Рішення № 75990696, 13.08.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/185/18

2/310/829/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідачка звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв’язку з чим підписала заяву б/н від 08 квітня 2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка надала свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється банком, і вона дає право банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Якщо на дату нарахування процентів уся сума кредиту використана, то сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/ з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору. ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов’язань, в зв’язку із чим станом на 15 листопада 2017 року має заборгованість в розмірі 11 839,48 грн., яка складається із наступного: 1 168,68 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 10 578,08 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг: 250 грн. – штраф (фіксована частина), 551,88 грн. – штраф (процентна складова), і яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представником відповідачки до суду було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він позовні вимоги вважає необґрунтованими і безпідставними з наступних підстав. Відповідачка не оспорює того факту, що вона звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву б/н від 08 квітня 2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач і на підставі яких він нараховує відсотки, пеню, штрафні санкції, які регулюють порядок зміни процентної ставки, розмір пені тощо, у даному випадку не є частиною кредитного договору. Вказані ОСОБА_2 не містять підпису позивачки, доказів ознайомлення ОСОБА_1 з цими Умовами, погодження з ними позивачем не надано. Крім зазначеного, банком безпідставно одночасно за одне і те саме порушення кредитного договору нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу, що суперечить ст. 61 Конституції України. Нарахування пені в сумі 10 578,08 грн. на суму заборгованості в сумі 1 168,68 грн. суперечить принципам розумності та справедливості. Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В даному випадку розмір пені майже в 10 разів перевищує розмір збитків. Позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом своїх прав. Враховуючи наведене, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, в якій зазначила наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідачкою було підписано заяву про приєднання до ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, у якій зазначено, що, підписавши цю заяву, позивачка ознайомилась з вказаними Умовами, приєдналась і зобов’язується їх виконувати. Таким чином, заява про приєднання до ОСОБА_2 і правил складає договір банківського обслуговування, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. ОСОБА_2 і правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на його офіційному сайті. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідачка користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів. ОСОБА_1 частково сплачувала заборгованість за договором. У відповідності зі ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Заперечення відповідачки про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Пеня та штраф є різновидом штрафних санкцій, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Щодо зменшення розміру неустойки зазначила, що розмір неустойки може бути зменшений за наявності обставин, які мають істотне значення, які відповідачкою не доведені. Строк позовної давності по даній справі банком не пропущений. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги визнає частково – в розмірі 1 168,68 грн. відсотків та 1 168,68 грн. пені.

Представник відповідачки в судове засідання не з’явився, надав заяву про зменшення розміру пені до рівня заборгованості по процентам, тобто до 1 168,68 грн.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до укладеного із ПАТ КБ «Приватбанк» договору б/н від 08 квітня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

Ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

ОСОБА_2 публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ПАТ КБ «ПриватБанк» надав до суду копію заяви ОСОБА_3 від 08 квітня 2008 року, яка свідчить про те, що остання ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, зазначена заява є договором між банком та нею про надання банківських послуг.

Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, надав відповідачці картку та кредитні кошти. Відповідачка не сплачувала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свої зобов’язання і на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачкою допущені порушення зобов’язання за кредитним договором, і вона станом на 15 листопада 2017 року має заборгованість в розмірі 11 746,76 грн., яка складається із наступного:

- 1 168,68 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 10 578,08 грн. – заборгованість за пенею.

Нараховані банком відповідачці у цій справі за вищезазначеним кредитним договором штрафи: 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 551,88 грн. - штраф (процентна складова) дійсно передбачені п. 2.1.11.7.6 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг.

Проте, штраф та пеня є різновидом одного виду відповідальності (цивільної), Умовами та правилами надання банківських послуг вони нараховуються за ті самі види порушень відповідача за вищезазначеним договором, а тому у даному випадку порушуються вимоги ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, необхідно відмовити банку у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення штрафів в розмірі 250 грн. (фіксована частина) та 551,88 грн. (процентна складова).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.ч. 1 ,2 ст. 551 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення вказаної статті з урахуванням ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України щодо сприяння судом учасникам судового процесу в реалізації ними прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи той факт, що сума пені, яку просить стягнути відповідач з позивачки, майже в 10 разів більше суми збитків, а також те, що відповідачка не працює, що підтверджується її трудовою книжкою АА № 710086, доходів не отримує (довідка Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖС № 161492), суд вважає за можливе зменшити розмір пені до розміру збитків, тобто до 1 168,68 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

В цих договірних відносинах строк виконання зобов’язання в цілому припадає на останній день строку дії картки.

З наданої банком довідки вбачається, що строк дії картки № 5168755362668770, виданої на підставі заяви відповідачки, визначено 10/17, тобто вона діє до 31.10.2017 року. Тому днем виконання зобов’язання з повернення кредиту та припинення кредитування є 31 жовтня 2017 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 08 квітня 2008 року, останній платіж на погашення заборгованості відповідачкою було внесено 02 червня 2017 року. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 11 січня 2018 року, суд приходить до висновку, що строк позовної давності в даному випадку банком не пропущений.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги часткове виконання зобов’язань відповідачкою за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 2 337,36 грн. 36 коп., яка складається з 1 168,68 грн. відсотків та 1 168,68 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», враховуючи зменшення судом суми, яку просив позивач стягнути з відповідачки, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 315,87 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, (АДРЕСА_1, 71108) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат)) заборгованість за кредитним договором б/н від 08 квітня 2008 року в розмірі 2 337,36 грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 315,87 грн., а всього – 2 653 (дві тисячі шістсот п’ятдесят три) грн. 23 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5