Постанова № 76002059, 15.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/2006/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Гудима Л.Я.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (головуючий суддя Чуприна О.В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 02 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0058901307 та №0058891307 від 26 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2017 року позивач - ОСОБА_2, звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішеня №0058891307, №0058901307 від 26 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач безпідставно зробив висновок про невірне декларування дати першої реєстрації вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України та протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, збільшив суму грошового зобов'язання з акцизного збору та з податку на додану вартість, оскільки такий висновок ґрунтується лише на припущеннях. При цьому, технічний паспорт на автомобіль, з якого взяті відомості про першу реєстрацію вантажного автомобіля під час розмитнення, не визнаний у встановлений законом спосіб недійсним, а позивач не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація можливо є наслідком протиправних дій чи необережності відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо. За такі дії позивач не може нести відповідальність, оскільки відсутні будь-які докази і умисел ОСОБА_2 на ухилення від сплати митних платежів в меншому розмірі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_2, вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

На обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, якщо митний орган, приймаючи митну декларацію самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В даному випадку факт змови між позивачем та митним органом, відповідачем не доведено, службові розслідування з цього приводу не проводились. Апелянт вважає, що не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної республіки Німеччини та термін використання транспортного засобу, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які їй не було відомо.

11 квітня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області було подано відзив на апеляційну скаргу. Вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за дорученням ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиса-Захід», в особі якого діяв ОСОБА_3, на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні марки «Mercedes-Benz», модель ««АТEGO 816L»», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., код УКТЗЕД - 8704229900 (особа відповідальна за фінансове регулювання - ОСОБА_2.).

Під час здійснення митного оформлення даного автомобіля подано реєстраційні документи - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30 грудня 2015 року (технічний паспорт частина І) і НОМЕР_5 від 02 березня 2016 року (технічний паспорт частина ІІ) на транспортний засіб із державним номерним знаком HAL 731M, виданий реєстраційно-транспортним відомством (управління з допуску ТЗ до експлуатації) міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина,. У вказаних реєстраційних документах зазначено дату першого допуску транспортного засобу до експлуатації - першої реєстрації 04 квітня 2011 року (а.с. 43-44, 72-76).

09 березня 2016 року митним постом «Коломия» №206020000 Івано-Франківської митниці ДФС в області здійснене оформлення вантажного автомобіля за митною декларацією ІМ 40 206020000/2016/400231 від 09 березня 2016 року (вантажний автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4 249 см. куб., код УКТЗЕД - 8704229900). Згідно графи 17 «Нарахування платежів» при митному оформленні транспортного засобу нараховано наступні митні платежі:

- ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26 160,62 грн.;

- акцизний збір (вид 185) за ставкою 0,026 EUR за 1 см. куб. об'єму циліндрів двигуна в розмірі 3 211,19 грн.;

- податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 58 195,60 грн.

Загальна сума нарахованих митних платежів становить 87 567,41 грн..

Розрахунок митних платежів, в тому числі визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі, проведено з врахуванням заявленої ОСОБА_2 дати першої реєстрації вантажного автомобіля - 04 квітня 2011 року та з урахуванням курсу валют на дату складання митної декларації.

Сума нарахованих митних платежів згідно розрахунку в загальному розмірі 87 567,41 грн. позивачем сплачена.

На підставі підпункту 1 пункту 3 статті 345, підпункту 2 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в області від 15 жовтня 2017 року №1649, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 при митному оформленні товару за митною декларацією №206020000/2016/400231 від 09 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2017 року №1118/09-19-13-07/НОМЕР_3 (а.с. 16-31).

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно з інформацією митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1 є 30 березня 2009 року, а не 04 квітня 2011 року. Отже, наведений вище вантажний автомобіль марки «Merсedes-Benz», використовувався з 5 до 8 років з дати його першої реєстрації, а тому для його оподаткування повинна застосовуватися ставка акцизного податку 1,04 євро за 1 см. куб..

У зв'язку із вказаним, посадовими особами відповідача здійснено визначення повного обсягу митних платежів (237850,94 грн.), які мали бути нараховані і сплачені позивачем при митному оформленні транспортного засобу:

- ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26 160,62 грн., розмір якого є незмінним;

- акцизний збір (вид 185) за ставкою 1,04 EUR за 1 см. куб. об'єму циліндрів двигуна в розмірі 128447,47 грн.;

- податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 83242,85 грн..

