Ухвала суду № 75984527, 15.08.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/84/2018 Справа №641/2251/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі: головуючого – судді Маньковської О.О., за участю прокурора – Жорняка М.С., захисника – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого – ОСОБА_2, секретаря – Ємельяненко А.М., при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016220530004091 від 12.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016220530004091 від 12.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1, 2 ст. 187 КК України.

На розв’язання судом поставлено питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 331 КПК України.

Прокурор вважав необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, при цьому зазначив що ОСОБА_2, обвинувачується вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 5 років із конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, може продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, ризики, встановлені положеннями ст.177 КПК України, на цей час не змінились.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу, вважав ризики, встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України – не обґрунтованими. Зазначив щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків, перебування у обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацездатної матері, що страждає на гіпертонічну хворобу І ступеня та потребує стороннього догляду. Вважав, що застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту разом з застосуванням електронних засобів контролю дозволить відслідкувати та фіксувати його місцезнаходження, що унеможливить переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_3 встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.12.2016 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, який в подальшому судом продовжувався.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розв’язанні даного питання суд враховує, що згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 даної статті.

З правового аналізу вказаних положень кримінально-процесуального законодавства, вбачається, що закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано запобіжний захід, ухилятиметься від суду чи від виконання процесуальних рішень. В законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов’язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому.

Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, при розв’язанні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано. Також, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також відомості про його особу, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду,може продовжити злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 12 жовтня 2018 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

ОСОБА_3 О . Маньковська