Постанова № 76025705, 23.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2018 р. Справа№ 910/18739/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Сандуляк С.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2016

у справі № 910/18739/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа експерт плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18739/16, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа експерт плюс" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" на суму 625780,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 15.11.2016, введено процедуру розпорядження майном боржника з 15.11.2016, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борейка В.А.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борейка В.А., прийняти нове рішення про призначення розпорядником майна боржника особу, кандидатура якої буде найбільш оптимальною для виконання функцій розпорядника майна саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг".

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустився неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, з огляду на те, що відхилив заяви інших кандидатур арбітражних керуючих, не навівши мотивів прийнятого рішення. На думку боржника, обрана кандидатура арбітражного керуючого не є оптимальною та не відповідає інтересам боржника та кредиторів у справі, викликають сумніви у можливостях арбітражного керуючого Борейка В.А. виконувати повноваження розпорядника майна боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.18 відкрите апеляційне провадження у справі № 910/18739/16, розгляд справи призначений на 21.08.2018.

16.08.2018 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) подав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що заява ініціюючого кредитора не відповідає ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки до неї не додано копії виконавчого документа, у зв'язку з чим ухвала підготовчого засідання винесена передчасно та є незаконною, а провадження у справі підлягає закриттю.

У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 для розгляду справи № 910/18739/16, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Тищенко О.В., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Остапенко О.М., Верховець А.А.

Ухвалою від 20.08.2018 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/18739/16 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Остапенко О.М., Верховець А.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018.

Представник боржника та розпорядник майна в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

21.08.2018 в судовому засіданні оголошена перерва до 23.08.2018 відповідно до ст. 216 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Банку, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", оскільки останній неспроможний сплатити борг в розмірі 600000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 прийнято заяву до розгляду, призначено підготовче засідання на 01.11.2016, зобов'язано арбітражного керуючого Борейка В.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 669 від 18.04.13) надати суду до 01.11.2016 заяву про участь у справі.

За визначенням ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні судового рішення про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство визначено арбітражного керуючого Борейка В.А. для участі у справі № 910/118739/16, якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 зобов'язано подати відповідну заяву.

21.10.2016 арбітражний керуючий Борейко В.А. подав до суду заяву про участь у справі № 910/118739/16 про банкрутство ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", зазначивши, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не відмовлено в допуску до державної таємниці, управління боржником раніше не здійснював, не має конфлікту інтересів. До заяви додав договір добровільного страхування професійної відповідальності арбітражних керуючих від 16.12.2015 № 14/03.

Частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство встановлено, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом;

4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Як було зазначено вище, автоматизованою системою було визначено арбітражного керуючого Борейко В.А. (свідоцтво № 699 від 18.04.2013) для участі у даній справі, який подав заяву-згоду на його призначення розпорядником майна ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", повідомивши господарський суд про відсутність обмежень, встановлені частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство.

За вказаних обставин колегія судів вважає, що постановлюючи оскаржувану ухвалу від 15.11.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" в частині введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борейка В.А., місцевий господарський суд дотримався приписів чинного законодавства, враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження невідповідності кандидатури арбітражного керуючого Борейка В.А. нормам Закону про банкрутство.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про сумніви боржника у можливостях арбітражного керуючого Борейка В.А. виконувати обов'язки розпорядника майна з огляду на його нез'явлення в судове засідання суду, місце проживання в іншій області, що спричинить зайві витрати, оскільки не підтверджені будь-якими доказами.

Крім того, неспроможними, на думку апеляційної колегії, є доводи скаржника про невідповідність спеціалізації арбітражного керуючого Борейка В.А. (паливно-енергетичний комплекс та водопостачання, хімічна промисловість, діяльність у сфері транспорту, торгівля, надання побутових послуг та інших послуг) господарській діяльності боржника, оскільки така підстава в якості невідповідності кандидатури арбітражного керуючого не визначена чинним Законом про банкрутство.

Одночасно належить відхилити доводи скарги про відсутність мотивування в оскаржуваному судовому рішенні відхилення інших кандидатур арбітражних керуючих, які подали заяви про участь у даній справі, з огляду на те, що статтею 114 Закону про банкрутство встановлено обов'язок суду призначити розпорядника майна боржника без застосування конкурсного відбору за умов подання заяви-згоди арбітражним керуючим, кандидатура якого визначена за допомогою автоматизованого відбору та відповідності такої особи вимогам ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство.

З врахуванням встановлених вище обставин та норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про законність прийнятого судового рішення за результатами підготовчого засідання у справі про банкрутство в частині призначення розпорядника майна, у зв'язку з чим ухвала від 15.11.2016 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу боржника належить відхилити.

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство (в редакції станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство - 12.10.2016) до заяви про порушення справи про банкрутство додаються:

докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;

рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;

відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;

докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Частиною 7 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що до заяви кредитора додаються також:

копія виконавчого документа;

докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;

до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто, безспірними є ті вимоги, що підтверджені судовим рішенням, та яке не виконане боржником при його примусовому виконанні більше трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 3 ст. 16 Закону про банкрутство передбачено, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №910/20593/15 ухвалено стягнути з ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" на користь ТОВ "Медіа експерт плюс" 600000,00 грн. заборгованості та 12000,00 грн. судового збору.

09.10.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Святошинського РУЮ у місті Києві від 23.10.2015 області було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 № 910/20593/15.

Згідно листа Святошинського РУЮ у місті Києві від 03.02.2016 сума боргу за виконавчим провадженням № 49299550 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 № 910/20593/15 боржником в добровільному порядку не сплачена та в примусовому порядку не стягнута.

Докази виконання вказаного вище судового рішення господарського суду боржник також не надав, борг перед заявником станом на дату порушення провадження у даній справі про банкрутство не сплатив.

Таким чином, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали від 15.11.2016, боржник має безспірну кредиторську заборгованість в загальному розмірі 612 000,00 грн., що не погашена більш ніж три місяці.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство з огляду на доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора у розмірі 612 000,00 грн., тримісячний строк погашення яких з дня відкриття виконавчого провадження минув, а вимоги заявника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (1378,00 грн. * 300 = 413400,00 грн.).

Колегія суддів відхиляє доводи Банку, викладені в клопотанні про закриття провадження у справі у зв'язку з неподанням до заяви про порушення справи про банкрутство виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 № 910/20593/15, з огляду на те, що порушення заявником вимог абзацу 1 частини 7 статті 11 Закону про банкрутство не є підставою згідно ч. 1 ст. 14 для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, ч. 1 ст. 15 для повернення заяви про порушення справи про банкрутство, ч. 7 ст. 16 для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство.

Такий виконавчий документ в разі необхідності може бути витребуваний господарським судом як до так і після порушення провадження у справі про банкрутство та не впливає на встановлення обставин наявності або відсутності у ініціюючого кредитора безспірних вимог до боржника в розумінні ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) щодо належності та допустимості доказів.

З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання Банку про закриття провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" з підстави неподання ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство виконавчого документу.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 16.08.2018 про закриття провадження у справі відхилити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 в частині призначення розпорядника майна залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.08.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко