Рішення № 76003830, 09.08.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2999/16-ц

Провадження № 2/210/349/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" серпня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.

за участі секретаря Соколовської Т.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_3, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал»), звернувся до суду 10.06.2016 року з вищезгаданим позовом, в уточненій редакції якого від 04.10.2016 року просить стягнути з відповідача 8596,94 грн. – майнової шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.10.2015 року близько 15 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_3, по вулиці Каховській у м.Кривому Розі, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, у результаті чого здійснив наїзд на автомобіль «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_2, який продовжив неконтрольований рух та здійснив наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ 21099 державний номерний знак 91517АН, який належить КП «Кривбасводоканал». Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.11.2015 року відповідач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративну відповідальність. За висновком експерта матеріальні збитки склали 4828,22 грн. Вартість відновлювального ремонту склала 10131,60 грн. грн., Вважає, що відповідач зобов’язаний відшкодувати несплачену вартість проведеного відновлювального ремонту 8596,94 грн. та вартість експертного дослідження 1200,00 грн., тому звернувся до суду з цим позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 ( довіреність №6 від 04.01.2018 року, дійсна до 31.12.2018 р.) /а.с.110/ в судовому засіданні підтримав позовну заяву, обґрунтовуючи обставинами, викладеними в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні присутнім не був, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 (довіреність від 20.07.2016 р., дійсна до 20.07.2019 р.) /а.с.32/ в судовому засіданні присутнім не був, надів пояснення , в яких визнав позов частково в сумі 2993,56 грн. (1993,90 грн. різниця між матеріальною шкодою та страховим відшкодуванням + 1000,00 грн. сума франшизи за полісом «АІ/5400418) та 1378,00 грн. судові витрати у справі.

Представник третьої особи - Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" – ОСОБА_5 (довіреність №01 від 02.01.2018 р., дійсна до 28.12.2018 р.) /а.с.107/ в судовому засіданні присутнім не був, просив розглядати справу за його відсутності з урахуванням поясненень від 30.09.2018 р. , в яких зазначено, що ПрАТ «УТСК» здійснено виплату страхового відшкодування 2734,66 грн., відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у даному випадку не має обов’язку відшкодування шкоди у повному обсязі на відміну від винної особи, а виплачує страхове відшкодування, розмір якого не є тотожнім спричиненій шкоді та чітко регламентований цим Законом /а.с.60/.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності надані суду докази, приходить до наступних висновків.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 20.10.2015 року близько 15 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_3, по вулиці Каховській у м.Кривому Розі, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, у результаті чого здійснив наїзд на автомобіль «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_2, який продовжив неконтрольований рух та здійснив наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ 21099 державний номерний знак 91517АН, водій ОСОБА_6, та здійснив наїзд на електроопору; постраждалих в ДТП немає, автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.11.2015 року відповідач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративну відповідальність та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. /а.с.100/.

Постанова не оскаржена, набрала законної сили 01.12.2015 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт вини відповідача, та наслідки його протиправних дій, а саме - завдання механічних пошкоджень транспортному засобу ВАЗ 21099 державний номерний знак 91517АН , доведенню не підлягає.

Власником транспортного засобу ВАЗ 21099 державний номерний знак 91517АН є Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» /а.с.9/.

Відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу«VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія" застрахована полісом №АІ/5400418 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії з 08.00 год. 27.02.2015 р. по 26.02.2016 р. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн. /а.с.33/.

ПрАТ Українська транспортна страхова компанія" здійснено виплату страхового відшкодування 2734,66 грн. платіжними дорученнями №6124 від 20.05.2016 р. на суму 1914,26 грн. /а.с.42/ та №6125 від 20.05.2016 р. на суму 820,40 грн. /а.с.43/ відповідно до страхового акту №1637-15 та розрахунку розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ /а.с.63,64/.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №Д52/11/15 від 26.11.2015 року виконаного судовим експертом ОСОБА_7 матеріальна шкода, завдана власнику автомобілю ВАЗ 21099 , реєстраційний номерний знак 91517АН, ідентифікаційний номер (VIN) ХТА21099043706454 в цінах на дату 20.11.2015 року складає 4728,22 грн. /а.с.44-55/. Вартість експертизи склала 1200,00 грн./а.с.10,11/.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг №77 від 06.04.2016 р. виконавцем робіт ФОП ОСОБА_8 виконано в повному обсязі технічне обслуговування та ремонт автомобіля ВАЗ 21099 державний номерний знак 91517АН, вартість якого склала 10131,60 грн. /а.с.16/, що також підтверджується платіжним дорученням №3666 від 14.04.2016 року, відповідно до якого КП «Кривбасводоканал» перерахував на рахунок підприємця ОСОБА_8 оплату за авто ремонт зг.рах.№77 від 06.04.2016 року 10131,60 грн. /а.с.17/.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. При цьому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст.1187 ЦК України).

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, як власника наземних транспортного засобу, на час вчинення ДТП застрахована.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця між фактичним розміром шкоди ( 10131,60 грн.) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням – 2734,66 грн.) складає 7396,94 грн.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов’язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Така правова позиція викладена в постановв ОСОБА_9 Верховного Суду від 4 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Випадки, визначені у ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), у даному випадку відсутні.

Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілого, становить 50000,00 грн. на одного потерпілого. Страхова виплата (страхове відшкодування) склала 2734,66 грн. при фактичному розміру шкоди 10131,60 грн., тому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням - 7396,94 грн. має відшкодувати страховик відповідача, а відтак ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі.

Позивачем клопотання про залучення у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача не заявлялося.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що розмір завданої відповідачем ОСОБА_3 Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» матеріальної шкоди не перевищує суму страхового відшкодування, тому він є неналежним відповідачем, у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_3, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", про відшкодування майнової шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Р. Є. Скотар