Постанова № 7602262, 24.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.11.09Справа №2а-7740/09/8/0170 (11:28 год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного підприємства "Метагросервіс 2015"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача: Клименко Сергій Олександрович, довіреність № б/н від 01.09.09, Корабельников Дмитро Олександрович, довіреність № б\н від 01.09.09,

від відповідача: Коновалова Поліна Сергіївна, довіреність № 56/10 від 05.06.09

Суть спору: Позивач – Приватне підприємство «Метагросервіс 2015» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 27.10.2008р. № 0013882301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн.

Позивач вважає, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що викладені в акті перевірки № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008р. та покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки про порушення ним п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому позивач пояснив, що він не погоджується з викладеним у п. 3.11 акту перевірки висновком про те, що сума витрат, понесених ним на проведення посівних заходів у 1 кварталі 2008р. не відноситься до валових витрат періоду, а повинні збільшувати залишки запасів на кінець періоду і, відповідно, оподатковуваний прибуток, оскільки для нього, як виробника сільськогосподарської продукції, норми п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовуються для податкового періоду, що дорівнює 12 календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного (звітного) року.

Крім того, позивач не погоджується з висновками ДПІ у м. Сімферополі про те, що про неправомірність віднесення до валових витрат понесених позивачем у першому півріччі 2008р. витрат на підготовку оранки та посівів свідчить та обставина, що позивачем не була оприбуткована готова продукція. На думку позивача, він правомірно відніс вказані витрати до валових, оскільки вони повинні були відповідати валовим доходам від збору та реалізації врожаю, але, враховуючи несприятливі погодні умови, актом обстеження була встановлена економічна недоцільність збору урожаю, у зв’язку з чим було прийнято рішення засіяні площі переорати, а витрати включити до валових витрат 1-го півріччя 2008р.

Позивач також вважає неправомірним не прийняття перевіряючими вказаного акту до уваги внаслідок відсутності в ньому найменувань посад осіб, які його підписали, оскільки, на його погляд, визначення компетентності працівників підприємства не відноситься до обов’язків податкового інспектора.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7740/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (а.с. 71-72).

ДПІ у м. Сімферополі вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено ним правомірно, оскільки проведеною 16.10.2008р. плановою виїзною перевіркою Приватного підприємства «Метагросервіс 2015» було виявлено порушення ним п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., що призвело до заниження скорегованого валового доходу за 3 квартали 2007р. на 8000,00грн. та за 2 квартал 2008р. на 15349,00грн.; завищення скорегованого валового доходу за 2007р. на 5177,00грн. та завищення валових витрат за 1 квартал 2008р. на 45590,00грн., 1 півріччя 2008р. на 70386,00грн., а також порушення п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося у невключенні до валового доходу отриманих відсотків за залишками на поточних рахунках, що призвело до заниження валового доходу на суму 62,00грн.

Всього, як вказує відповідач, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. було встановлено його заниження на суму 20693,00грн., в тому числі за 3 квартали 2007р. на 2015,00грн., за 2007р. на 3096,00грн., 1 квартал 2008р. на 15058,00грн. та 1 півріччя 2008р. на 17597,00грн., що і стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0013882301/0 від 27.10.2008р. про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних санкцій.

Відповідач також зазначив, що своїм рішенням за № 46758/10\25-010 від 26.12.2008р., прийнятим за результатами розгляду первинної скарги позивача на вищевказане податкове повідомлення-рішення, воно було залишено без змін та була збільшена сума штрафних санкцій з податку на прибуток на 17,70грн.

Відносно акту обстеження, на який посилається позивач, ДПІ у м. Сімферополі зазначила, що даний акт складено з порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. та без урахування вимог Закону України «Про страхування» № 85/96-В від 07.03.1996р., у зв’язку з чим вважає, що доводи позивача не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 27.10.2008р. №0013882301/0.

