Постанова № 76003310, 21.08.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/740/17 Головуючий у 1 інстанції: Лях В.І. Провадження № 22-ц/773/775/18 Категорія: 48 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Киці С.І., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Вергуна Т.С.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 7 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

6 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 6 травня 2007 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2015 року. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначає, що за час спільного проживання подружжям було придбано: трактор колісний марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6, р.н. НОМЕР_4, вартістю 70000 грн.; автомобіль НОМЕР_1, вартістю 75000 грн.; скутер, вартістю 4000 грн.; січкарню, вартістю 3000 грн.; корову, вартістю 10000 грн.; пральну машину, вартістю 3500 грн.; телевізор, вартістю 3000 грн.; два пилососи, вартістю 1500 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 750 грн.; електропраску, вартістю 250 грн.; два шуруповерти, вартістю 1000 грн.; болгарку, вартістю 700 грн.; бензопилу, вартістю 1200 грн.

Протягом подружнього життя сторони проживали спільно з батьками відповідача в будинку АДРЕСА_1 та вносили невідокремлювані поліпшення цього житлового будинку, які полягали в його реконструкції з добудовою та внутрішнім оздобленням.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просила суд визнати за нею право власності на: 1/2 частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних в процесі реконструкції та добудови житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Виділити позивачеві із спільного майна подружжя автомобіль НОМЕР_2, вартістю 75000 грн., корову, вартістю 10000 грн., телевізор, вартістю 1000 грн.

Залишити у власності відповідача трактор колісний марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6, р.н. НОМЕР_4, вартістю 70000 грн.; скутер, вартістю 4000 грн.; січкарню, вартістю 3000 грн.; пральну машину, вартістю 3500 грн.; два пилососи, вартістю 1500 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 750 грн.; електропраску, вартістю 250 грн.; два шуруповерти, вартістю 1000 грн.; болгарку, вартістю 800 грн.; бензопилу, вартістю 1200 грн.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 18 липня 2017 року залучено до участі в даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 7 травня 2018 року позов задоволено частково.

Постановлено із спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 телевізор, вартістю 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 частку в вартості телевізора, у розмірі 1500 грн.

Із спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_1, вартістю 40000 грн., пральну машину, вартістю 3500 грн., два пилососи, вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч, вартістю 750 грн., електропраску, вартістю 250 грн., два шуруповерти, вартістю 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 частку у вартості: трактора колісного марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6 - 17500 грн.; автомобіля НОМЕР_1 - 20000 грн.; пральної машини - 1750 грн.; двох пилососів - 750 грн.; електропраски - 125 грн.; двох шуруповертів - 500 грн., всього разом 40625 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати, у розмірі 406,25 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 7 травня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким виділити їй у власність: 1/2 частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних під час реконструкції та добудови житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, вартістю 105193 грн.; автомобіль НОМЕР_1, вартістю 40000 грн.; корову, вартістю 10000 грн.; телевізор, вартістю 1000 грн.; всього на суму 156193 грн. Залишити у власності ОСОБА_4: 1/2 частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних під час реконструкції та добудови житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, вартістю 105193 грн.; вартість трактора колісного марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6, р.н. НОМЕР_4, в сумі 35000 грн.; скутер, вартістю 4000 грн.; січкарню, вартістю 3000 грн.; пральну машину, вартістю 3500 грн.; два пилососи, вартістю 1500 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 750 грн.; електропраску, вартістю 250 грн.; два шуруповерти, вартістю 1000 грн.; болгарку, вартістю 800 грн.; бензопилу, вартістю 1200 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, кожен окремо, апеляційну скаргу підтримали з підстав в ній зазначених.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1, кожен окремо, апеляційну скаргу не визнали.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що під час шлюбу сторони набули майно із якого виділенню у власність позивача підлягає телевізор зі сплатою відповідачем 40625 грн. різниці у вартості частки у спільному майні подружжя.

Окремі висновки суду першої інстанції, зокрема стосовно відсутності підстав для розподілу між сторонами будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних під час реконструкції та добудови житлового будинку, в якому вони проживали, а також встановлення обсягу спільно нажитого майна є правильними, проте оскільки позивачеві було виділено судом першої інстанції із спільного майна подружжя лише одну річ - телевізор, а грошова компенсація за відхилення від частки понад у 40 разів перевищує вартість виділеного майна, слід зробити висновок про неправильне застосування судом норм матеріального права через відсутність балансу при врахуванні інтересів кожного з подружжя.

Враховуючи, що в даному спорі фактично наявна лише одна позовна вимога - про поділ майна подружжя, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування повністю з ухваленням нового рішення.

Судом встановлено, що з 6 травня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2015 року (а.с. 10).

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).

Під час подружнього життя сторони проживали у будинку батьків відповідача по АДРЕСА_1.

Згідно довідки Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області від 29 червня 2017 року № 126 ОСОБА_2 зареєстрована, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до погосподарського обліку с. Річиця головою вказаного домогосподарства є мати відповідача -ОСОБА_5 (а.с. 11).

З матеріалів даної справи, зокрема, висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 65 від 5 травня 2018 року вбачається, що у вищевказаному житловому будинку відбулися зміни у конструктивних елементах, а саме було змінено конфігурацію та оздоблення покрівлі, облаштовані віконні отвори з віконними блоками в стіні житлового будинку зі сторони входу, облицьовано стіни, замінено віконні та дверні блоки.

Проте в порушення вимог ст. ст. 81, 83 ЦПК України позивач не подала в суді першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог в частині виділення їй у власність 1/2 частини будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних під час реконструкції та добудови житлового будинку.

Позивач також не довела, що саме ОСОБА_4 є належним відповідачем в частині даної вимоги. До інших осіб, які можуть виявляти майновий інтерес щодо цього житлового будинку, позов не заявлено.

Із довідки Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області від 24 липня 2017 року № 313 вбачається, що станом на 1 січня 2015 року в господарстві ОСОБА_5 рахувалась одна корова (а.с. 34).

Позивач не подала належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що власником єдиної корови в домогосподарстві було подружжя, а не голова домогосподарства.

Також позивачем не доведено право власності подружжя на січкарню, болгарку, бензопилу та скутер.

Отже, за час спільного проживання подружжя набуло право власності на наступне майно: легковий автомобіль «ВАЗ-21112 110-01», 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_3, вартістю 40000 грн.; трактор колісний марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6, р.н. НОМЕР_4, вартістю 35000 грн.; телевізор «LG», вартістю 1000 грн.; пральну машину, вартістю 3500 грн., два пилососи, вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч, вартістю 750 грн., електропраску, вартістю 250 грн., два шуруповерти, вартістю 1000 грн., всього вартістю 83000 грн.

Вартість вказаного майна не заперечується сторонами, зокрема відповідачем, який не оскаржував рішення суду першої інстанції як повністю, так і в будь-якій частині, а також позивачем, яка саме таку вартість зазначає в апеляційній скарзі (а.с. 218).

Апеляційним судом встановлено, що згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач оцінювала телевізор сумою 1000 грн. і будь-яких заперечень стосовно такої вартості від сторін не поступило (а.с. 30).

Як передбачено ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Враховуючи, що позивач на підставі посвідчення водія НОМЕР_5 від 7 червня 2017 року має право керувати транспортними засобами категорії «В», на проживанні з нею залишилось двоє малолітніх дітей, а інший транспортний засіб було одноособово відчужено відповідачем, легковий автомобіль «ВАЗ-21112 110-01», 2007 року випуску, р.н. НОМЕР_3, вартістю 40000 грн. необхідно виділити у особисту приватну власність позивача.

Вказаний автомобіль на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, як ствердив відповідач, знаходиться в його користуванні, за ним зареєстрований та не перебуває під арештом.

Також позивачу у власність передається телевізор «LG», вартістю 1000 грн., про що просить позивач, а відповідач категоричних заперечень не висловив.

Відповідачу в особисту приватну власність суд виділяє пральну машину, вартістю 3500 грн., два пилососи, вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч, вартістю 750 грн., електропраску, вартістю 250 грн., два шуруповерти, вартістю 1000 грн., всього на суму 7000 грн.

Під час шлюбу подружжя придбало трактор колісний марки «Т-40 АМ», 2013 року складання, заводський номер НОМЕР_6, р.н. НОМЕР_4, вартістю 35000 грн., який був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_7 від 10 грудня 2013 року (а.с. 12).

16 жовтня 2015 року вказаний трактор було перереєстровано на ОСОБА_8 (а.с. 36). Такі дії було проведено на наступний день після пред'явлення ОСОБА_4 позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. 10).

Враховуючи, що відповідач одноособово розпорядився цінним майном, вартість трактора слід врахувати при поділі майна подружжя.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відчуження було вчинено в інтересах сім'ї з метою сплати боргу перед його братом, оскільки такі дії було вчинено вже після погіршення стосунків із дружиною і відповідач не надав доказів, що перехід права власності відбувся саме шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 35).

Отже, позивачеві суд виділяє майно в натурі на суму 41000 грн., а відповідачеві на суму 7000 грн., а також враховує вартість трактора - 35000 грн., разом 42000 грн. За таких обставин відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача ((41000+42000)/2-41000) 500 грн. різниці у вартості виділеного майна.

При цьому вказана сума не є грошовою компенсацією замість частки подружжя у праві спільної сумісної власності на майно в розумінні ч. 4 ст. 71 СК України, а різницею у вартості виділеного майна та є незначною (0,6 %) відносно вартості спільно набутого майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

У зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 СК України рішення суду першої інстанції підлягає до скасування повністю з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 7 травня 2018 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Із спільного майна подружжя виділити у особисту приватну власність ОСОБА_2 легковий автомобіль «ВАЗ-21112 110-01», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 40000 (сорок тисяч) грн. і телевізор «LG», вартістю 1000 (одна тисяча) грн.

Із спільного майна подружжя виділити у особисту приватну власність ОСОБА_4 пральну машину, вартістю 3500 грн., два пилососи, вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч, вартістю 750 грн., електропраску, вартістю 250 грн., два шуруповерти, вартістю 1000 грн., всього вартістю 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500 (п'ятсот) грн. різниці у вартості виділеного майна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді