Постанова № 76000095, 16.08.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/308/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Широбокова Л.П. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.08.2018року)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю: представника прокуратури Овчар Т.В.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, постановлену 30 травня 2018 року суддею Загинайко Т.В. у справі № 904/308/18

за позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича, м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство "Криворізький державний цирк", м. Кривий Ріг

про розірвання договору від 03.04.2017р. №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, зобов'язання повернути майно та стягнення 548 521 грн. 64 коп.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст. 275,282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року під час провадження у справі за позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича про розірвання договору від 03.04.2017р. №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, зобов'язання повернути майно та стягнення 548 521 грн. 64 коп., до адвоката ОСОБА_2, який здійснював представництво інтересів відповідача по справі, були вжиті заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами.

Суд визнав зловживанням представником відповідача - адвокатом ОСОБА_2 процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству шляхом заявлення безпідставних відводів, а тому наклав на ОСОБА_2 штраф у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 810 грн. 00 коп. (1 762 грн. 00 коп. х 5).

З ухвалою суду не погодився ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду про стягнення з нього штрафу.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на відсутність мотивів в судовому рішенні, з яких суд дійшов висновку про накладення штрафу, що суперечить п.3 ч. 1 ст. 234 ГПК України. На думку скаржника судом першої інстанції порушено п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою забороняється втручання у правову позицію адвоката.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року, винесену суддею Загинайко Т.В. у справі № 904/308/18 (про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу ) та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 12.07.2018 року.

11 липня 2018 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ, у зв'язку із відпусткою судді Вечірко І.О., визначено склад судової колегії для розгляду справи у складі: головуючий-доповідач- суддя Березкіна О.В., судді Чус О.В. та Кузнецов В.О.

12 липня 2018 року судове засідання розпочати не вдалось, оскільки невідомі особи заважали колегії суддів розпочати розгляд справи по суті. У зв"язку з чим до будівлі суду було викликано наряд полії, національної гвардії та оперативно - слідчу групу.

З огляду на викладене, колегія суддів у складі: головуючий-доповідач- суддя Березкіна О.В., судді Чус О.В. та Кузнецов В.О. , порадившись на місці, оголосила перерву у судовому засіданні на 18 липня 2018року o 14:00 год.

18 липня 2018 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ, у зв'язку із відпусткою суддів Чус О.В. та Кузнецова В.О., визначено склад судової колегії для розгляду справи у складі: головуючий-доповідач- суддя Березкіна О.В., судді Верхогляд Т.А. та Широбокова Л.П.

18 липня 2018 року у судовому засіданні апелянтом по справі - ОСОБА_2 заявлено усне клопотання про відвід головуючого судді-доповідача по справі - Березкіної О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 зупинено апеляційне провадження у справі №904/308/18 до вирішення питання про відвід головуючого судді-доповідача Березкіної О.В. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 (суддя Подобєд І.М.) у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді-доповідача Березкіної О.В. у справі №904/308/18 відмовлено.

Враховуючи, що питання про відвід вирішено, апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою було поновлено на підставі ухвали суду від 20.07.2018 року, а розгляд справи - призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2018 року.

15 серпня 2018 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ, у зв'язку із відпусткою судді Верхогляд Т.А., визначено склад судової колегії для розгляду справи у складі: головуючий - доповідач- суддя Березкіна О.В., судді Кузнецова В.О. та Широбокова Л.П.

В судовому засіданні 16.08.2018 року апелянтом ОСОБА_2 були підтримані доводи апеляційної скарги, а представник прокуратури заперечував проти їх, просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 року про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням її у підготовчому засіданні на 28.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.04.2018р.

19.04.2018р. представником відповідача по справі - адвокатом ОСОБА_2 подано до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області заяву про відвід судді Загинайко Т.В.

Застосовуючи до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 8 810 грн. ( 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), господарський суд першої інстанції виходив з того, що адвокат ОСОБА_2 шляхом заявлення безпідставних відводів ( у кількості 4) перешкоджав здійсненню судочинства по даній справі, що є зловживанням адвокатом процесуальними правами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ч. 1-2 статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання клопотання, яке вже вирішено судом, заявлення завідомо безпідставного відводу, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Аналізуючи заяви ОСОБА_2 про відвід судді Загинайко Т.В. з підстав того, чи є вони зловживанням процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, заява ОСОБА_2 від 19.04.2018 року обґрунтовувалась тим, що суддя не перевірила повноваження представника прокуратури ( наявність довіреності з печаткою), а також допустила до участі у справі представника прокуратури без форменого одягу. На думку адвоката ОСОБА_2, відсутність форменого одягу у представника прокуратури, свідчить про протиправність його участі у судовому засіданні та свідчить про прояв разючої лояльності судді до сторони позивача і є підставою для відводу судді.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Закон України « Про прокуратуру» передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу ( ст. 23 закону)

Відповідно до статті 21 Закону, прокурори мають службове посвідчення.

