Ухвала суду № 75990944, 21.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.08.2018

Справа № 320/954/14-к

Провадження № 1-кп/320/53/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

21 серпня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

суддів - Колодіної Л.В., Бахаєва І.М.,

з секретарем с/з – ОСОБА_1,

за участю: прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3,

під час судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013080140005993, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 27 червня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжений термін тримання під вартою строком на 2 місяця, а саме до 26 серпня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ст. 331 ч.3 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Процесуальним прокурором заявлено клопотання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 діб, оскільки строк застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 26 серпня 2018 року і до цього часу розгляд справи не може бути завершений. На думку прокурора на даний час існують ризики, які мали місце при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду та перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином з метою уникнення відповідальності за скоєне, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали недоведеною підозру обвинуваченого у вчиненні злочинів та недоведеними існування ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м’який.

Так, захисником обвинуваченого заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт. Своє клопотання захисник обґрунтував тим, що ОСОБА_2 перебуває під вартою з 20.12.2013 року, тобто більше чотирьох з половиною років. Натепер всі свідки допитані у справі, всі речові докази зібрані та на цій стадії кримінального провадження у ОСОБА_2 взагалі відсутні будь-які можливості якимось чином перешкоджати слідству. Відомості про вік та стан здоров’я ОСОБА_2 суду відомі. Він постійно мешкає в м. Костянтинівці, в цьому ж місті проживає його рідний батько, тобто підозрюваний має міцні соціальні зв’язки. Судимостей ОСОБА_2 не має, розмір майнової шкоди, спричиненої злочином, визначено довільно. Захисник вважає, що досліджені докази свідчать про відсутність вини його підзахисного у вчиненні злочину, а відтак подальше продовження строків тримання його під вартою є безпідставним, а тому вважає достатнім застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред’явленого обвинувачення та особи обвинуваченого, вважає необхідним продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки до спливу цього строку суд з об’єктивних причин позбавлений можливості завершити судове провадження, оскільки за клопотанням сторони захисту триває проведення додаткової дактилоскопічної експертизи і не завершено допит експерта, але в той же час суд вбачає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які можуть зашкодити завершенню судового розгляду.

Так, дійсно продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, такі, як можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності та можливість вчинення нових злочинів, а також незаконний вплив на потерпілу в цьому кримінальному провадженні.

До таких висновків суд дійшов, виходячи з того, що зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого є м.Костянтинівка Донецької області, яке розташоване у безпосередній близькості від лінії розмежування з окупованою територією, що викликає загрозу можливого переховування обвинуваченого саме на непідконтрольній Україні території. Ризик можливого переховування ОСОБА_2 від суду суд вбачає виходячи з тяжкості покарання, настання якого є невідворотнім у разі визнання його винним у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, а також виходячи з того, що на час затримання ОСОБА_2 фактично не мав постійного місця проживання та роботи, не мав стійких соціальних зв’язків, а тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, не зважаючи на покладені на нього обов’язки.

На ризик вчинення обвинуваченим нових злочинів вказує те, що він не мав постійного місця роботи та інших легальних доходів для забезпечення своїх життєвих потреб і в разі переховування від суду може вчинити злочинні діяння з метою отримання засобів до існування.

Обставини, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, щодо недоведеності ризиків, зазначених у клопотанні прокурора та недоведеності обвинувачення, суд вважає безпідставними, оскільки суд встановив обґрунтованість ризиків, заявлених прокурором, а недоведеність обвинувачення є позицією захисника обвинуваченого, яка ґрунтується на обраному ними способі захисту.

Таким чином, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці, але не більше ніж на 60 діб, оскільки такого строку на думку суду буде достатньо для завершення судового розгляду.

Обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу на думку суду не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, що буде перешкоджати завершенню судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити перерву у судовому розгляді до 10 години 30 хвилин 18 вересня 2018 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, але не більше ніж на 60 діб, а саме до 20 жовтня 2018 року.

Копію ухвали надіслати для виконання на адресу Запорізького слідчого ізолятора (СІЗО) УДПС України в Запорізької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Ю.В. Горбачова

Судді: Л.В. Колодіна

ОСОБА_4