Рішення № 75991963, 15.08.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5463/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Палюх Н.М.

при секретарі Сех Г.В.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, представника третьої особи – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональна філія «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Об’єднана профспілкова організація Львівської дирекції залізничних перевезень про скасування наказу на звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач 17 листопада 2017 року звернувся у суд з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу №587/ос „По особовому складу” від 20.10.2017 року; поновлення на роботі на посаді директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.10.2017 року по день поновлення. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 05.03.2004 року позивач працював директором Львівського заводу залізобетонних конструкцій державного територіального- галузевого об’єднання „Львівська залізниця”. Згідно наказу №01/ос від 01.12.2015 року Відокремлений підрозділ „Львівський завод залізобетонних конструкцій державного територіального-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” реорганізовано шляхом перетворення у Виробничий структурний підрозділ „Львівський завод залізобетонних конструкцій” регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Укрзалізниця”. На виконання рішення правління ПАТ „Укрзалізниця” від 01.03.2017 року №Ц-57/17, наказом №179-воН/од регіональної філії „Львівська залізниця” від 27.03.2017 року „про структурні зміни в господарстві будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд” з 01.07.2017 року ліквідовано структурний підрозділ „Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд” та вилучено зі складу регіональної філії „Львівська залізниця” виробничий підрозділ „Львівський завод залізобетонних конструкцій”, а основні фонди цього виробничого підрозділу включено до складу виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця». 26.04.2017 року позивача було попереджено про скорочення його посади та наступне звільнення з роботи. 21.06.2017 року начальником Львівського територіального управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» позивачу було запропоновано посаду заступника начальника управління виробничого підрозділу „Львівське територіального управління” філії „Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд”, про що позивач написав відповідну заяву на ім’я ОСОБА_5 з проханням прийняти його на посаду заступника начальника, однак рішення про розгляд заяви позивача та наказу про призначення заступником начальника з моменту написання заяви так і не було. Наказом регіональної філії „Львівська залізниця №408/ос від 27.06.2017 року „по особовому складу” позивача звільнено з посади директора структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” у зв’язку з переведенням у виробничий підрозділ „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України з 30.06.2017 року. Наказом регіональної філії „Львівська залізниця” №353Н/од від 30.06.2017 року „про заходи у зв”язку з реорганізацією господарства будівельно-монтажних робіт і споруд регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Укрзалізниця” створено додатковий штат (штатний розпис) та продовжено з позивачем трудові відносини у складі виробничого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”. Рішенням президії об’єднаної профспілкової організації Львівської дирекції залізничних перевезень від 17.10.2017 року надано згоду на звільнення позивача з роботи за скорочення штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Наказом від 20.10.2017 року № 587/ос позивача звільнено з займаної посади директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” у зв”язку зі скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України та видано трудову книжку. Вважає, що звільнення позивача з роботи у зв’язку із скороченням штату відбулося з грубим порушенням норм трудового законодавства, так як позивача не було попереджено про скорочення посади, яку він займав в складі Львівської дирекції залізничних перевезень, та наступне звільнення; при звільненні позивачу не було запропоновано всіх наявних вакантних посад на підприємстві; не враховано переважне право позивача на залишення на роботі. За наведеного, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві і додаткових обґрунтуваннях позовної заяви, та доповнили, що фактично реорганізація в ПАТ „Львівська залізниця” не призвела до ліквідації структурних підрозділів „Львівський завод залізобетонних конструкцій”, „Львівський будівельно-монтажний поїзд”, „Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління”, „Львівська дистанція водопостачання”, „Львівський експериментальний завод”, „Мукачівське управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд” та „Ужгородська дистанція водопостачання”, а лише зазначені підрозділи було вилучено зі складу регіональної філії „Львівська залізниця” та включено у Львівське територіальне управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», при цьому посада заступника начальника управління з виробництва є тотожною посаді директора заводу. Штатним розписом на 01.07.2017р. новоствореного підрозділу Львівське територіальне управління філії „Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд” передбачено 5 посад заступників начальника. На дані посади було призначені колишні керівники структурних підрозділів, що вилучені зі складу Регіональної філії „Львівська залізниця”. На час звільнення позивача 20.10.2017р. була вакантна одна посада заступника начальника, у зв’язку з чим підстав для звільнення позивача не було. Між тим, позивачу не було запропоновано усіх вакантних посад, зокрема вакантної посади заступника начальника виробничого підрозділу «Львівське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд». Від інших запропонованих посад позивач відмовився з етичних міркувань, так як більше 10 років пропрацював на посаді директора Львівського заводу залізобетонних конструкцій державного територіального-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”. Окрім цього, позивача не було повідомлено про скорочення посади, яку він займав в складі Львівської дирекції залізничних перевезень, жодного наказу про ліквідацію посади директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” регіональної філії „Львівська залізниця” не було і на момент його звільнення така посада була в штатному розкладі Львівської дирекції залізничних перевезень та існувала до 20.11.2017 року. За наведеного вважають, що при звільненні позивача було допущено грубе порушення норм трудового законодавства. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи Регіональної філія «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнала, надала пояснення аналогічні наведеним у відзиві проти позову та додатково пояснила, що відповідно до наказу №179-во від 27.03.2017р. на виконання рішення правління ПАТ „Укрзалізниця” 01.01.2017 року зі складу регіональної філії „Львівська залізниця” вилучено ряд виробничий підрозділ, в тому числі „Львівський завод залізобетонних конструкцій”, директором якого працював позивач. У відповідності до вимог трудового законодавства позивач був письмово попереджений про те, що займана ним посада скорочується. З метою працевлаштування позивача 08.09.2017 року йому було запропоновано перелік з 17 наявних вакантних посад в апараті філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», у Львівському територіальному відділенні Філії та у регіональній філії «Львівська залізниця». Однак на переведення на жодну із запропонованих посад позивач не погодився. Щодо посади заступника начальника виробничого підрозділу «Львівське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», на яку претендували ряд осіб, в тому числі і позивач, то дана посада була вільною до 22.01.2018 року, обов’язки заступника начальника цього виробничого підрозділу виконував ОСОБА_6 – начальник дільниці технічного контролю і виробничої лабораторії, який 22.01.2018 року був призначений на дану посаду. Керівництво управління не пропонувало позивачу посади заступника начальника виробничого підрозділу «Львівське територіальне управління», оскільки не вбачало його на цій посаді. Покликання позивача на те, що його не було письмово попереджено про звільнення з роботи з посади директора додаткового штату, вважає безпідставними, оскільки позивача було зараховано у додатковий штат у підрозділі Львівська дирекція залізничних перевезень для продовження трудових відносин з подальшим вивільненням. Щодо покликань позивача щодо переважного права на залишення на роботі, то такі вважає безпідставними, оскільки посада директора виробничого підрозділу «Львівський завод залізобетонних конструкцій», яку обіймав позивач і яка підлягала скороченню, була єдиною, і відповідно й конкурувати йому на умовах, визначених ст.42 КЗпП України, не було з ким, а на жодну іншу із запропонованих вакансій він згоди не дав. Вважає, що звільнення позивача з роботи у зв’язку з скороченням чисельності штату відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» проти позову заперечив, надав пояснення аналогічні наведеним у поясненнях третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зазначивши, що звільнення позивача з роботи у зв’язку з скороченням чисельності штату відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - Об’єднаної профспілкової організації Львівської дирекції залізничних перевезень в судове засідання не з’явився, проте подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, що суд вважає за можливе.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін і третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 05.03.2004 р. працював на посаді директора відокремленого підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” ДТГО „Львівська залізниця”, яке згідно наказу №01/ос від 01.12.2015 року реорганізовано шляхом перетворення у Виробничий структурний підрозділ „Львівський завод залізобетонних конструкцій” регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця”.

Відповідно до ч. 1 ст.62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 64 цього Кодексу підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Тобто, власник на свій розсуд має право формувати штат і структуру підприємства, установи або організації, змінити чисельність працівників певного фаху і кваліфікації та чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, що не забороняє одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, змінити чисельність інших посад.

Враховуючи зазначене, при вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі працівника, звільненого у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов'язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, зокрема, чи мало місце скорочення чисельності штату або чисельності працівників. Проте, суд не має права вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва та наступне скорочення штату працівників, а також наявність підстав для утворення інших структурних підрозділів та їх функціональне навантаження. Вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Зі змісту ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України скорочення чисельності штату працівників охоплюється поняттям змін в організації виробництва і праці, що в свою чергу може містити скорочення одних підрозділів підприємства, установи, організації із вивільненням їх працівників і одночасне створення інших підрозділів із наповненням їх новими посадами, що в кінцевому результаті може мати місце кількісну більшість фактичних працівників в підприємстві, установі чи організації в цілому, однак це не може свідчити про те, що зміни в організації виробництва та праці і відповідно скорочення чисельності штату працівників не мали місце, оскільки такі внутрішні процеси формування структури і штату працівників вирішує виключно власник або уповноважений ним орган на свій розсуд.

Виходячи з норм трудового законодавства не передбачено право суду перевіряти доцільності скорочення працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, ці питання стосується суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб'єкта господарювання і не є предметом доказування у судових спорах.

Така позиція висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду в ухвалі від 28.01.2009 у справі № 6-14292св08.

