Постанова № 7602249, 14.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.10Справа №2а-11489/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Тарасовій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Відокремленний підрозділ "Держенергонагляд у Кримському регіоні"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді-Брам"

про стягнення заборгованості в сумі 850,00 грн.,

за участю представників:

прокурор –не з’явився;

позивача – Носач П.А., довіреність від 28.01.09р.;

відповідача –не з’явився

Суть спору: прокурор Київського району м.Сімферополь АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Кримському регіоні” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Леді-Брам” заборгованості в сумі 850,00 грн. по нарахованому штрафу, призначеному за Законом України “Про електроенергетику”.

Прокурор у судове засідання не з’явились, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов та докази, які підтверджують його доводи до суду не надіслав, явку представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Відповідно до ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень 5) в інших випадках, встановлених законом. Прикладом "інших справ у випадках, встановлених законом" можуть бути справи про застосування адміністративно-господарських санкцій (глава 27 ГКУ), які згідно із законом застосовуються у судовому порядку.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до преамбули Закону України "Про електроенергетику" Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України "Про теплопостачання" прийнятий Верховною Радою України 02.06.2006 і набрав чинності з дня його опублікування (п. 1 Прикінцевих положень). Закон опубліковано в Голосі України, 2005, 07, 06.07.2005 N 121, Урядовому кур'єрі, 2005, 07, 13.07.2005 N 127, Офіційному віснику України, 2005, N 27 (22.07.2005), ст. 1532, Відомостях Верховної Ради України, 2005, N 28 (15.07.2005), ст. 373.

Відповідно до преамбули Закону України "Про теплопостачання" Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно ст. 14 Закону України "Про теплопостачання" державний нагляд у сфері теплопостачання здійснюють державні інспекції та інші органи у порядку, встановленому законом.

Державні інспектори мають право:

безперешкодно у будь-який час відвідувати об'єкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів;

надавати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;

отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

надсилати приписи керівникам теплогенеруючих або теплопостачальних організацій про приведення засобів контролю, обліку та регулювання теплової енергії і теплоносія на об'єктах теплопостачання у відповідність із нормами та стандартами у сфері теплопостачання;

надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації об'єктів у сфері теплопостачання, якщо це створює загрозу життю та здоров'ю обслуговуючого персоналу та здоров'ю населення;

застосовувати в установленому законом порядку санкції до суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за порушення нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері теплопостачання передбачена ст. 31 Закону України "Про теплопостачання".

Отже, правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України "Про електроенергетику", а в сфері теплопостачання - Закон України "Про теплопостачання".

З метою вдосконалення управління енергоспоживанням, посилення контролю за режимами використання електричної і теплової енергії Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 №926 “Про посилення контролю за режимами споживання електричної і теплової енергії”у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 р. N 131 затверджено Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії. Згідно п.1 Положення державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

До складу Держенергонагляду входять Державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності.

Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності.

Відповідно до Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 N1312, накладати на суб'єктів господарювання штрафи мають право державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Таким чином, суд дійшов висновку про віднесення даного спору до компетенції адміністративного суду, що визначена ст.17 КАС України.

Відповідно до Інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2004 N817 (у редакції наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.06.2008 N345) зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за N 71/10351, (п.10.2.) основними формами роботи інспектора з питань контролю за виконанням вимог приписів є перевірка виконання відповідних вимог приписів безпосередньо в суб'єкта господарювання. Вимоги повинні бути виконані в повному обсязі після закінчення встановленого терміну виконання приписів.

За п.10.3. Інструкції перевірка виконання вимог приписів безпосередньо в суб'єкта господарювання повинна проводитись, як правило, не пізніше двох календарних місяців після закінчення встановленого терміну виконання найбільш тривалого заходу.

За результатами проведеного позапланового заходу (перевірка виконання вимог Припису) складаються Акт перевірки (п.10.6.).

09 січня 2009 року у присутності представника відповідача була проведена перевірка виконання Припису про усунення порушень законодавства про електроенергетику. З огляду на то, що не всі вимоги припису були виконані, державним інспектором з енергетичного нагляду Південного відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні складений акт перевірки N04/09-0001 від 09.01.2009 (а.с.5-6). Акт складений та підписаний уповноваженою особою позивача. Один примірним отримав керівник суб’єкта господарювання, про що свідчить власноручний підпис директора та відбиток печаті “ТОВ “Леді-Брам”.

Відповідно до ч.3 п.10.6.4. Інструкції акт перевірки передається інспектором до структурного підрозділу Держенергонагляду. Керівник структурного підрозділу Держенергонагляду, який видав Направлення на проведення заходу з державного енергетичного нагляду, протягом п'яти робочих днів з дати його підписання керівником суб'єкта господарювання або отримання повідомлення поштового відділення зв'язку про його отримання керівником суб'єкта господарювання видає Розпорядження про усунення порушень законодавства, а за потреби відповідне Подання. Керівник структурного підрозділу Держенергонагляду, який видав Направлення на здійснення заходу, протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів приймає рішення щодо накладення штрафних санкцій в установленому порядку. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, яка виноситься інспекцією Держенергонагляду у регіоні або інспекцією Держенергонагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

27 березня 2009 року старшим Державним інспектор по енергонагляду за режимами споживання енергетичної та теплової енергії винесена Постанова N85кр про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику в розмірі 850,00 грн. за невиконання припису.

Відповідно до довідки позивача від 14.01.09р. штраф відповідачем не сплачений.

Згідно ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Процедура притягнення до відповідальності в сфері електроенергетики встановлена постановою Кабінету Міністрів України N 1312 від 21.07.99 "Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику". Таким чином, вказаний штраф є адміністративно-господарською санкцією, застосованою у відповідності до вимог вказаних вище законів.

Відповідно до абз.1 п.10 Положення, суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

За п.11 Положення рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Відповідач доказів про оскарження постанови N85кр від 27.03.2009 суду не надав.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.01.2010р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.01.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Леді-Брам”(96037, АР Крим, м.Ялта, вул.Фурмана, 6 кв.26, р/р 260089351 в КРД «Райфайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 30122617) штраф у розмірі 850,00 грн. на користь Державного бюджету м.Ялти р/р 31118106700039 МФО 824026 ГУ Державне казначейство в АР Крим м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740850, код платежу 21081100.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Котарева Г.М.