Ухвала суду № 76022045, 21.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30342/18

Провадження № 1-кс/761/20657/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., представника Монастиренка О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» - адвоката Монастиренка О.Ю. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Представник ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» - адвокат Монастиренко О.Ю. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року, по справі № 761/45956/17, у якому просить скасувати арешт з майна, а саме: нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, яка складається з резервуарів в кількості 33 шт., технічної апаратури, допоміжних технічних елементів, трубопроводів, пересувних (рухомих) ємностей зберігання нафтопродуктів, пересувних насосів, навісних обладнань резервуарів, зливних та наливних арматур, наливних стояків, насосного обладнання, обладнання систем автоматизації наливу нафтопродуктів, комп'ютерного обладнання управління наливом нафтопродуктів, інших об'єктів нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "БРСМ-Нафта", код 31826526, та орендарем якого виступає ТОВ "Бел-Ойл"; нафтопродуктів, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, а саме: паливо дизельне Євро, бензини моторні Євро, складні органічні суміші ароматичних та неароматичних вуглеводів, з домішками кисневмісних сполук, органічні речовини на основі етилового спирту (вміст більше 95%) з домішками ароматичних сполук, органічні речовини на основі метилтретбутилового ефіру (вміст більше 90%) з домішками ароматичних сполук, органічну речовину на основі суміші ароматичних вуглеводів (вміст 78, 9%) органічну речовину на основі ізопентану та суміші ароматичних (вміст 25, 13%) та аліфатичних вуглеводів в загальній кількості - 1 206, 35 тис. тон.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 18 квітня 2018 року Апеляційним судом м. Києва, була розглянута апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 р. по справі №761/45956/17. В результаті чого накладено арешт на майно, належне ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» і ТОВ «БРСМ-НАФТА», яке було вилучене у підприємства в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 11.02.2016р. під №32016170000000004 за ознаками ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України (наразі КП під №32017100040000051 від 03.08.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 272; ч. 2 ст. 366 КК України).

У своїй скарзі заявник зазначає, що власника нерухомого майна - ТОВ «БРСМ -НАФТА» або будь-якого співробітника даного підприємства, не визнано підозрюваним чи обвинуваченим, вказана юридична особа не має будь-якого процесуального статусу у вищенаведеному кримінальному провадженні, провадження взагалі не стосується такого суб'єкта господарювання, а отже застосування арешту майна до даного підприємства є безпідставним та нічим не обґрунтованим. Разом з тим, згідно зі ст. 98 КПК України, майно, на яке накладено арешт, не відповідає встановленим критеріям, а отже не може бути речовим доказом по даній справі.

У судовому засіданні представник ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» - адвокат Монастиренко О.Ю. клопотання про скасування арешту з майна підтримав, просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі.

Слідчий ГСУ ДФС України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що управлінням розслідування кримінальних проваджень ГСУ фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017100040000051 від 03.08.2017 p., за підозрою директора ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_2 за ч. З ст. 212 КК України, директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27. ч. 3 ст. 212 КК України, директора ТОВ «Парком Транс» ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Стейт Оіл» та інших осіб, які входять до групи компаній «БРСМ-Нафта» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 209 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Парком Транс» за ч. З ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Нафтотрейд-2015» за ч 3 ст. 212КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Бел-Ойл» за ч. 2 ст. 366 КК України, стосовно службових осіб групи компаній «БРСМ-Нафта» за ч. 1 ст. 204 та за ч. 1 ст. 272 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року, була розглянута апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2018р. по справі №761/45956/17, за результатами розгляду даної апеляційної скарги було винесено ухвалу, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції та задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС управління розслідування кримінальних проваджень ГСУ ДФС України Поповичука В.О., про арешт нафтобази, розташованої за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, що належить ТОВ «БРСМ-НАФТА» та нафтопродуктів, що там знаходяться, належних ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» (копії ухвал суду першої та апеляційної інстанції додається), а саме: палива дизельного Євро; бензину моторного Євро; складних органічних сумішей ароматичних та неароматичних вуглеводнів, з домішками кисневмісних сполук; органічних речовин на основі етилового спирту (вміст більше 95 %) з домішками ароматичних сполук; органічних речовин на основі метилтретбутилового ефіру (вміст більше 90 %) з домішками ароматичних сполук; органічних речовин на основі сумішей ароматичних вуглеводнів (вміст 78,9 %); - органічних речовин на основі ізопентану та сумішей ароматичних (вміст 25,13 %) та аліфатичних вуглеводнів в загальній кількості - 1 206,35 тис. тон із забороною їх використання.