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано акцизний збір в розмірі 125 236,28 грн., а також порушення підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, у зв'язку чим позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 25 047,26 грн. (а.с. 25).

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на підставі встановлених актом перевірки порушень, винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошових зобов'язань: №0058901307 від 26 жовтня 2017 року за платежем - транспортні засоби (акцизний збір), на суму основного податкового зобов'язання - 125236,28 грн. і штрафних санкцій на суму 31309,07 грн. та №0058891307 від 26 жовтня 2017 року за платежем - податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму основного податкового зобов'язання - 25047,26 грн. та 6261,81 грн. штрафних санкцій (а.с. 34-35).

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0058891307, №0058901307 від 26 жовтня 2017 року прийнятті Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало не визначення більшого розміру митної вартості товару, а сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок невірного визначення терміну використання автомобіля у зв'язку із поданням недостовірних відомостей щодо дати першої реєстрації такого транспортного засобу.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інтанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (далі МК України) та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ч.1 ст.50 МК України).

Згідно ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.265 МК України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

Частиною 1 ст.266 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та ПК України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).

Згідно із ч.1 ст.293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (ч.2 ст.293 МК України).

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (п.8 ч.1 ст.336 МК України).

Частиною 6 ст.345 МК України, передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частиною 1 ст.352 МК України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів п.15.1. ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.180.1. ст.180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до МК України,

Пунктом 190.1. ст.190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст.39-1 цього Кодексу.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (п.193.1. ст.193 ПК України).

Згідно п.206.1 ст.206 ПК України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до абзацу 5 п.215.1. ст.215 ПК України, до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.

Пунктом 215.2. ст.215 ПК України передбачено, що ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.

Згідно положень пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 ПК України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 8704 22 99 00 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,026 євро за 1 куб. см. об'єму циліндрів двигуна.

При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.

Відповідно до пп.14.1.163. п.14.1. ст.14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (пп.14.1.251. п.14.1. ст.14 ПК України). Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Судом встановлено, що позивачем ввезено на територію України вантажний автомобіль,який був у використанні марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., код УКТЗЕД - 8704229900, та здійснено його митне оформлення у порядку, визначеному чинним законодавством.

Як вбачається з інформації з великого технічного паспорта на автомобіль від 30 грудня 2015 року та малого технічного паспорта на автомобіль від 02 березня 2016 року, виданих уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччини, дата першої реєстрації автомобіля - 04 квітня 2011 року.

Реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення автомобіля вантажногомарки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб. не визнані, в передбаченому законодавством порядку, недійсними.

Контролюючий орган під час перевірки позивача взяв до уваги лист Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 21 квітня 2017року №592/7/09-70-19-30, із якого встановлено, що інформація про дату першої реєстрації транспортного засобу автомобіль вантажний марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., код УКТЗЕД - 8704229900 недостовірна і відповідно до цього занижена основа нарахування акцизного збору та податку на додану вартість, в тому числі при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацію від 09 березня 2016року №206020000/2016/400231. Зокрема, в листі представника митних органів Федеративної Республіки Німеччини зазначається «.....стосовно можливих невідповідностей під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством міста Халле було передано кримінальній поліції землі Саксонія-Анхальт.....». Кримінальна поліція землі Саксонія-Анхальт в своєму листі від 17 січня 2017 року повідомила, що «... була здійснена перевірка первинних реєстраційних даних транспортних засобів в Федеральній службі автомобільного транспорту. Результати перевірки підтвердили підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів, що були надані під час митного оформлення були підроблені». Також в листі були надані справжні дані первинної реєстрації транспортних засобів, в тому числі за митною декларацією від 09 березня 2016 року №206020000/2016/400231, де вказано, що дата реєстрації (дійсна) 30 березня 2009 року.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що вказаний лист митної служби Федеративної Республіки Німеччини не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підробки реєстраційних документів вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., а лише свідчить про протиправні дії державного реєстраційно-транспортного органу Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччини, за які відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді зобов'язання сплатити акцизний податок в розмірі 125236,28 грн. і штрафних санкцій на суму 31309,07 грн. та податок на додану вартість в розмірі 25047,26грн. та 6261,81 грн. штрафних санкцій.

