Постанова № 76001278, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/12597/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Курильця А.Р., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефул Ресурс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 813/3942/17 (постанова ухвалена в м. Львові, головуючий суддя Сакалош В.М., повний текст постанови складений та підписаний 30.11.2017) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефул Ресурс» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області 31.10.2017 звернулося в суд із адміністративним позовом до ТзОВ «Рефул Ресурс», в якому просило застосувати арешт коштів на рахунках ТзОВ «Рефул Ресурс», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено. Застосовано арешт коштів на рахунках ТзОВ «Рефул Ресурс», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Рефул Ресурс» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що до проведення перевірки не було допущено представників контролюючого органу у зв’язку з відсутністю підстав для проведення даної перевірки. Також, судом не взято до уваги наявність судового спору між сторонами щодо скасування наказу №4783 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурс» від 18.10.2017.

У судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що наказом ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 №4783 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Рефул Ресурс» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «Вессанс» за період січень 2017 року, ПП «Адітум маркет», ТОВ «Бессарабія-агро» за період січень 2017 року, ТОВ «Еко принт» за період березень 2017 року.

На підставі зазначеного наказу ГУ ДФС у Львівській області виписано направлення від 18.10.2017 №7961 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурc» та з метою проведення перевірки здійснено вихід за адресою підприємства. Копію наказу від 18.10.2017 вручено директору ТзОВ «Рефул Ресурc» ОСОБА_3

Оскільки директор ТзОВ «Рефул Ресурc» ознайомившись із направленням та наказом про проведення перевірки відмовився від допуску посадових осіб до проведення перевірки, головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4 складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 18.10.2017 №526/13-01014-10.

Враховуючи не допуск відповідачем контролюючого органу до проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках товариства.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано обов’язку, встановленого податковим законодавством, а саме, - не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурc», відтак дійшов висновку про наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна відповідача та звернення до суду з даним позовом .

Не заперечуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову помилковим, так як податковим органом не дотримано встановленого законом порядку застосування арешту коштів на рахунках платника податків, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний арешт майна врегульовано статтею 94 Податкового кодексу України, за пунктом 94.1 якої це є винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є окремою підставою застосування адміністративного арешту майна, про що зазначено у пункті 94.2.3 пункту 94.2 цієї статті. За положеннями пункту 94.5 арешт майна може бути повним або умовним.

Арешт коштів на рахунках платника податків є спеціальною складовою загального арешту майна, який відрізняється виключною процедурою його застосування, та є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого відповідно до положень пунктів 94.2, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України. Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № К/9901/1695/18 (813/2316/17).

Звертаючись до суду, податковий орган, з посиланням на положення статей 20 та 94 Податкового кодексу України, просив застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках Товариства, вважаючи підставою такого арешту недопуск посадових осіб органу до проведення документальної перевірки. Правовою підставою звернення з позовом зазначено підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення податкового органу у даній справі про повний або умовний арешт майна відсутнє, як і відсутнє звернення податкового органу з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 ), що не враховано судом першої інстанції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів також бере до уваги те, що відповідачем було оскаржено наказ від 18 жовтня 2017 року №4783 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурc» в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №813/4343/17 за позовом ТзОВ «Рефул Ресурc» до Головного управління ДФС у Львівській області позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 4783 від 18.10.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурс».

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, набрала законної сили 11 липня 2018 року.

Отже, наказ ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 №4783 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно з яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рефул Ресурс» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «Весанс» (40691712) за період січень 2017 року, ПП «Адітум Маркет» ( 33558727), ТОВ «Бессарабія-агро» (39076260) за період січень 2017 року, ТОВ «Еко принт» (39492866) за період березень 2017 року у судовому порядку визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів вважає, що зі скасуванням наказу про проведення перевірки відпали підстави для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача. Тому твердження позивача про відсутність законодавчо визначеної підстави відмови у допуску для проведення перевірки у спірних правовідносинах є безпідставними.

Отже, застосувавши арешт коштів на рахунках платника контролюючий орган повинен обґрунтувати підставність своїх дій та чітко дотримуватися процедури застосування арешту коштів, які перебувають на усіх рахунках відкритих у банках, які здійснюють обслуговування відповідача.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості позову та застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТзОВ.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефул Ресурс» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 813/3942/17 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 21.08.2018