Більше того, як зазначив відповідач, 06.11.2008р. він отримав матеріали невиїзної документальної перевірки СТОВ «Планета» і відповідно до висновків довідки № 467/23-1/32080459 від 29.10.2008р. СТОВ «Планета» не надавало землю в оренду Приватному підприємству «Метагросервіс 2015» і не здійснювало на замовлення останнього сільськогосподарські роботи відповідно до акту виконаних робіт № Пл-0000007 від 14.04.2008р.

Заявою від 19.10.2009р. позивач уточнив позов та просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі: №0013882301/0 від 27.10.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн.; № 0013882301/1 від 30.12.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн.; № 0013882301/2 від 23.03.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн. та №0013882301/3 від 18.06.2009р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн. (а.с. 78)

Крім того, заявою про уточнення позову № 32 від 24.11.2009р. позивач також просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0017342301/1 від 30.12.2008р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 17,70грн. (а.с. 135).

Вказані заяви прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Метагросервіс 2015» має статус юридичної особи з 20.01.2006р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 437591, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та Статутом Приватного підприємства «Метагросервіс 2015», державну реєстрацію якого проведено 20.01.2006р., номер запису 18821020000007248, з наступними змінами (а.с. 83, 85-100).

30.09-13.10.2008р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Метагросервіс 2015» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008р., довідка про загальну інформацію щодо ПП «Метагросервіс 2015» та результати його діяльності за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. та довідка про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Метогросервіс» за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. (а.с.4-25, 26-35, 36-39).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 від 22.05.1997р., з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20693,00грн., в тому числі: 3 квартали 2007р. – 2015,00грн., 2007р. – 3096,00грн., 1 квартал 2008р. – 15058,00грн. та 1 півріччя 2008р. – 17597грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки, позивач надіслав до ДПІ у м.Сімферополі заперечення за вих.№ 4 від 20.10.2008р., за результатами розгляду яких відповідач дійшов висновку про їх необґрунтованість та про відповідність викладених в акті планової виїзної перевірки № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008р. висновків відповідача законодавству України, про що повідомив позивача листом за вих.№ 59320/10/23-7 від 23.10.2008р. (а.с. 41, 45).

У зв’язку з цим, вказані висновки акту перевірки було покладено в основу податкового повідомлення–рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0013882301/0 від 27.10.2008р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.40).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПІ у м. Сімферополі зі скаргою за вих.№ 5 від 03.11.2008р., за результатами розгляду якої рішенням ДПІ у м. Сімферополі за вих.№ 46758/10/25-010 від 26.12.2008р. скарга позивача залишена без задоволення, оскаржене податкове повідомлення-рішення – без змін, а також збільшено на 17,70грн. суму штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 46, 49-51).

У зв’язку з цим, 30.12.2008р. ДПІ у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0013882301/1 про визначення Приватному підприємству «Метогросервіс 2015» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0017342301/1 від 30.12.2008р. про визначення Приватному підприємству «Метогросервіс 2015» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 17,70грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 79, 136).

Подана позивачем до ДПА в АР Крим повторна скарга на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0013882301/0 від 27.10.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій, рішенням ДПА в АР Крим за №636/10/25-0 від 12.03.2009р. залишена без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення, прийняте відносно ПП «Метагросервіс 2015», з урахуванням рішення ДПІ у м.Сімферополі за вих.№ 46758/10/25-010 від 26.12.2008р., прийнятого за результатами розгулу первинної скарги заявника, - без змін (а.с. 52-56).

Внаслідок цього, 23.03.2009р. ДПІ у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0013882301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як свідчать матеріали справи, не погодившись з такими рішеннями контролюючих органів, позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою вих.№ 2 від 30.03.2009р., за результатами розгляду якої ДПА України винесено Рішення «Про результати розгляду повторної скарги» за вих.№ 5154/6/25-0515 від 03.06.2009р., яким повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0013882301/0 від 27.10.2008р. та рішення ДПА в АР Крим за № 636/10/25-0 від 12.03.2009р., прийняте за розглядом повторної скарги – без змін (а.с. 57-58, 60-63).

