Ухвала суду № 76003305, 22.08.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 156/196/18 Провадження №11-кп/773/367/18 Головуючий у 1 інстанції:Нєвєров І. М. Категорія: в порядку КПК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Борсука П.П.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Подолюка В.А.,

з участю секретаря – Павловій Н.А.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

особи, стосовно якої розглядається подання – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 03.05.2018 року про задоволення клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 03 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

З клопотання вбачається, що 19 січня 2018 року близько 12 год. 00 хв. біля будівлі № 23 на вул. Грушевського у смт Іваничі ОСОБА_1 відкрито викрав з рук ОСОБА_3 пакет білого кольору, у якому знаходився жіночий гаманець коричневого кольору та грошові кошти в сумі 192 грн., після чого з місця скоєння суспільно небезпечного діяння зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 292 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник оскаржує його з мотивів незаконності. Вказує на те, що у судовому засіданні законний представник (матір) ОСОБА_1 ствердила про покращення стану здоров’я останнього, адже його амбулаторне лікування дає позитивні результати, неадекватності та агресії він не проявляє, допомагає у господарстві. Допитаний лікар-психіатр ОСОБА_4 також підтвердив, що ОСОБА_1 не потребує примусової госпіталізації, а йому достатньо амбулаторної психіатричної допомоги. Не заперечила застосування амбулаторної психіатричної допомоги до ОСОБА_1 і потерпіла. Посилається на консультаційний висновок спеціаліста від 07.05.2018 року, згідно з яким ОСОБА_1 рекомендовано нагляд психіатра за місцем проживання. З огляду на наведене просить змінити рішення суду першої інстанції та застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, особу, стосовно якої розглядається подання, та її захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави ухвалення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з’ясовує, чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 48 від 08.02.2018 року ОСОБА_1 на час інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як виявляє і в даний час ознаки стійкого хронічного психічного захворювання у вигляді параноїдальної шизофренії з безперервним перебігом та емоційно-вольовим дефектом, що позбавляло та позбавляє підекспертного здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Вказаний висновок зроблено експертом, піддавати його сумніву в апеляційного суду немає підстав.

Примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до ОСОБА_1 застосовані на підставі вищенаведеного висновку експерта.

Тому твердження захисника про необґрунтоване застосування до його підзахисного такого примусового заходу медичного характеру є необґрунтованими.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу із звичайним наглядом з урахуванням недостатніх позитивних змін у його психостані та поведінці.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких захисник просить змінити рішення суду, а саме позиція лікаря-психіатра та потерпілої, консультаційний висновок спеціаліста, хоча і мають місце, але не є підставою для застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Нових доказів стороною захисту апеляційному суду надано не було.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для зміни рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 509 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 03.05.2018 року про задоволення клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді