановлюючи порушення в акті перевірки відповідач не врахував фактичні дані і умови, визначенні колективним договором, в частині нарахування і виплати працівникам заробітної плати у нічний час, святкові та вихідні дні тощо. Присвоївши право тлумачення норм законодавчих актів безпідставно дійшов висновку про відсутність у товариства права на укладення із фізичними особами цивільних договорів з надання послуг і виконання робіт, необґрунтовано та безпідставно визначивши їх як договори трудового найму. Наслідком таких надуманих і необ'єктивних висновків стало прийняття трьох оскаржуваних постанов.

22.08.2018 позивач подав заяву про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) шляхом зупинення дії постанов Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач не погоджується з постановами від 22.06.2018 про накладення страфу і не має наміру сплачувати у добровільному порядку застосовані санкції в загальному розмірі 1 604 613,00 грн. Оскільки оскаржені постанови прийняті на підставі частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вони є виконавчим документом, а тому існує реальна можливість початку примусового виконання державним виконавцем постанов від 22.06.2018. На думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання оскаржуваних постанов. Позивач просить захистити право позивача на розпорядження власними коштами в сумі, яка становить суму позову 1 604 613,00 гривень. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача, економіки держави та населення. Зазначає, що Акціонерне товариство "Укрспецтрансгаз" є стратегічним підприємством паливно-енергетичного комплексу держави, є єдиним підприємством, яке забезпечує вивезення залізничним транспортом скрапленого газу з нафто-газопереробних заводів України для потреб споживачів, в тому числі для потреб населення України. Примусове виконання оскаржуваних постанов в ході їх судового оскарження, призведе до неможливості проводити розрахунки за перевезення скрапленого газу, зупинки нафто-газопереробних заводів України інших суттєвих наслідків для держави, невиплати заробітної плати працівникам підприємства, виникнення заборгованості по сплаті податків та інших негативних наслідків для підприємств паливно-енергетичного комплексу. Невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді зупинення дії оскаржуваних постанов, ускладнить поновлення порушених оскаржуваними постановами прав позивача. Оскаржувані постанови є очевидно протиправними, що підтверджується рішенням Держпраці України від 09.08.2018, яким скасовано пункти 1, 2, 6-8 Припису №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018.

Не відкривши провадження у справі, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті вказано слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Твердження позивача про можливість звернення стягнення на майно ґрунтуються тільки на його припущеннях, доказів про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" чи звернення із заявою стягувача про примусове виконання постанови не надано.

Також суд не може погодитись з доводами позивача про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних постанов відповідача про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018, оскільки встановлення такої протиправності є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Мотивація позивача про наявність очевидної протиправності оскаржуваних постанов ґрунтується на рішенні Держпраці України від 09.08.2018, яким скасовано пункти 1, 2, 6-8 Припису №ІФ815/47/АВ/П від 24.05.2018. В той же час, такий Припис не є предметом оскарження у даній справі.

З огляду на вказане відсутні підстави, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018.

За наведених обставин та вказаних правових норм, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб зупинення дії оскаржуваних рішень є безпідставним та необґрунтованим, а тому в забезпечені позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз" від 22.08.2018 про вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії постанов Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за №№ ІФ815/47/АВ/П/ТД-1ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-2ФС, ІФ815/47/АВ/П/ТД-3ФС від 22.06.2018.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.