У зв’язку з цим, 18.06.2009р. ДПІ у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0013882301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 81).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Метагросервіс 2015» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається зі спірних податкових повідомлень-рішень, вони винесені за порушення позивачем п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 від 22.05.1997р., з наступними змінами та доповненнями,

У п. 3.1.4 акту перевірки № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008р. зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. встановлено його заниження всього на суму 20693,00грн., в тому числі: 3 квартали 2007р. – 2015,00грн., 2007р. – 3096,00грн., 1 квартал 2008р. – 15058,00грн. та 1 півріччя 2008р. – 17597грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п. 3.1.1, 3.1.2 розділу 3 акта перевірки (а.с. 14).

В свою чергу, у п.п. 3.1.1, 3.1.2 розділу 3 акта перевірки зазначено, що позивач згідно з актами списання від 31.03.2008р. та від 30.06.2008р. списав придбані у серпні 2007 року – червні 2008р. ТМЦ на суму 67551,67грн. (дизельне паливо, селітра аміачна, ячмінь, суперагро) на проведення сільськогосподарських робіт, що підтверджується актами виконаних робіт СТОВ «Планета». Крім того, ДПІ зазначено, що у порушення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за № 893/4186, Товариство відобразило зазначені витрати на виробництво сільськогосподарської продукції не на рахунку 23 «Виробництво», а списало на рахунок 92 «Адміністративні витрати» та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» (Дт 92 «Адміністративні витрати» та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» (Дт 92 «Адміністративні витрати» - Кт 203 «Паливо», Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» - Кт 281 «Товари на складі»). Як зазначено в акті перевірки, згідно з наданими позивачем документами до перевірки, не встановлено отримання ним готової продукції за період липень 2007р. – червень 2008р. За даними перевірки, сальдо по рахунку 23 «Виробництво» повинно складати: станом на 01.04.2008р. – 55726,67грн.; станом на 01.06.2008р. – 55726,67грн., станом на 01.06.2008р. – 55726,67грн., станом на 30.06.2008р. – 67551,67грн.

Враховуючи зазначене, перевіркою відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі даних бухгалтерського обліку ПП «Метагросервіс 2015» (головні книги, звіти матеріально відповідальних осіб, оборотно-сальдові відомості по відповідним рахункам) здійснено перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за липень 2007р. – червень 2008р., за результатами якого встановлено: заниження приросту (валового доходу) за 3 квартали 2007р. – на 8000,00грн., за 1 квартал 2008р. – на 15349,00грн.; завищення приросту (валового доходу) за 2007 рік – на 5177грн.; завищення убутку (валових витрат) за 1 квартал 2008р. – на 45590грн., за півріччя 2008р. – на 70386грн.

Суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставними з огляду на наступне.

Пункт 14.1 ст. 14 вказаного Закону визначає, що підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового року.

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Як було встановлено перевіркою, протягом перевіреного періоду основною діяльністю позивача була діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції, у зв’язку з чим суд вважає, що не отримання ним готової продукції за період липень 2007р. – червень 2008р., не може бути підставою для незастосування до позивача положень п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо податкового періоду, який дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 16.4 ст. 16 вказаного Закону підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

За загальним правилом, відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР, з наступними змінами і доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З цього слідує, що вичерпний перелік витрат, які не можуть бути віднесені до складу валових витрат, зазначено у п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», проаналізувавши положення яких суд доходить висновку, що спірні витрати до цього переліку не відносяться.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає правомірним віднесення позивачем понесених ним витрат на проведення сільськогосподарських робіт у першому півріччі 2008р. до валових витрат, що підтверджується наступними документами: Актом списання № Мс-0000001 від 31.03.2008р. про списання на посівні заходи селітри аміачної, суперагро та ячменю на загальну суму 27800,00грн. (а.с. 109), Актом №Пл-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.04.2008р. про виконання таких робіт як оранка, дискування, культивація, внесення добрив, посів, прикатування на загальну суму 21600,00грн. (а.с. 110). Крім того, відповідно до бухгалтерської довідки, при проведенні посівних робіт у березні-квітні 2008р. вартість посівних робіт насіння ячменю склала 6400,00грн. (а.с. 107),

В силу п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки спірні витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказані витрати правомірно віднесені позивачем до складу валових.

Господарською діяльністю, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що згідно з Актом обстеження посівів ярового ячменю від 27.06.2008р. комісією у складі Богдасаряна В.Л., Гарматько Н.П., Нижник В.І. здійснено огляд ярового ячменю. В результаті комісія дійшла висновку, що в результаті пізніх строків засіву, а також недостатньої норми висіву посіви не вийшли. Також посіви не були оброблені гербіцидом та не витримають конкуренції з боку бур’янів. Приблизна врожайність склала 1,5 ц/га. Враховуючи викладене, комісія дійшла висновку, що економічно недоцільно здійснювати збирання, а посіви необхідно заорати, витрати - віднести на збитки підприємства (а.с. 42).

ДПІ у м. Сімферополі не прийняла до уваги вказаний акт обстеження з огляду на його невідповідність вимогам первинного документу бухгалтерського обліку, передбаченим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» через відсутність в цьому акті найменувань посад осіб, які його підписали.

Суд з вказаними доводами відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 вказаного Закону визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Водночас, жодна з норм вказаного Закону не визначає, що відсутність у документі будь-якого з вищенаведених реквізитів свідчить про його нікчемність.

До того ж, з наявних в матеріалах справи наказів ПП «Метагросервіс 2015» судом встановлено, що згідно з наказом від 19.01.2006р. Богдасарян В.Л. є директором підприємства (а.с. 77), згідно з наказом № 4-к від 01.02.2006р. Гарматько Н.П. прийнято на посаду заступника директора підприємства (а.с. 102), а згідно з наказом № 3-к від 01.02.2006р. Нижник В.І. прийнято на посаду кладовщиці підприємства (а.с. 103).

Отже, всі вказані особи є відповідальними за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а відтак, у ДПІ в м. Сімферополі були відсутні підстави не приймати вказаний акт до уваги при розгляді заперечень на акт перевірки та при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд вважає, що у відповідача не було перешкод для з’ясування в ході перевірки того, чи є особи, які зазначені в Акті обстеження посівів ярового ячменю від 27.06.2008р., включені до комісії підприємства, а саме Богдасарян В.Л., Гарматько Н.П., Нижник В.І., посадовими особами підприємства, однак цього зроблено не було.

Як свідчать матеріали справи, вказаний акт обстеження став підставою для відображення позивачем витрат на виробництво сільськогосподарської продукції не на рахунку 23 «Виробництво», а списання на рахунок 92 «Адміністративні витрати» та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», що відповідач визнав неправомірним внаслідок неприйняття до уваги вищевказаного акту від 27.06.2008р. та дійшов висновку про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому ДПІ стверджує, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за № 893/4186, рахунок 23 «Виробництво» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат: промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції. В свою чергу, на рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, а на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», зокрема, витрати житлово-комунальних та обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо (а.с. 8-9).

Суд вважає, що неправомірне неприйняття відповідачем до уваги акту обстеження від 27.06.2008р. призвело до помилкового висновку про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», адже з урахуванням вказаного акту віднесення понесених витрат на проведення сільськогосподарських робіт до рахунку 23 «Виробництво» суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відтак, суд вважає, що позивач правомірно відобразив вказані витрати у списанні на рахунок 92 «Адміністративні витрати» та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», внаслідок чого правильно визначив приріст (убуток) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що свідчить про неправомірне донарахування позивачу податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій.

Факт того, що посіви ярового ячменю на орендованій земельній ділянці загальною площею 80 Га оранки переорані на підставі Акту обстеження посівів від 27.06.2008р., підтверджується Актом запашки посівів ярового ячменю від 30.06.2008р. (а.с. 138).

Безпідставними вважає суд і доводи відповідача про те, що відповідно до висновків довідки № 467/23-1/32080459 від 29.10.2008р. про результати проведення невиїзної документальної перевірки СТОВ «Планета», вказане товариство не надавало землю в оренду Приватному підприємству «Метагросервіс 2015» і не здійснювало на замовлення останнього сільськогосподарські роботи відповідно до акту виконаних робіт № Пл-0000007 від 14.04.2008р.

При цьому суд виходить з того, що ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: типовим договором оренди землі, укладеним між СТОВ «Планета» (Орендодавець) та ПП «Метагросервіс 2015» (Орендар) від 01.02.2008р., Актом приймання-передачі земельної ділянки № 1 від 01.02.2008р. та Актом №Пл-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.04.2008р., недостовірність чи підробку яких, а також одержання їх з порушенням закону, суду не доведено (а.с. 104-105, 110, 125).

Крім того, в Акті про результати позапланової виїзної перевірки СТОВ «Планета» з питань дотримання вимог податкового законодавства, а також валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., за № 141/23-1/32080459 від 07.05.2009р., складеному ДПІ в Совєтському районі АР Крим, зазначено, що СТОВ «Планета» надає послуги з тимчасового користування землею ПП «Метагросервіс 2015» площею 80га і фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт на загальну суму 80000,00грн., в т.ч. ПДВ 13333,33грн. (а.с. 127-131).

Також в акті перевірки зазначено, що ПП «Метагросервіс 2015», у порушення п.п. 4.1.1 та 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включило до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008р. доход, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. і відсотки в сумі 62грн., отримані по залишках на поточних рахунках, про що зазначено у п.3.1.1 «Валовий дохід» акту перевірки (а.с.8, 10).

Суд вважає такі твердження акту перевірки недоведеними з боку відповідача належними доказами та безпідставними з огляду на таке.

Встановлені у п.3.1.1 «Валовий дохід» акту перевірки порушення п.п. 4.1.1 та 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008р. доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. та відсотків в сумі 62грн., отриманих по залишках на поточних рахунках, не узгоджуються з даними декларацій позивача про податок на прибуток підприємств за період 01.07.2007-30.06.2008, які й перевірялася в ході перевірки.

Так, аналізуючи зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум скоригованого валового доходу за звітний період 2007 рік та 1 півріччя 2008 року вбачається (а.с.6), що до суми відхилення, встановленого податковим органом, не включається виявлене порушення у вигляді невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008р. доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. та відсотків в сумі 62грн., що дає підстави суду стверджувати про те, що дані порушення пов’язані з епізодом про неправомірне на думку відповідача включення до валових витрат сум затрат по матеріальним рахункам виробництва, що за висновками відповідача призвело до заниження податкових зобов’язань згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Жодних інших доказів на підтвердження виявлених перевіркою порушень про невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008р. доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. та відсотків в сумі 62грн., відповідачем не надано і обґрунтованість позовних вимог в цій частині не доведено.

В силу ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх висновків та прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача, а також виходячи з наданих суду ст. 162 КАС України повноважень при вирішенні справ, оскаржені податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати, а не визнати недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи судом 24.11.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 30.11.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств Приватному підприємству «Метагросервіс 2015» № 0013882301/0 від 27.10.2008р. в сумі 27158,10грн., № 0013882301/1 від 30.12.2008р. в сумі 27158,10грн., №0013882301/2 від 23.03.2009р. в сумі 27158,10грн., № 0013882301/3 від 18.06.2009р. в сумі 27158,10грн., № 0017342301/1 від 30.12.2008р. в сумі 17,70грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Метагросервіс 2015» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км, код ЄДРПОУ 34057751) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.