Ухвала суду № 75996832, 15.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/338/18

Справа № 682/3046/17 Головуючий в 1-й інстанції Шевчук В. В.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач Кулеша Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

доповідача - судді Кулеші Л.М.,

суддів Бережного С.Д., Матущака М.С.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

прокурора Бондар Н.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240210000791 від 09.10.2017 року та №12017240210000850 від 24.10.2017 року за апеляційною скаргою обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_2 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого,-

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та вироком Ізяславського районного суду від 18.01.2018 року, визначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахується з 03.11.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів кошти в сумі 1397,93 грн., як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок №35414003001668 в УДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 21345097.

Долю речових доказів вирішено на підставі ст.100 КПК України.

За вироком суду, 09 жовтня 2017 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, прийшов на пасовище, що заходиться неподалік вул. Привокзальна, в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, де реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав корову чорного окрасу, вагою 400 кг., вартістю 28 грн. за один кілограм живої маси великої рогатої худоби, всього на суму 11200 грн., що належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яку вивів з пасовища, та, того ж дня, продав для жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 І.Б., одержавши за неї 7700 грн.

Окрім того, з 14 жовтня 2017 по 24 жовтня 2017 року, в денний час, а саме в період з 10 год. по 15 год., ОСОБА_2, з метою викрадення 43 секцій металевої огорожі, що належить Старокривинському будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, приходив на його територію, що знаходиться на вул. Перемоги, 76А, в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, де реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, за допомогою дерев’яної жердини демонтував та, повторно, викрав 43 секції металевої огорожі, вартістю 32 гривні 51 копійок за одну секцію, всього на суму 1397 гривень 93 копійки, заподіявши Старокривинському будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів матеріальної шкоди на вказану суму.

В поданій апеляційній скарзі, як убачається з її змісту, обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та призначити йому більш м’яке покарання. Вказує, що місцевий суд призначив йому занадто суворе покарання, не взявши до уваги те, що в нього на утриманні є неповнолітня дитина, він перебуває у шлюбі, його мати похилого віку і потребує догляду.

Зазначає, що у вчиненому злочині вину визнає і щиро кається.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність вироку суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна повторно, за вказаних у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ніким не оспорюються, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України, відповідно.

Подія злочину, доведеність винуватості обвинуваченого у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до вимог ст.404 КПК України, колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку, в цій частині, не оскаржувались.

Покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України – 2 роки 6 місяців позбавлення волі та за сукупністю злочинів – у виді позбавлення волі на строк 3 роки призначене у відповідності до положень ст.ст.65, 70 КК України, з наведенням у вироку обґрунтувань такого рішення. Воно є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, в межах санкції статті, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення, судом враховано характер та тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, дані про його особу, пом’якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих.

Зокрема, враховані такі пом’якшуючі покарання обставини, як його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з тим, судом враховано і те, що обвинувачений неодноразово судимий, по місцю проживання характеризується негативно.

Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що в нього на утриманні є неповнолітня дитина, він перебуває у шлюбі, а матір його вже достатньо похилого віку і потребує догляду, не дають колегії суддів підстав для пом’якшення ОСОБА_2 покарання, з огляду на те, що він, будучи неодноразово судимим за злочини проти власності, маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став, а відбувши покарання, продовжує злочинну діяльність, що свідчить про його суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.

Призначене ОСОБА_2 покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку у межах апеляційних скарг немає.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого – без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, з дня вручення копії судового рішення.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_5