Відповідно до ухвали арешт накладено з метою збереження речових доказів, існування ризиків його передачі, відчуження, також слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження,серед яких є арешт майна.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте органом досудового розслідування не наведено даних про те, що усе перелічене в ухвалі про накладення арешту майно товариства являється об'єктом кримінально протиправних дій і відповідає вимогам ст.98 КПК України щодо речових доказів.

Майно яке слідчий просить арештувати не було знаряддям вчинення кримінального правопорушенням, не зберегло на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім того не можна вважати вилучене майно знаряддям злочину, або таким, що містить сліди злочину, оскільки слідчим не ідентифіковано які саме сліди даний об'єкт на собі має, і що вони можуть підтвердити.

Факт наявності судової хімічної експертизи нафтопродуктів, жодним чином не може доводити необхідність в їх арешті як речовий доказ, а навпаки свідчить про те, що всі необхідні слідчі дії по вказаному майну органом досудового розслідування проведенні.

Що стосується доводів органу досудового розслідування, щодо можливості відчуження, знищення або приховування арештованого майна як речових доказ згідно ст..170 КПК України, то такі доводи також є безпідставними, оскільки станом на момент накладення арешту існувало рішення суду, за яким таке майно мало бути повернуто володільцю.

З досліджених матеріалів, в межах даного кримінального провадження стосовно юридичної особи ТОВ «БРСМ-Нафта» не застосовуються заходи кримінально-правового характеру. передбачені ст.96-3 - 96-6 КК України, не внесені відомості до ЄРДР у відповідності до порядку ч.8 ст.214 КПК України, жодну особу як власника майна не повідомлено про підозру.

Арештоване майно є нерухомим майном - цілісним майновим комплексом, функціонуючим складським об'єктом, на якому ведеться законна господарська діяльність. Наявність арешту на майновий комплекс, буде фактично зупинення господарської діяльності підприємства, що є неприпустимо щодо підприємств які здійснюють законну фінансову діяльність.

Суд також приймає до уваги також те, що кримінальне провадження було відрито за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.2 ст.212 КК України, даний перелік статей не передбачає додаткової міри покарання, як конфіскації майна. Окрім того в матеріалах також відсутній цивільний позов щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень,володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що з урахуванням наведених норм міжнародного права, недостатньо одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно нібито підлягає арешту. Оскільки, для вжиття такого суттєвого заходу обмеження прав особи як арешт, належного їй майна, має бути дотримано вищенаведені приписи кримінально процесуального законодавства, чітко визначені в ст.ст. 170 - 173 КПК України.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна ТОВ «БРСМ-Нафта», орендарем якого виступає ТОВ «Бел-Ойл» на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та представником власника та володільця майна у судовому засіданні, тоді як слідчим, прокурором не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, юридичної особи ,в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «Бел-Ойл» належним їм майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання представника ТОВ «Бел-Ойл» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Отже в даному випадку враховуючи вимоги розумності та співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ «БЕЛ-ОЙЛ» - адвоката Монастиренка О.Ю. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000051 від 03 серпня 2017 року, на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року (справа №761/45956/17), з майна:

- нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, яка складається з резервуарів в кількості 33 шт., технічної апаратури, допоміжних технічних елементів, трубопроводів, пересувних (рухомих) ємностей зберігання нафтопродуктів, пересувних насосів, навісних обладнань резервуарів, зливних та наливних арматур, наливних стояків, насосного обладнання, обладнання систем автоматизації наливу нафтопродуктів, комп'ютерного обладнання управління наливом нафтопродуктів, інших об'єктів нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "БРСМ-Нафта", код 31826526, та орендарем якого виступає ТОВ "Бел-Ойл";

- нафтопродуктів, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, а саме: паливо дизельне Євро, бензини моторні Євро, складні органічні суміші ароматичних та неароматичних вуглеводів, з домішками кисневмісних сполук, органічні речовини на основі етилового спирту (вміст більше 95%) з домішками ароматичних сполук, органічні речовини на основі метилтретбутилового ефіру (вміст більше 90%) з домішками ароматичних сполук, органічну речовину на основі суміші ароматичних вуглеводів (вміст 78, 9%) органічну речовину на основі ізопентану та суміші ароматичних (вміст 25, 13%) та аліфатичних вуглеводів в загальній кількості - 1 206, 35 тис. тон.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Головчак М.М.