Оскільки, представник прокуратури - Овчар Т.В., в суді першої інстанції для підтвердження своїх повноважень надала службове посвідчення прокурора, то у суду першої інстанції не було підстав для відмови у допуску прокурора до участі у справі.

Крім того, не є такою підставою відсутність у представника прокуратури форменого одягу, оскільки ані Закон України « Про прокуратуру», ані Наказ генеральної прокуратури № 6гп від 28 травня 2015 року « Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» не передбачає обов'язок прокурора, який бере участь у розгляді господарської справи, мати формений одяг в судовому засіданні.

Посилання в заяві про відвід на п. 14.2 Наказу № 4гн, який є фактично наказом від 19.12.2012 року (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 26.07.2013 №4гн-1) « Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», є безпідставним, оскільки стосується участі прокурора саме у кримінальному процесі, а не у господарському.

Колегія суддів вважає даний відвід безпідставним, оскільки навіть якщо припустити про необізнаність адвоката ОСОБА_2 про відмінність між кримінальним та господарським процесом, недотримання прокурором вимог Закону України « Про прокуратуру» можуть бути підставою для звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а не для недопуску прокурора у судове засідання.

Фактично, ОСОБА_2 даною заявою про відвід, висловив свою незгоду з процесуальними діями судді щодо допуску до участі у справі прокурора, який подав позов в інтересах держави, що не є підставою для відводу у розумінні ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2018 провадження у справі № 904/308/18 було зупинено з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 228 та пункт 9 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення питання про відвід, та зазначену справу передано на автоматизований розподіл (повторний розподіл) для розгляду заяви про відвід.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2018р. №208 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №904/308/18.

Відповідно до протоколу від 20.04.2018 повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи між суддями визначено суддю - доповідача по розгляду заяви про відвід судді Загинайко Т.В - Кесю Наталію Борисівну.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 у справі 904/477/18 про розгляд заяви про відвід судді, Фізичній особі-підприємцю Павловському Василю Сергійовичу відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018р. було поновлено провадження у справі №904/308/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2018р.

11.05.2018р. представником відповідача подано до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області заяву про відвід судді Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2018 провадження у справі № 904/308/18 було зупинено з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 228 та пункт 9 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення питання про відвід, та зазначену справу передано на автоматизований розподіл (повторний розподіл) для розгляду заяви про відвід.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2018р. №262 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №904/308/18.

Відповідно до протоколу від 14.05.2018 повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи між суддями визначено суддю - доповідача по розгляду заяви про відвід судді Загинайко Т.В - Панну Світлану Павлівну.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 у справі 904/308/18 про розгляд заяви про відвід судді, Фізичній особі-підприємцю Павловському Василю Сергійовичу відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Загинайко Т.В.

Аналізуючи заяву ОСОБА_2 про відвід судді Загинайко Т.В., яка мотивована тим, що суддя змусила його виписати ордер для участі у справі, не взявши до уваги раніше подану ним належно засвідчену довіреність на представництво інтересів відповідача, чим проявила разючу лояльність до сторони позивача, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений відвід безпідставний.

Так, відповідно до статті 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 26 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено судом і не заперечувалось апелянтом, адвокатом ОСОБА_2 було надану суду довіреність на представництво, проте, правовий статус ОСОБА_2 саме як адвоката, який уповноважений представляти інтереси відповідача, повинен був бути досліджений та встановлений судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що довіреність сама по собі не є доказом, що підтверджує повноваження адвоката, а також не свідчить про те, що у відносинах з довірителем - відповідачем по справі Павловським В.С., як представник за довіреністю, виступає у статусі адвоката.

Таким чином, заявлений з означених підстав другий відвід судді Загинайко Т.В., є безпідставним і фактично є незгодою адвоката з процесуальними діями судді, що не є підставою для відводу у розумінні ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018р. було поновлено провадження у справі №904/308/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2018р.

22.05.2018р. представником відповідача втретє подано до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області заяву про відвід судді Загинайко Т.В.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2018р. №290 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №904/308/18.

Відповідно до протоколу від 23.05.2018 повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи між суддями визначено суддю - доповідача по розгляду заяви про відвід судді Загинайко Т.В - Ліпинського Олександра Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2018 у справі 904/308/18 про розгляд заяви про відвід судді, Фізичній особі-підприємцю Павловському Василю Сергійовичу відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Загинайко Т.В.

Аналізуючи заяву ОСОБА_2 від 22.05.2018 року про відвід судді Загинайко Т.В., яка мотивована тим, що суддя Загинайко Т.В., отримавши заяву про відвід від 11.05.2018 року, за відсутності сторін та судового засідання, таємно передала справу на авторозподіл, що свідчить про її упередженість по відношенню до сторони відповідача та суперечить практиці ЄСПЛ, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений відвід був безпідставний з огляду на наступне.

Так, статтею 39 ГПК України, яка регламентує порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а частина 8 даної статті зазначає, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

З огляду на вищезазначені положення господарського процесуального кодексу, суддя у відповідності до процесуальних норм передала справу на авто розподіл для визначення іншого судді у встановлений законом строк.

При цьому, зазначені дії судді відповідали нормам процесуального законодавства і не свідчили про її упередженість, а заявлений з цих підстав відвід також за своєю суттю є незгодою з процесуальними діями судді, і не підпадає під визначені статтею 35 ГПК України підстави для відводу.

Зазначені дії адвоката із заявлення третього поспіль відводу судді Загинайко Т.В. , колегія суддів також вважає зловживанням адвокатом ОСОБА_2 своїми процесуальними правами.

В подальшому, представником відповідача - адвокатом ОСОБА_2 знов подано до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області заяву (вх.№22987/18 від 30.05.2018р.) про відвід судді Загинайко Т.В., посилаючись на те, що: прибувши у судове засідання на 22.05.2018р. на 16:00 год. виявив відсутність судді та секретаря, які у зазначений час не прибули для проведення судового засідання; помічник судді не зробила відмітку про перебування у суді у вказаний час; про дату та час судового засідання, що призначено на 22.05.2018р. у справі №904/308/18 не був повідомлений належним чином, що унеможливлює доступ до правосуддя; суддею проігноровано вимоги статті 19 Конституції України; суддею проявлено разючу лояльність до сторони позивача та відверту упередженість до сторони відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Загинайко Т.В. визнано зловживанням процесуальними правами та залишено без розгляду.

Таким чином, аналіз заявлених адвокатом ОСОБА_2 відводів, їх підстав, обґрунтованості, дозволяє суду зробити висновок про те, що він відверто зловживав своїми правами шляхом заявлення численних відводів судді Загинайко Т.В., явно спрямованих на свідоме затягування судового процесу, перешкоджаючи виконанню суддею завдань господарського судочинства, а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спору, у визначений законом строк.

Відповідно до ч.4 статті 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, а статтею 135 ГПК України передбачено, що зловживання процесуальними правами, вчинення дій або бездіяльності з метою перешкоджанню судочинству є підставою для стягнення з відповідної особи в доход державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано застосував до ОСОБА_2 такий засіб процесуального примусу як штраф.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру штрафу, колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а тому вважає за можливе зменшити розмір штрафу з 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3 розмірів, що відповідно складає 5286 грн.

При цьому, судова колегія вважає неспроможними доводи апелянта про відсутність мотивів в судовому рішенні, оскільки суд мотивував своє рішення про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу саме як наслідок зловживання апелянтом своїми процесуальними правами, зокрема, правом на відвід, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, колегія суддів не погоджується з посиланням апелянта на те, що накладанням штрафу у якості заходів процесуального впливу, суд здійснив втручання у правову позицію адвоката з огляду на наступне.

Адвокат маючи на меті своєї діяльності захист особи від порушення його прав, забезпечення його законних інтересів, не має вдаватись до заборонених правил та нечесної гри, оскільки адвокат не може досягнути законності та справедливості для свого клієнта шляхом порушення цих основоположних засад.

Відповідно до статті 4 Закону України « Про адвокатуру» , адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Статтею 20 Закону України « Про адвокатуру» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Статтею 7 Правил адвокатської етики зазначено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Проте, колегія суддів констатує, що адвокатом ОСОБА_2 було здійснено зловживання процесуальними правами, а тому ухвала господарського суду про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу є законною та обґрунтованою, проте, вона підлягає зміні в частині розміру стягнутого штрафу, оскільки при визначенні розміру штрафу господарським судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідно копією посвідчення.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідно копією посвідчення , апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у відповідності до статті 277 ГПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 269,275,277,282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, постановлену 30 травня 2018 року суддею Загинайко Т.В. у справі № 904/308/18 - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) в доход державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України ( отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/21081000; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача 820019;рахунок отримувача 31110106700007; код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 5286 грн ( три прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Стягувач: Державна судова адміністрація України ( отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/21081000; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача 820019;рахунок отримувача 31110106700007; код класифікації доходів бюджету 21081100);

Боржник: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України..

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.08.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя Л.П.Широбокова