Крім того, акт перевірки від 12 жовтня 2017 року №1118/09-19-13-07/НОМЕР_3 не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо підроблення інформації в реєстраційних документах на вантажний автомобіль марки«Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., а лише підтверджує факт подання ОСОБА_2 під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.

Частиною 6 ст. 69 МК України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Частиною 7 ст.69 МК України встановлено, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Жодних класифікаційних рішень стосовно вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., не приймалось.

При цьому, суд вважає, що класифікаційні рішення повинні бути прийняті у кожному конкретному випадку окремо, оскільки лише встановлення факту подання заявником недостовірних документів, надання ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, можуть слугувати підставою до прийняття такого рішення.

При здійсненні митного оформлення працівниками митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття митної декларації до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем» та здійснено митний контроль, який включає перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства. Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача не було зауважень до поданої позивачем митної декларації від 09 березня 2016року №206020000/2016/400231. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповненої митної декларації, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки. Митна декларація була подана для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у митній декларації відповідним штампом «сплачено» та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. Виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що пп.215.3.5 п.215.3 ст.215 ПК України визначено застосування коефіцієнта 40 до ставки акцизного податку для транспортних засобів, що використовувалися з 5 до 8 років та відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, оподаткування спірного вантажного автомобіля слід проводити за ставкою акцизного податку 0,8 євро/см.куб., як для вантажного автомобіля, що використовувався від 5 до 8 років (0,8 = 0,02 х 40).

Таким чином, склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом з посиланням на неправильне декларування позивачем строку експлуатації розмитненого автомобіля, який на момент митного оформлення сягав понад 5 років.

Підставою такого висновку стала інформація, отримана від митних органів ФРН, про ймовірне підроблення даних про дати першої реєстрації в транзитних реєстраційних документах транспортних засобів, серед яких, вказано автомобіль, розмитнений позивачем 09 березня 2016 року, яка відхилена апеляційним судом як така, що впливає на визначення строку попередньої експлуатації автомобілю.

Склад правопорушення, передбаченого пп.215.3.52 п.215.3 ст.215, абз.1, 3 пп.214.1.2 п.214.1 ст.214 ПК України, полягає у неправильному визначенні грошового зобов'язання з акцизного податку та ПДВ при ввезенні на митну територію України моторних транспортних засобів для перевезення вантажів.

Системне тлумачення норм пп.215.3.52 п.215.3 ст.215, абз.1, 3 пп.214.1.2 п.214.1 ст.214 ПК України дозволяє прийти до висновку, що розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні вантажних моторних транспортних засобів на митну територію України, визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також строку попередньої експлуатації, встановлених на підставі документів, поданих до митного оформлення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суму акцизного податку, виходячи із строку попередньої експлуатації такого автомобіля, встановленого на підставі первинних реєстраційних документів. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур.

Сума ПДВ з товарів, ввезених на митну територію України, визначається на підставі положень п.190.1 ст.190 ПК України, з урахуванням розміру нарахованого і включеного до вартості товару акцизного податку. Відтак, збільшення грошового зобов'язання з ПДВ можливе за умови доведення податковим органом факту неправильного визначення акцизного податку.

Відповідно до ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено його добросовісність під час ввезення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», модель «АТEGO 816L», номер кузова НОМЕР_1, об'єм циліндрів двигуна 4249 см. куб., на територію України та здійснення його митного оформлення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанціїприходить до висновку про те, що у Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань ОСОБА_2 зі сплати акцизного податку та з податку на додану вартість за ввезений на митну територію України транспортний засіб, а тому податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року №0058901307 та від 26 жовтня 2017 року №0058891307 були прийняті відповідачем протиправно і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом по аналогічній категорії справ, яка викладена в постанові від 03 квітня 2018 року у справі №К/9901/593/17.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача являються підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4696,35 грн. .

Керуючись: ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А НО В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0058901307 та №0058891307 від 26 жовтня 2017 року -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26 жовтня 2017 року № 0058901307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26 жовтня 2017 року № 0058891307.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 4696 грн. 35 коп.(чотири тисячі шістсот дев'яносто шість гривень тридцять п'ять копійок) сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 21.08.2018 року.