При цьому однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

З пояснень представників відповідача і третьої особи, та долучених до матеріалів справи витягу з протоколу №Ц-57/16 Ком.т. засідання правління ПАТ „Українська залізниця” від 01.03.2017р. /а.с.106-109 т.1/, наказу Регіональної філії „Львівська залізниця” від 27.03.2017р. №179-воН/од „Про структурні зміни в господарстві будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд” /а.с.7 т.1/, наказу Регіональної філії „Львівська залізниця” від 30.06.2017р. №352-Н/од „ Про заходи у зв”язку з реорганізацією господарства будівльно-монтажних робіт та цивільних споруд регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Укрзалізниця”, штатних розписів, переліком №24 до штатного розпису структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень (1 групи) регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Укрзалізниця” на 2017 рік, затвердженого 23.03.2017р. /а.с.72-76 т.1/, інформації про працівників господарства будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд зарахованих до штату дирекції залізничних перевезень регіональної філії „Львівська залізниця” /а.с.77-78 т.1/, положення про філію «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» /а.с.87-105 т.1/, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців /а.с.110-111 т.1/, наказу філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» від 20.06.2017р. №ФБНЕС-3/24 /а.с.112-115 т.1/, положення про виробничий підрозділ „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» /а.с.117-129 т.1/, штатного розпису виробничого структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” на 2017 рік /а.с.242-244 т.1/, штатного розпису виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» (вводиться в дію з 01.07.2017р.) /а.с.130-133 т.1/, довідки про керівний склад виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» від 03.03.2018р. /а.с.134 т.1/, видно про скорочення штату, в тому числі і скорочення посади директора виробничого структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій”, що обумовлено реорганізацією виробництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників.

Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Статтею 141 КЗпП України визначено обов'язок власника або уповноваженого ним органу правильно організовувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності.

При звільненні працівників у зв'язку зі скороченням чисельності або штату повинні додержуватись правила щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу при наявності вакантних робочих місць (посад) і згоди працівників.

Згідно із частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

З пояснень сторін встановлено, що 26.04.2017 року ОСОБА_1 було персонально попереджено про ліквідацію посади директора виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” у зв'язку із змінами в організації виробництва та розірвання трудового договору у відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом регіональної філії „Львівська залізниця” від 27.06.2017 року №408/ос звільнено ОСОБА_1 з посади директора виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” у зв’язку з переведенням у виробничий підрозділ „Львівське територіальне управління філії „Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд” ПАТ „Укрзалізниця”, п.5 ст.36 КЗпП України, з 30.06.2017 року /а.с.9 т.1/.

Однак, наказом регіональної філії „Львівська залізниця” від 03.07.2017 року №437/1/ос, скасовано наказ від 27.06.2017 року №408/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” у зв”язку з переведенням у виробничий підрозділ „Львівське територіальне управління” філії „Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд” ПАТ „Укрзалізниця”, п.5 ст.36 КЗпП України, з 30.06.2017 року, визнано таким, що втратив чинність / а.с.22 т.1/.

Відповідно до наказу директора регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” №352-Н/од від 30.06.2017 року, створено з 01.07.2017р. додатковий штат (штатний розпис) та продовжено трудові відносини з працівниками господарства будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, згідно з списком, що додається, з подальшим вивільненням відповідно до чинного законодавства /а.с.10-11 т.1/.

З додатку №1 до наказу регіональної філії Львівська залізниця” від 30.06.2017р. №352-Н/од вбачається, що у додатковий штат зараховано 35 працівників, в тому числі і директор виробничого підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” - ОСОБА_1 /а.с.12 т.1/.

Наказом виробничного структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” регіональної філії „Львівська залізниця” від 03.07.2017 року „Про ведення додаткового штату” внесено зміни в штатний розпис виробничного структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” шляхом створення додаткового штату в кількості 27 штатних одиниць, продовжено трудові відносини з подальшим вивільненням згідно чинного законодавства з працівниками, в тому числі і з директором виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” /а.с.23-25 т.1/.

Судом встановлено, що 08.09.2017 року ОСОБА_1 було запропоновано перелік наявних вакансій в апараті філії „Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд”: начальник сектору планування та освоєння проектів інвестицій та ремонтів; інженер 1 категорії відділу експлуатації; начальник відділу охорони праці; начальник відділу механізації; начальник сектору житлово-комунального господарства та оздоровчих закладів, у Львівському територіальному управлінні: головний енергетик відділу експлуатації будівель і споруд; майстер будівельних та монтажних робіт виконробської дільниці слабострумних мереж; начальник цеху металокострукцій; майстер механоскладальної дільниці; майстер Мукачівської експлуатаційної дільниці, у регіональній філії „Львівська залізниця”: заступник начальника служби комерційної роботи та маркетингу; інженер з технічного нагляду (будівництво) групи з технічного нагляду за будівництвом служби капітальних вкладень; інженер-проектувальник 2 категорії проектно-кошторисної групи служби капітальних вкладень; інженер-будівельник відділу обстеження та паспортизації будівель і споруд дорожнього центру стандартизації, метрології та експертизи; інженер з технічного нагляду 1 категорії (будівництво) виробничого підрозділу «Дирекція з будівництва Бескидського тунелю»; провідний інженер відділу матеріалів структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»; інженер відділу матеріалів структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання», а всього вакансій в кількості 17 посад. /а.с.26 т.1/, однак на переведення на жодну із запропонованих вакантних посад ОСОБА_1 не погодився.

