Постанова № 76000938, 21.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2018 рокусправа № 808/204/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Прокопчук Т.С., Круговий О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року (суддя Татарінов Д.В.), ухвалене в порядку письмового провадження в місті Запоріжжя, в адміністративній справі № 808/204/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по зменшенню з 77 до 70 % розміру встановленої раніше пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при здійсненні її перерахунку на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, зобов'язавши відповідача здійснити на виконання зазначених судових рішень перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії з розміру 77 % сум грошового забезпечення з 01 січня 2017 року та виплатити заборгованість.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник наполягає на правомірності своїх дій, оскільки з 01.05.2014 року набрали чинності зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зазначена правова норма не визнавалась неконституційною, тому підлягає застосуванню. Скаржник також за необхідне врахувати правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 674/900/16-а) та від 17.05.2018 року (справа № 569/7134/16-а).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач вказує на те, що перерахунок його пенсії здійснювався відповідачем не у зв'язку зі змінами у законодавстві, а на виконання рішення суду. Крім того, з моменту поновлення виплати пенсії у розмірі 77 % у жовтні 2014 року до перерахунку у січні 2017 року законодавство, що регулює спірні правовідносини не змінювалось.

У судовому засіданні позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, якому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. При розрахунку розміру пенсії відповідачем не було враховано суми матеріальної допомоги. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок і виплату раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі довідки про щомісячно додаткові види грошового забезпечення (за останні 24 календарні місяці служби), що додається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», №243 від 18 листопада 2016 року, починаючи з 01 січня 2017 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року залишено без змін. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із листом від 27 червня 2017 року про роз'яснення порядку здійсненого перерахунок призначеної пенсії на виконання рішень суду. Відповідачем надано відповідь від 14 липня 2017 року про проведення з 01 січня 2017 року перерахунку пенсії з урахуванням вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо максимального розміру - 70% сум грошового забезпечення. Після проведення перерахунку розмір пенсії збільшився і станом на 01 липня 2017 року становить 7770,60 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 642/3284/17 (адміністративне провадження №К/9901/2058/17), дійшов висновку про те, що пенсія позивачу протиправно була обмежена розміром 70 відсотків сум грошового забезпечення, оскільки положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції з 01.05.2014 року застосуванню не підлягає, зважаючи на те, що пенсія позивачу призначена до внесення до зазначеної статті відповідних змін.

Колегія вважає висновок суду першої інстанції таким, що відповідає обставинам справи та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, 29 березня 2005 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (а.с.12).

За вимогами статті 13 цього Закону (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З листопада 2008 року виплата позивачу пенсії була призупинена відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року ( редакції на час призупинення виплати пенсії), відповідно до якої військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

З 24 жовтня 2014 року виплата позивачу раніше призначеної пенсії була поновлена у зв'язку із звільненням його з органів внутрішніх справи, здійснено її перерахунок та визначено її основний розмір - 77 % грошового забезпечення (вислуга років - 29) на суму 7669,18 грн. (а.с.15).

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17 (адміністративне провадження №К/9901/2058/17) висловив правову позицію, яка полягає у тому, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Оскільки позивачу з 28 жовтня 2014 року поновлена виплата пенсії одного виду (за вислугу років), призначеного на підставі одного закону ( Закону України № 2262-ХІІ), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача по зміні розміру пенсії у відсотковому співвідношенні з 77 % до 70 %.

Доводи скаржника про необхідність врахування іншої правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 674/900/16-а та від 17 травня 2018 року у справі № 569/7134/16-а, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вона стосується правовідносин, які виникли у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру», який не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на недотриманні відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, принципу правової визначеності, оскільки на день поновлення виплати позивачу пенсії за вислугу років ( 24.10.2014 року), набрали чинності і вже діяли з 01.05.2014 року обмеження, встановленні статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в частині максимального розміру пенсії (70 %), що не завадило визначенню відсоткового розміру пенсії позивачу у 77 %.

Слід зазначити, що в апеляційній скарзі скаржник вказує на призначення позивачу пенсії 23.10.2013 року (а.с.68). Однак, у листі № 601/Н-19 від 14.07.2017 року (а.с.14), у повідомленні № 2044/03 від 10.11.2014 року (а.с.15), у відзиву на позов № 153/07-Н від 28.02.2018 року (а.с.16) відповідач вказував дату призначення пенсії - 24.10.2014 року. Ця ж обставина встановлена і постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2017 року у справі № 333/363/17 (провадження № 2-а/333/67/17).

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року в адміністративній справі № 808/204/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 21 серпня 2018 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 3 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий