Ухвала суду № 76020011, 22.08.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9985/18

Провадження №1- кс/712/4686/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунько Я.В., при секретарі Дядюрі І.С., за участю прокурора Пилипаса Р.О., слідчого Дриги В.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом та інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого

у кримінальному провадженні № 120182510100001236 від 20.02.2018 року за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

22 грудня 2017 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1, 19.02.2018 р. близько 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в громадському місці, а саме на площадці між 4 та 5 поверхами під’їзду №2 в будинку №76 по вул. Толстого в м. Черкаси, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом і виразились в тому, що він безпідставно, з хуліганських спонукань вчинив конфлікт з гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, виражаючись на їх адресу нецензурними словами, що принижують честь та гідність. Після чого, ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область лівої частини грудної клітки, відразу після цього наніс удар правою рукою в область лівої сторони нижньої щелепи та третій удар правою рукою в область правої сторони грудної клітки. Потім ОСОБА_1, схопивши одну скляну пляшку, шляхом розбиття, спеціально пристосував її для нанесення тілесних ушкоджень і в подальшому, використовуючи уламок горловини пляшки у вигляді «розочки», умисно наніс тичковий удар в область лівого ока, а саме біля брови з лівої сторони, чим завдав ОСОБА_7 фізичного болю та спричинив тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1, на зауваження присутніх сторонніх осіб з вимогою їх припинити, не відреагував, а навпаки умисно наніс один удар кулаком в область правого ока потерпілої ОСОБА_5, та в подальшому, використовуючи уламок горловини пляшки у вигляді «розочки», умисно наніс один тичковий удар в область правого ока гр. ОСОБА_5, чим завдав останній фізичного болю та спричинив тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_1 забіг до своєї квартири № 56, де озброївшись кухонним ножем, намагався повернутися на сходи та продовжити свої хуліганські дії, висловлюючи погрози фізичного насильства відносно потерпілих.

У ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушень причетний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, депутатом, інвалідом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС бойових дій, не являється, раніше судимий.

31 липня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК України.

На думку органу досудового розслідування, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами.

Беручи до уваги вищевикладене, з метою попередження можливості підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні шляхом умовлянь, погроз, підкупу чи інше, перешкоджати кримінальному провадженню, користуючись своїми злочинними зв’язками, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів неможливо, тому застосовувати більш мякий запобіжний захід не є доцільно.

За таких обставин, на думку слідчого та прокурора, є підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні слідчий Дрига В.А. та прокурор Пилипас Р.О. клопотання повністю підтримали, просили його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вказаного злочину він не вчиняв і навіть навпаки – сам є потерпілим від дій сусідів. Крім того, протягом п’яти місяців після події він нікуди не втікав та не переховувався, завжди за першим викликом прибуває до слідчого, має стійкі соціальні зв’язки за місцем проживання.

Захисник підозрюваного - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Додатково пояснив, що підозра його довірителя у вчиненні вказаного злочину не доведена, оскільки не підтверджується нічим крім показань потерпілих та їх родичів. Щодо ризиків, які навів прокурор – то такі взагалі не доведено.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя робить наступні висновки.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 20 лютого 2018 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12018251010001236 за ч. 1 ст.121, ч.4 ст. 296 КК України, відповідно до яких 19.02.2018 року до слідчого відділу Черкаського відділу поліції Головного управління НП в Черкаській області надійшла заява ОСОБА_5 з приводу того, що 19.02.2018 року близько 21 год. 30 хв. за адресою: м. Черкаси, вул. Толстого, 76 заявниця отримала тілесні ушкодження ступінь тяжкості, яких на даний час встановлюється.

Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного злочину підтверджується протоколом огляду місця події від 19 лютого 2018 року, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_5П, ОСОБА_6, протоколами допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12

Таким чином, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину, на думку слідчого судді, є доведеною.

Водночас надаючи оцінку тим ризиками, на які в клопотанні про застосування запобіжного заходу послався прокурор, слідчий суддя робить висновок про те, що жоден із таких ризиків не доведено.

Зокрема, в клопотанні міститься лише посилання на ймовірні ризики, що за своїм змістом є цитуванням положень КПК України без надання слідчому судді жодного доказу на підтвердження будь-якого з цих ризиків.

При цьому слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, зокрема щодо наявності в нього непогашеної судимості на ч. 1 ст. 121 КК України.

Проте разом з тим неможливо не врахувати те, що злочин було вчинено 18 лютого 2018 року, з того часу минуло більше 6 місяців, але жодних доказів протиправної поведінки підозрюваного за цей час прокурором слідчому судді не надано.

Не надано також і жодного доказу щодо переховування підозрюваного чи вчинення ним протиправного впливу на потерпілих та свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті (тобто обґрунтованість підозри), але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті (ризики та неможливість обрання менш обтяжливого запобіжного заходу).

Таким чином, оскільки прокурором доведено лише обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, але не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту необхідно відмовити, поклавши на підозрюваного обов’язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 32,110,131,132,176-178,181,193-196,199КПКУкраїни, слідчий судя,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язок прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора чи слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Пересунько Я.В.