Штатним розписом виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» (вводиться в дію з 01.07.2017 року), передбачено посаду начальника та 5 заступників начальника /а.с.130-133 т.1/.

З пояснень представника відповідача встановлено, що посада заступника начальника виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» при звільненні не пропонувалася ОСОБА_1, оскільки на дану посаду претендувало декілька осіб, керівництво не вбачало позивача на цій посаді та, окрім цього, наказом від 03.07.2017 року виконання обов’язків заступника начальника виробничого підрозділу „Львівське територіальне управління” покладено на ОСОБА_6 – начальника дільниці технічного контролю і виробничої лабораторії цього ж підрозділу, якого в подальшому наказом від 22.01.2018 року №26/ос переведено на посаду заступника начальника.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, він не погодився на жодну із запропонованих вакантних посад з етичних міркувань, а його заяви щодо переведення на посаду заступника начальника виробничого підрозділу «Львівське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», яка є рівноцінною посаді директора виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” і яка була вакантною на момент його звільнення, відповідачем не розглядалися.

17.10.2017 року об’єднана профспілкова організація Львівської дирекції залізничних перевезень, розглянувши подання директора регіональній філії „Львівська залізниця” від 03.10.2017 року про надання згоди на звільнення за скороченням штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України, надала згоду на звільнення за скороченням штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” ОСОБА_1 /а.с. 27, 28-30 т.1/.

Наказом регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” від 20.10.2017 року №587/ос „По особовому складу” звільнено ОСОБА_1 з посади директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, у зв’язку зі скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України, з 23.10.2017 року. /а.с.13 т.1/.

Згідно довідки від 12.02.2018 року /а.с.79 т.1/, згідно переліку №24 до штатного розпису виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» (1 групи) регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на 2017 рік, посада директора відсутня.

Відповідно до ст.65 ГК України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

З системного аналізу норм ст.ст.64, 65 ГК України слідує, що призначення керівника структурного підрозділу підприємства та інших посадових осіб, до яких відносяться і посада заступника керівника, є прерогативою уповноваженого органу, а відтак, беручи до уваги, що позивачу при звільненні було запропоновано 17 вакантних посад, від яких він відмовився з етичних міркувань, суд критично оцінює покликання позивача та його представника, як на підставу для задоволення позову, що при звільненні ОСОБА_1 не було запропоновано всіх вакантних посад, зокрема посади заступника начальника виробничого підрозділу «Львівське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», на яку 03.07.2017 року був призначений виконуючим обов’язки ОСОБА_6, а 22.01.2018 року останній переведений на дану посаду, що і є прерогативою керівництва, та приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача.

Суд також критично оцінює покликання позивача та його представника на те, що в порушення вимог трудового законодавства відповідач письмово не попередив позивача про наступне звільнення з посади директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, оскільки 26.04.2017 року позивача було персонально попереджено про скорочення посади директора виробничного структурного підрозділу „Львівський завод залізобетонних конструкцій” та наступне вивільнення з роботи, а в додатковий штат його було переведено для продовжено трудових відносини з подальшим вивільненням, що свідчить про виконання відповідачем обов’язку щодо персонального попередження позивача про наступне вивільнення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення правління ПАТ „Українська залізниця” /протокол від 01.03.2017р. №Ц-57/16/ наказом Регіональної філії „Львівська залізниця” від 27.03.2017р. №179-воН/од ліквідовано структурний підрозділ „Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд” та вилучено зі складу регіональної філії виробничі підрозділи, в тому числі і виробничий підрозділ „Львівський завод залізобетонних конструкцій”, а відтак передбачене ст. 42 КЗпП України переважне право позивача на залишення на роботі не могло бути реалізоване.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, а тому підстав для скасування наказу від 20.10.2017 року №587/ос „По особовому складу” про звільнення ОСОБА_1 з посади директора додаткового штату виробничого структурного підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень” немає та відсутні підстави для поновлення позивача на зазначеній посаді.

За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональна філія «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Об’єднана профспілкова організація Львівської дирекції залізничних перевезень про скасування наказу на звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.08.2018р.

Суддя: