Ухвала суду № 76022239, 20.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26987/18

Провадження № 2/761/6610/2018

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства культури України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Кабінет Міністрів України, про визнання бездіяльності незаконною, стягнення різниці недоплаченого посадового окладу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

16.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Міністерства культури України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Кабінет Міністрів України, про визнання бездіяльності незаконною, стягнення різниці недоплаченого посадового окладу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18.07.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої позовної заяви, не відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах; в позовній заяві не зазначено попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Копію ухвали від 18.07.2018 року позивач отримав 26.07.2018 року, про що свідчить відповідна відмітка на зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Однак, враховуючи строки доставки кореспонденції в межах міста Києва, позивач у встановлений строк не усунув вищенаведених в ухвалі недоліків.

При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 18.07.2018 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що позивач не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 18.07.2018 року.

Водночас, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства культури України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Кабінет Міністрів України, про визнання бездіяльності незаконною, стягнення різниці недоплаченого посадового окладу та відшкодування моральної шкоди, слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства культури України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Кабінет Міністрів України, про визнання бездіяльності незаконною, стягнення різниці недоплаченого посадового окладу та відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: