Постанова № 76020290, 21.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1396/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 39 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач – Уманська міська рада Черкаської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року у складі судді Гончарука В.М.,-:

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Уманської міської ради Черкаської області про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання спадкоємцями четвертої черги та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІV-ХД № 492034, виданим 7 серпня 1989 року.

У будинку № 80-а по вул. Кармелюка у м. Умані Черкаської області, який належав ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 2 лютого 1989 року, разом із ним, власником будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_6, з початку лютого 2008 року та до дня своєї смерті – 9 травня 2013 року проживав ОСОБА_9

З червня 2010 року в указаному будинку проживає ОСОБА_10

ОСОБА_9 у будинок вселився за згодою всіх членів сім'ї на прохання ОСОБА_8 та проживав однією сім'єю безперервно по день смерті, так як був одиноким, хворів та потребував допомоги. ОСОБА_9 був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 та не проживав за місцем реєстрації.

23 травня 2009 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується актовим записом про смерть від 28 травня 2009 року № 419, проведеним відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Умань Уманського міськрайонного управління юстиції.

9 травня 2013 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується актовим записом про смерть від 14 травня 2013 року № 341, проведеним відділом РАЦС по м. Умані Уманського МУЮ.

ОСОБА_10 смерті ОСОБА_9 залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, вартістю 83 400 грн. ОСОБА_10 смерті ОСОБА_9 спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає, що підтверджується витягом із спадкового реєстру серії IX №909696.

Проживаючи із ОСОБА_9 однією сім'єю більше ніж п’ять років до його смерті, позивачі вважають, що можуть претендувати на спадщину після його смерті і звернулись до нотаріуса, який відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачі просили суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з початку лютого 2008 року до 9 травня 2013 року; визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6 спадкоємцями четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_9; визнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на квартиру № 110 по пров.Богуна, 17 у м. Умань Черкаської області, яка належала ОСОБА_9 на підставі договору обміну від 22 квітня 2003 року серії ВАС №582502.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з початку лютого 2008 року до 9 травня 2013 року. Визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності по 1/2 частини за кожним на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_9 на підставі договору обміну від 22 квітня 2003 року серії ВАС № 582502, в порядку спадкування за законом як за спадкоємцями четвертої черги після смерті ОСОБА_9, який помер 9 травня 2013 року.

Рішення суду мотивоване тим, що надані позивачами в обґрунтування своїх вимог докази в повній мірі підтверджують обставини щодо проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 однією сім'єю з початку лютого 2008 року до 9 травня 2013 року. За таких умов, враховуючи відсутність інших спадкоємців, а також відмову нотаріуса позивачам у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину наявні підстави для визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/2 частини спірної квартири кожному в порядку спадкування за законом, як спадкоємцями четвертої черги.

У квітні 2016 року ОСОБА_7 скерувала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року скасувати та визнати її, ОСОБА_7, спадкоємцем першої черги за законом, після смерті її батька, ОСОБА_9, який помер 9 травня 2013 року, визнати, що пропуск нею встановленого строку для прийняття спадщини стався з поважних причин, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_9 в порядку спадкування за законом як за спадкоємцем першої черги після смерті її батька.

Зазначає, що вона є рідною дочкою ОСОБА_9, який помер 9 травня 2013 року. Про смерть батька вона дізналась в квітні 2015 року через соцмережі, також дізналась і про наявність спадкової квартири.

Постановою нотаріуса від 29 квітня 2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини та не поданням документів необхідних для вчинення нотаріальної дії.

У квітні 2016 року вона зверталась до Уманського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області і слідчим було повідомлено їй, що при виїзді за адресою: АДРЕСА_3 було знайдено тіло її батька, без слідів насильницької смерті, у квартирі були його особисті речі, і зі слів сусідів він мешкав тут сам, був одиноким.

У відповідь на адвокатський запит від 3 березня 2016 року Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3 повідомило, що квартира АДРЕСА_2 19 березня 1997 року була приватизована її батьком. Проте, згідно картки, власником вищезазначеної квартири значиться ОСОБА_11 відповідно до договору дарування від 4 серпня 2015 року, але не прописана.

У запереченнях на апеляційну скаргу, поданих до суду у серпні 2018 року ОСОБА_6 вказувала на наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 без вирішення апеляційної скарги по суті. Зазначила, що ОСОБА_7, отримавши відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск нею строку для прийняття спадщини у встановленому законодавством України порядку, не оскаржила та не звернулася до суду із заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначене доводить, що ОСОБА_7 не набула права щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_9, а тому рішення суду першої інстанції, на яке вона подала апеляційну скаргу не стосується прав, інтересів та обов’язків ОСОБА_7

Заслухавши представника позивачів ОСОБА_12, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

З матеріалів справи та рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року вбачається, що ОСОБА_7 не була учасником справи і питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки не вирішувалися.

Зокрема, цим рішенням суду встановлено факт проживання позивачів з ОСОБА_9, який помер 9 травня 2013 року та визнано за позивачами право власності на спадкове майно після померлого.

В матеріалах справи наявна постанова нотаріуса про відмову ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск нею строку для прийняття спадщини у встановленому законодавством України порядку. (а.с. 87).

Вказану постанову ОСОБА_7 не оскаржувала та не зверталася до суду із заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, а тому вона не може вважатися спадкоємцем прав та обов'язків ОСОБА_9

Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_7 доводи виходять за межі розгляду справи та не були предметом позову.

Питання, які скаржник ставить в апеляційній скарзі можуть бути предметом розгляду окремого позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у даній справі, яке відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року , на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 352; п.3 ч.1 ст. 362; ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів-

п о с т а н о в и в :

Апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2014 року - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 22 серпня 2018 року

Судді Н.І.Гончар

ОСОБА_4

ОСОБА_2