Рішення № 76000148, 21.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. Справа № 809/747/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов"язання до їх вчинення.

Згідно змісту позовних вимог позивач вказує на те, що є пенсіонером та перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області, де з 11.07.2004 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідач при призначенні йому пенсії безпідставно не включив до розрахунку заробітку, з якого визначається пенсія такі види виплат, як матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб та грошові винагороди зазначені у довідці, що видана Добротівською сільською радою 15.09.2017 р. за № 2-16/186, з яких були сплачені страхові внески. У звязку з цим 12.04.2017 р. він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив врахувати інші виплати, зазначені в довідці від 15.09.2017 р. Однак листом від 12.04.2017 року № 157/М-15 позивч отримав відповідь від відповідача, якою йому відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, зазначених у довідці від 15.09.2017 р., у в звязку з тим, що такі виплати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії відповідно вимог ЗУ «Про державну службу».

Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд постановити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови врахувати з 11.07.2004 року до розрахунку пенсії інших виплат (матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб та грошові винагороди), з яких утримували і перераховували внески в Пенсійний Фонд України; зобов`язати позивача здійснити з 11.07.2004 року перерахунок пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з включенням до розрахунку пенсії інших виплат (матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб та грошові винагороди) в розмірі 82%, передбачених довідкою, виданою Добротівською сільською радою за № 2-16/186 від 15.09.2017 року та виплатити йому недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Відповідач, скориставшись власним процесуальним правом, подав відзив на адміністративний позов, згідно змісту якого, позовних вимог не визнав, та вказав, що згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу» до складових заробітної плати державного службовця, виплати вказані позиваче у заяві про перерахунок пенсії не віднесені, оскільки відсутні підстави для врахування їх при здійсненні розрахунку пенсії відподно ст. 37 ЗУ «Про державну службу». Такаж вказав на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується з 01.05.2016 року, не передбачено механізму перерахунку пенсій державним службовцям, яким пенсії призначено відповідно до Закону України "Про державну службу".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В період з 12.06.18 року по 17.07.2018 року - строком 36 календарних днів, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 26 календарних днів.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області. З 11.07.2004 року йому призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування".

12.04.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача у якій просив врахувати інші виплати (матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб та компенсації за невикористані відпустки), які вказані в довідці про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданій Добротівською сільською радою 15.09.2017 р. за № 2-16/186, та провести перерахунок пенсії (а.с. 13-17).

Листом № 157/м-15 від 13.04.2018 року відповідач повідомив, що в розрахунок пенсії позивача не враховані: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані відпустки, оскільки на даний час відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно положень 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносини застосовуються як норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 і Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, так і норми Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 і Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, у відповідних редакціях, які співвідносяться між собою як спеціальні та загальні, відповідно.

За правилами частини 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 (в редакції, яка діяла на 11.07.2004 року, тобто на час призначення позивачу пенсії за його нормами), пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

В свою чергу, положеннями частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (у відповідній редакції) визначалося, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 60 років, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 цієї статті, до досягнення віку, встановленого першим реченням частини 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

В силу вимог частини 5 цієї статті, визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" №865 від 31.05.2000 (яка була чинною на час призначення пенсії позивачу) було установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів виплати, одержані особою за період до зміни структури заробітної плати, включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до абзацу 1 цього пункту без коригування. При цьому, для сільських, селищних голів, їх заступників, інших керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад, їх виконавчих органів (яким окремі виплати, що раніше включалися до заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), не встановлюються згідно з абзацом третім підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006), середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, а також окремих виплат, які не встановлюються згідно з абзацом третім підпункту пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006) визначається за вибором особи, що звернулася за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" №865 від 31.05.2000 (яка була чинною на час призначення пенсії позивачу) посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років під час призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" враховуються в розмірах, установлених на день призначення пенсії.

Згідно пункту 6 цієї постанови, у всіх випадках призначення (перерахунку) пенсій заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, на момент призначення (перерахунку) пенсій.

Згідно з нормами Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995, в структуру заробітної плати входить:

- основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців);

- додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій);

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати (компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

В свою чергу, за правилами частини 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (у відповідній редакції), до складу заробітної плати державних службовців входять посадові оклади, премії, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інші надбавки.

За правилами частини 1 статті 35 цього Закону, державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" №268 від 09.03.2006 (що діяла у відповідний проміжок часу) передбачалося, що державним службовцям протягом року можуть надаватися дві допомоги: допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Розмір кожної з них не повинен перевищувати середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до положень статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За правилами статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 (справа №21-430а11).

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових та компенсації за невикористані відпустки належать до додаткових видів грошового забезпечення, з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" №865 від 31.05.2000 (надалі- Постанова №865) , яка була чинною на час призначення пенсії позивачу, встановлено форму довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям. Проте, вищевказана Постанова №865 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується з 01.05.2016 року, та пунктом 5 якої затверджено форму довідки, яка за змістом та формою відмінна від довідки, що затверджена Постановою №865.

Довідкою Добротівської сільської ради № 2-16/186 від 15.09.2017 року "Про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи, або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" підтверджено, що ОСОБА_1 отримував: матеріальну допомогу на оздоровлення один раз на рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. При цьому також підтверджено той факт, що на всі такі виплати були нараховані внески на загальнообовязкове державне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Однак, вищевказана довідка видана за формою та за змістом, що передбачені Постановою №865 у той час, коли така вже втратила чинність.

Таким чином, на думку суду, проведення належного перерахунку пенсії на момент прийняття рішення відповідачем, з його боку було неможливе, внаслідок наявності інформації (довідки) наданої не за формою, що визначена законодавством.

З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до положень статтей параграфу 1 глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що регламентує основні положення про дакази і доказування в адміністративному процесі, наявність або відсутність обставин у справі можуть бути доведеними виключно на підставі доказів, які повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Зокрема, обставини справи, які законом мають бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У розумінні положень статтей параграфу 1 глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, такий доказ як довідка Добротівської сільської ради № 2-16/186 від 15.09.2017 року, не відповдає поняттю належності та допустимості доказу.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, відповідач відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії позивачу з підстав відсутності передумов для включення до складових заробітної плати державного службовця таких виплат як: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових та компенсації за невикористані відпустки, діяв необґрунтовано, однак його відмова була виправданою з урахуванням засад пропорційості при прийнятті рішення, визначених пуктом 8 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких умов, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Панікар І.В.