Рішення № 75998034, 21.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2018Справа № 910/6251/18Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж

до товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельний центр "РЕНЕСАНС"

про стягнення 1 244 237,61 грн.

за участю представників:

позивача: Махаринець В.І.

відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельний центр "РЕНЕСАНС" про стягнення 1 244 237, 61 грн., у тому числі: 706 807, 11 грн. - основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 9 026, 37 грн. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 448 923, 91 грн. - основного боргу за перевищення договірної величини споживання, 78 350, 72 грн. - пені за активну електроенергію та 1 129, 50 грн. - пені за реактивну електроенергію.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 3846 від 27.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6251/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 03.07.2018.

У судовому засіданні 03.07.2018 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 31.07.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6251/18 до судового розгляду по суті на 21.08.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 21.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельний центр "РЕНЕСАНС" (відповідач) 27.01.2010 укладено договір про постачання електричної енергії № 3846, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з дозволеною потужністю 1 785 кВт (точка продажу електричної енергії ТП768 ТП 769, вул. Сержанта Жужоми, 7 м. Черкаси), а відповідач зобов'язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії здійснюється на підставі договору з енергопостачальником.

За умовами пункту 2.2.2 договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів відповідача та гарантованого рівня надійності схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Водночас, відповідач відповідно до пунктів 2.3.2-2.3.4 зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки, оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», здійснювати оплату за перетікання електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до пункту 4 правил користування електричною енергією відомості про обсяг очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячними або поквартальними розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом .

Строк дії договору відповідно до пункту 9.4 сторони встановили з дня його підписання до 31.12.2010. В той же час, договір вважаться продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору або перегляд його умов.

У додатку № 4 до договору сторони погодили графік зняття показників лічильників та подання їх до електричної організації, за умовами якого відповідач зобов'язався знімати показання електролічильника 20 числа розрахункового періоду та протягом 0, 5 доби з моменту зняття показань довести їх до електропостачальної організації за встановленою формою та адресою: вул. Благовісна, 166. У випадку не передачі даних про спожиту електроенергію в зазначений строк визначення використаної електроенергії здійснються за середньодобовим споживанням за попередній період.

В матеріалах справи наявні акти зняття поточних показників лічильників електроенергії за період з 25.10.2016 по 25.09.2017, в яких відображено та зафіксовано показники розрахункових лічильників відповідача.

Згідно порядку розрахунків, зазначеного у додатку до договору № 3846 від 27.01.2010 розрахунковим періодом вважаться календарний місяць з 20 по 20 число, за який визначається обсяг спожитої або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки. Повна оплата здійснюється на початку періоду наступного за розрахунковим до 25 числа за фактично використану електроенергію (активну і реактивну) відповідно до показників розрахункових приладів обліку на кінець розрахункового періоду - на 20 число.

Втім, відповідач, в порушення умов договору № 3846 несвочасно розрахувався за використану електричну енергію та допустив виникнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 01.10.2017 в розмірі 9 026, 37 грн. за перетікання реактивної електричної та 706 807, 11 грн. за активну електроенергію (період з 01.10.2016 по 01.09.2017).

У зв'язку з тим, що відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання за договором № 3846 від 27.01.2010, сторонами 03.08.2017 укладено угоду № 314-01/22-17 про реструктуризацію заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 713 197, 44 грн. та 7 438, 20 грн. за перетікання реактивної електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 3846 від 27.01.2010. За умовами зазначеної угоди відповідач визнав та підтвердив перед позивачем боргові зобов'язання, що виникли в жовтні 2016 року - липні 2017 року та зобов'язався погасити заборгованість в термін до 31.07.2018.

Відповідно до пункту 3.1 угоди № 314-01/22-17 від 03.08.2017 виконання зазначеної угоди не звільняє відповідача від зобов'язання щомісячно та у встановлені строки оплачувати поточне споживання електричної енергії у 100 % розмірі.

У зв'язку з тим, що відповідачем не виконано умови угоди № 314-01/22-17 від 03.08.2017 у строки передбачені у графіку, позивач скористався своїм правом відповідно до пункту 2.1 угоди та звернувся до суду з позовом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання позивачем електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів сплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача 706 807, 11 грн. - основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 9 026, 37 грн. - за перетікання реактивної електричної енергії визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 3846 під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією.

Згідно пункту 4 правил користування електричною енергією відомості про обсяг очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Гранична величина споживання електричної потужності визначається окремо для кожного об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. та більше.

Відповідно до пункту 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, відповідач не пізніше 15 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток - обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу). У разі ненадання відповідачем відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється позивачем на рівні відповідних періодів поточного року.

Відомостей про розмір очікуваного споживання відповідачем електричної енергії матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, у період з жовтня року 2016 по липень 2017 року відповідач перевищив споживання електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 448 923, 91 грн. за перевищення договірної величини споживання.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору № 3846 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується з відповідача з приєднаною потужністю 150 кВт і білье та середньомісячним споживанням 50 000 кВт і більше. Відповідач сплачує позивачу вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, вимога про стягнення 448 923, 91 грн. основного боргу за перевищення договірної величини споживання визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати заборгованості у визначені строки.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2.1 договору № 3846 встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи строки оплати, встановлені у додатку до договору № 3846 від 27.01.2010, правомірним буде нарахування пені починаючи з 26 числа відповідного місяця.

Здійснивши перерахунки в означеній частині, сума пені є більшою з урахуванням періоду прострочення та обмеження, встановлені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Однак, враховуючи, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, вимоги про стягнення 78 350, 72 грн. - пені за активну електроенергію та 1 129, 50 грн. - пені за реактивну електроенергію визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж до товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельний центр "РЕНЕСАНС" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельний центр "РЕНЕСАНС" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, будинок 22, ідентифікаційний код 31278400) на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул.Благовісна, будинок 166, ідентифікаційний код 25204608) 706 807 (сімсот шість тисяч вісімсот сім) грн. 11 коп. - основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 9 026 (дев`ять тисяч двадцять шість) грн. 37 коп. - боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 448 923 (чотириста сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 91 коп. - основного боргу за перевищення договірної величини споживання, 78 350 (сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят) грн. 72 коп. - пені за активну електроенергію, 1 129 (одна тисяча сто двадцять дев`ять) грн. 50 коп. - пені за реактивну електроенергію та 18 664 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.08.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк